VI. Завдання для індивідуальної та самостійної роботи:
Визначити основи дозування фізичного навантаження.
Описати загальні вимоги до методики проведення занять з ЛФК.
Скласти правила оцінки ефективності використання лікувальної фізичної культури.
І. Змістовий модуль 1.4. Основні методичні принципи лікувальної фізичної культури.
1.4.1. Загальні вимоги до проведення занять з ЛФК. Основні методичні принципи лікувальної фізкультури. Методичні прийоми дозування фізичних вправ. Дидактичні принципи в методиці ЛФК: свідомість і активність, наочність, доступність та індивідуальність, систематичність та поступовість підвищення вимог.
1.4.2. Режими рухової активності. Загальна характеристика рухових режимів. Рухова активність у лікарняний період реабілітації: суворо постільний, постільний, напівпостільний (палатний) та вільний рухові режими. Рухова активність у післялікарняний період реабілітації: щадний, щадно-тренуючий, тренуючий та інтенсивно-тренуючий рухові режими (завдання режимів, форми ЛФК та інших засобів фізичної реабілітації, об’єми рухової активності, вихідні положення, інтенсивність вправ, фізіологічна крива навантаження). Планування й облік лікувального впливу фізичних вправ. Правила оцінки ефективності використання лікувальної фізичної культури. Види контролю: експрес-контроль, поточний і етапний контроль (завдання, методи дослідження).
ІІ. Теоретичний матеріал у схемах і таблицях.
Рис. 13. Методичні принципи проведення занять з ЛФК
Рис. 14. Дозування фізичного навантаження (за В.М.Мухіним)
Таблиця 5
Режими рухової активності
Лікарняний період реабілітації
|
суворий постільний режим |
Рухова активність хворого різко обмежена. Допускаються дихальні вправи, рухи у дистальних відділах кінцівок |
постільний режим
|
Активна поведінка хворого у ліжку, самостійний перехід у положення сидячи, а потім – стоячи. Застосовують ранкову гігієнічну і лікувальну гімнастику, самостійні заняття. Вправи малої інтенсивності, наприкінці режиму – помірної. |
|
напівпостільний режим (палатний)
|
Перебування хворого у ліжку половину дня, а в другій – сидіння, ходьба. Застосовують ранкову гігієнічну гімнастику, самостійні заняття, лікувальну ходьбу, елементи працетерапії, наприкінці – піднімання по сходах, вихід на прогулянку. Вправи помірної інтенсивності. |
|
вільний режим |
Хворий більшу частину дня перебуває за межами палати. Різні форми ЛФК, спортивно-прикладні вправи, працетерапія, механотерапія (при показаннях), заняття на тренажерах, гідрокінезитерапія. Вправи помірної та в меншій мірі великої інтенсивності. |
|
Післялікарняний період реабілітації
|
щадний режим
|
Подібний до вільного режиму у стаціонарі. Збільшується дистанція і час лікувальної ходьби і прогулянок, використання природних факторів. |
щадно-тренуючий режим
|
Використання всіх форм ЛФК (зокрема, теренкур, ігри, прогулянки, екскурсії, біг підтюпцем, пересування на лижах, їзда на велосипеді, повітряні і сонячні ванни, водні процедури, масові розваги, танці). Інтенсивність вправ помірна та велика. |
|
тренуючий режим |
Використання всіх форм ЛФК. Інтенсивність вправ велика. |
Рис. 15. Контроль ефективності застосування лікувальної фізичної культури