2. Структура та зміст роботи

Магістерська робота складається з пояснювальної записки.

2.1. Вимоги до пояснювальної записки.

Орієнтовний обсяг записки становить 100 друкованих сторінок. У пояснювальній записці містяться:

• титульна сторінка, яка оформляється на стандартному бланку (додаток А)

• завдання до роботи, яке видається кафедрою за формою (додаток Б)

• анотація

■

• зміст

• вступ

• теоретична частина

• аналітико-дослідницька частина

• проектно-рекомендаційна частина

• спеціальна частина

• висновки

• список використаної літератури

• додатки (за необхідності).

Структура пояснювальної записки та обсяг окремих розділів залежить від особливостей теми роботи, об'єкту і предмету дослідження та індивідуального завдання.

Розглянемо вимоги до складових елементів пояснювальної записки.

Анотація. В анотації подається короткий зміст виконаної роботи. У роботі наводиться дві анотації, ідентичних за змістом. Одна анотація пишеться українською мовою, а друга - однією із іноземних мов (англійська, німецька, французька).

Зміст. У змісті роботи вказуються найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок). Зміст має включати усі заголовки, які є в роботі, починаючи зі вступу і закінчуючи списком використаної літератури та додатками (якщо такі є).

Вступ. У вступі обґрунтовується актуальність теми, яка вивчається, її значущість; визначається об'єкт, предмет, мета і завдання, які ставив перед собою автор роботи; розкривається структура роботи, її основний зміст. Подається коротка характеристика основних розділів роботи, отриманих результатів, висновків.

У магістерських роботах вказуються й методи дослідження, за допомогою яких автор збирав, систематизував, узагальнював, обробляв практичний матеріал, а також можуть розкриватись етапи дослідження.

Теоретична частина. У цій частині (розділі) обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, іншої інформації, пов'язаної з темою.

На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються ступінь вивченості проблеми в історичному аспекті, підходи різних авторів до її вирішення, показується, у чому єдність, а у чому відмінність їх поглядів, а також обґрунтовується, яких поглядів на дану проблему і чому дотримується автор магістерської роботи. Розглядаються також законодавчі та нормативні акти за проблемою роботи, подається аргументована оцінка використання теоретичної бази і впливу нормативно-законодавчої бази на динаміку розвитку об'єкта дослідження, наводяться (на основі теоретичних обгрунтувань, вітчизняного чи зарубіжного досвіду, власних висновків тощо) шляхи підвищення ефективності розвитку цього об'єкта, розкривається методологія і техніка дослідження.

Аналітико-дослідницька частина. У відповідності до вимог галузевого стандарту вищої освіти України обов'язковим розділом роботи є аналітико-дослідницька частина. Вона повинна мати таку структуру:

• загальна характеристика галузі та виробничо-господарської діяльності підприємства;

• аналіз інноваційної діяльності (за темою роботи);

• дослідження тенденцій розвитку інноваційної діяльності (за темою роботи на магістерській програмі);

• узагальнення результатів аналізу та дослідження тенденцій змін.

В аналітико-дослідницькій частині на прикладі конкретної організації, подається аналіз стану досліджуваного об'єкту за останні три роки виробничо-господарської діяльності. Вихідними даними для аналізу можуть служити технічна, економічна, фінансова, адміністративна, організаційна та інші

види документації даної організації, а також різноманітна інформація офіційних статистичних служб. Аналізується інноваційна діяльність з урахуванням теми роботи та різних чинників впливу на об'єкт дослідження.

Дослідження тенденцій є обов'язковим при виконанні магістерської роботи. Цей параграф базується на комплексному підході до аналізу об'єкта дослідження в динаміці за трьох річний період часу. При цьому важливою умовою є дослідження чинників, що мають вплив на об'єкт дослідження. Вагомість тих чи інших чинників обґрунтовується за допомогою емпіричних і теоретичних методів, соціологічних досліджень, методів математичної статистики, моделювання тощо. Дослідження тенденцій є логічним продовженням попередніх параграфів аналітико-дослідницької частини. Призначенням цього параграфу є дослідження тенденцій і закономірностей зміни економічних показників, зокрема тих, значення яких вказано у завданні, за період від 3 до 5 років.

Логічним завершенням аналітико-дослідницької частини є узагальнення можливостей досягнення очікуваних показників, установлених підприємством.

Даний розділ має бути закінчений аргументованими узагальненнями, де у стислій формі наводяться результати аналізу і розвитку проблеми та шляхи її розв'язання.

Форма подання аналітичного матеріалу словесна з використанням графіків; таблиць, моделей, блок-схем тощо.

Проектно-рекомендаційна частина. Наводиться обґрунтування заходів щодо покращання діяльності об'єкту. Система заходів логічно випливає з теоретичної, аналітико-дослідницької частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об'єкту з урахуванням індивідуальних завдань, тобто конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо) студента-випускника повинні націлюватись на забезпечення показників економічного зростання.

Етапами розроблення заходів у проектно-рекомендаційній частині є:

1. загальна характеристика заходу, його причетності до виконуваної теми роботи та можливостей впливу на очікувані економічні результати;

2. обґрунтування ідеї даного заходу;

3. обґрунтування проектних рекомендацій з обов'язковим відображенням з допомогою рисунків, схем, креслень, алгоритмів тощо;

4. підготовка інформаційної бази для економічних розрахунків;

5. економічне обґрунтування впровадження розробленого заходу.

У кінці проектно-рекомендаційної частини студент приводить економічні результати від впровадження рішень. Рішення щодо зростання, збереження чи зменшення обсягів виробничо-господарської діяльності визначаються темою магістерської роботи, індивідуальним завданням на магістерську роботу та вибраним заходом.

Проектно-рекомендаційна частина може бути розкрита у формі бізнес – планів інноваційних та інвестиційних проектів, програм, пропозицій тощо.

Проектно-рекомендаційна частина повинна становити не менше 40% загального обсягу магістерської роботи.

«Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» реалізує практично-професійні компетенції, які пов’язані із формуванням суджень щодо аналізу умов праці та розробки заходів з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на об’єкті дослідження. Розділ містить:

– суть умов праці та їх аналіз;

– суть виробничого травматизму, професійних захворювань та аварій на підприємстві;

– оцінку матеріальної шкоди від виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій та витрат на заходи з охорони праці.

Розділ виконується за таким планом:

1. Аналіз умов праці, шкідливих та небезпечних виробничих факторів на робочих місцях підприємства.

2. Аналіз виробничого травматизму, професійних захворювань та аварій на підприємстві за останній рік.

3. Аналіз матеріальної шкоди від виробничого травматизму, професійних захворювань та витрат на заходи з охорони праці.

4. Заходи щодо запобігання аварій і катастроф та дій персоналу у надзвичайних ситуаціях.

Практичні результати розділу 4 полягають у:

– розробці заходів з виробничої санітарії для підприємства;

– розробці заходів з техніки безпеки та пожежної безпеки;

– обґрунтуванні ефективності впровадження заходів з охорони праці;

– розробці організаційних та технічних заходів щодо запобігання аварій і катастроф, дій персоналу у надзвичайних ситуаціях.