Основні правила користування електроприладами

1. При увімкненні електроприладів необхідно переконатися в їх справності та цілісності шнура для підключення до електромережі.

2. При включенні штепсельної вилки в розетку слід тримати вилку тільки за фарфорову або пластмасову її частину. Забороняється вмикати або вимикати електроприлади мокрими руками.

3. Студент, який виявив несправність в електроприладі, електроустановці, повинен негайно повідомити про це викладача або інженерну службу. Категорично забороняється самовільно ремонтувати електроприлади, електроосвітлення.

4. Необхідно негайно відключити електроустаткування: при виявленні запаху горілого, диму чи вогню, або при припиненні подачі електроенергії.

5. Електронагрівальні прилади невисокої потужності (до 600 Вт) (сушильні шафи, електроплитки) включаються в електророзетки побутової електромережі.

6. Потужні нагрівальні прилади (муфельні печі й інші) під’єднуються до розподільчих щитів або потужних розеток.

Правила пожежної безпеки

1. Приміщення лабораторій повинні бути забезпечені автоматичною пожежною сигналізацією, вогнегасниками, які розташовують в добре доступних місцях. Бокс забезпечують вогнегасником та азбестовою або вовняною ковдрою.

2. Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути вільними.

3. Для попередження виникнення пожежі забороняється:

• палити у виробничих приміщеннях;

• залишати та зберігати папір, вату, марлю, спирт та інші легкозаймисті речовини та матеріали на шафах та поза ними, на радіаторах центрального опалення, поблизу палаючих пальників, електричних проводів і приладів;

• зберігати легкозаймисті, вибухові та вогненебезпечні речовини (бензин, скипидар, ефір тощо) без дотримання правил безпеки;

• залишати без нагляду увімкнені електроприлади, електричне освітлення;

• прибирати випадково пролиті легкозаймисті речовини при запалених пальниках і увімкнених електроприладах;

• запалювати вогонь, вмикати електроприлади, якщо в приміщеннях відчувається запах газу;

• порушувати електропроводку, заставляти шафами, завішувати плакатами, картинами, газетами тощо електропроводи, електровимикачі, розетки;

• захаращувати коридори, переходи, виходи, сходи і доступи до протипожежних засобів шафами, столами та іншими предметами;

• користуватися саморобними, несправними або з відкритою спіраллю електронагрівальними приладами.

Надання першої допомоги при нещасних випадках

При отруєннях можливі судороги і втрата свідомості. В такому стані потерпілому необхідно створити вільний доступ свіжого повітря, розстібнути одяг, що утруднює дихання. Потерпілого покласти так, щоб голова знаходилась нижче тулуба і дати понюхати нашатирний спирт. При зупинці дихання слід негайно приступити до проведення штучного дихання. Незалежно від ступеня отруєння і стану потерпілого необхідно викликати “швидку допомогу”.

При опіках потерпілого треба насамперед швидко винести із небезпечної зони, погасити на ньому одяг вогнегасником, водою чи цупкою тканиною. При незначних термічних опіках обпечену ділянку присипають гідрокарбонатом натрію (питною содою), картопляним крохмалем, тальком або роблять примочки із свіжоприготовленого перманганату калію (5 %-й розчин) чи 96 % етилового спирту та накладають стерильну пов’язку. При опіках очей, викликаних впливом електричної дуги, слід прикласти холодні примочки і негайно звернутися до лікаря.

Якщо опік викликаний хімічними речовинами, обпечені ділянки тіла необхідно витерти ватним тампоном і промити уражене місце великою кількістю холодної води. При опіках лугами промити розчином оцтової кислоти (2 %-й розчин) або борної кислоти (1 чайна ложка на 1 склянку води). При опіках кислотами (соляною, сірчаною, азотною) – 2 %-м розчином карбонату натрію.

При тепловому ударі потерпілого необхідно винести на свіже повітря, покласти його в тінь, розстебнути одяг, який ускладнює дихання, напоїти підсоленою холодною водою, змочувати водою голову та груди.

Для збудження дихання потерпілого поплескують по обличчю і дають нюхати нашатирний спирт.

При розтягненні зв’язок необхідно туго забинтувати суглоб і створити потерпілому спокій.

При переломах:

• відкритому – на рану треба накласти стерильну пов’язку. Забороняється самостійно переміщати потерпілого і виправляти перелом;

• закритому – накласти шину із твердого матеріалу (смужки фанери, палки, дошки тощо).

При кровотечах (якщо рана невелика) накласти пов’язку, якщо пошкоджена артерія, то вище рани, ближче до тулуба, накладають джгут не більше ніж на 1,5 год., якщо пошкоджено вену, на місце кровотечі необхідно накласти тиснуту антисептичну пов’язку, а якщо вона не допомагає, то нижче рани накладають джгут.

При ураженні електричним струмом звільнити потерпілого від впливу струму і до прибуття лікаря забезпечити повний спокій, безперервно спостерігати за диханням та пульсом, не дозволяти потерпілому рухатись. Якщо потерпілий перебуває в несвідомому стані, але у нього стійке дихання та пульс, йому слід створити доступ свіжого повітря, дати понюхати нашатирний спирт. Якщо потерпілий не дихає і в нього відсутній пульс, необхідно приступити до штучного дихання та непрямого масажу серця. В усіх випадках при ураженні електричним струмом необхідно терміново викликати “швидку допомогу”.

Всі робочі місця облаштовуються аптечками, в комплект якої входить: бинт – 3 шт.; вата – 20 г; піпетки очні – 2 шт.; ванночка очна – 2 шт.; джгут гумовий – 1 шт., вазелін – 15 г; нашатирний спирт – 15 г; марганцевокислий калій – 3 г; корвалол – 1 флакон; валідол – 1 упаковка; карболен – 1 упаковка; мазь від опіків або соняшникова олія – 20 г; 2 %-й розчин оцтової кислоти – 25 г; 3 %-й розчин перекису водню – 25 г; 2 %-й розчин питної соди – 25 г; анальгін (цитрамон) – 1 упаковка; ацетилсаліцилова кислота – 1 упаковка.