2.2.3. Формули.
Формули та рівняння наводять безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка, з полями зверху і знизу не менше одного рядка.
Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера, розділеного крапкою. Номер проставляється в круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку.
Пояснення символів та числових коефіцієнтів формул слід наводити безпосередньо під формулою, в тій самій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Перший рядок пояснень починають з абзацу словом “де” без двокрапки. Пояснення кожного символу необхідно починати з нового рядка.
Приклад:
(3.1)
де Sоптим – оптимальний розмір партії товару, що завозиться, тис. грн.;
Q – річний обсяг завезення, тис. грн.;
К – вартість завезення однієї партії товарів, тис. грн.;
М – вартість зберігання 1000 грн. товарних запасів, тис. грн..
2.2.4. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
При написанні курсової роботи автор повинен посилатися на джерела, матеріали яких наводяться в роботі. Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком літературних джерел, виділеним двома квадратними дужками, наприклад “... працях [1-3] ...” .
Коли в тексті роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у квадратних дужках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком літератури.
Приклад:
Методами роздрібного продажу товарів називають сукупність прийомів та способів, за допомогою яких здійснюється виконання торгово-технологічних операцій в процесі продажу товарів [7, с.321].
У переліку літератури надається джерело цитати.
Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, “рис. 1.2”.
Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: “... у формулі (2.1)...”.
При посиланні на таблиці в тексті роботи слово “таблиця” пишуть скорочено, наприклад: “... у табл. 2.1 ....”. При повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “... див. табл. 3.1”.
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі. Цитування повинно бути повним без довільного скорочення акторського тексту та без перекручування думок автора. Пропуск слів і речень допускається без перекручування авторського тексту і позначається трьома крапками. Кожна цитата обов‘язково супроводжується посиланням на джерело.
2.2.5. Список використаних джерел
В перелік літератури включають всі використані джерела.
Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».
Перелік використаних джерел складають в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.
Всі літературні джерела нумеруються арабськими цифрами.
Обсяг списку використаних джерел не повинен перевищувати 5 % обсягу роботи.
Не дозволяється включати до переліку літератури:
опис однієї і тієї ж публікації в різні бібліографічні записи (вказувати в декількох позиціях списку);
опис двох і більше публікацій в один бібліографічний запис.
Мова опису повинна відповідати мові документа – об’єкта опису. Перші слова елементу опису слід приводити з великої літери.