2. Прихід до влади більшовиків

2.1. Політична обстановка в країні восени 1917 р.

1 вересня 1917 р. Росія була проголошена республікою. 14 вересня 1917 р. у Петрограді за рішенням ЦВК була скликана Всеросійська Де­мократична нарада «для створення сильної революційної влади». В її роботі взяли участь представники всіх політичних сил країни. 20 вересня Демократична нарада передавала свої функції до скликання Установчих зборів Тимчасовому уряду - Передпарламенту.

25 вересня 1917 р. був сформований третій коаліційний уряд на чолі з О. Керенським, до складу якого увійшли і меншовики.

2.2. Підготовка більшовицького повстання

Для підготовки до збройного перевороту більшовиками було створено два органи: легальний - Військово-революційний комітет (ВРК) при Пе­троградській Раді і нелегальний - Військово-революційний центр (ВРЦ) при ЦК РСДРП(б).

10 жовтня і 16 жовтня відбулися засідання ЦК РСДРП(б), на яких була прийнята ленінська резолюція про негайне збройне повстання.

Комісари ВРК були послані у військові частини, на склади зброї, про­мислові підприємства й установи. ВРК закликав Петроградський гарнізон не виконувати накази без його санкцій. Діяльність Тимчасового уряду і командування Петроградського гарнізону була паралізована.

22 жовтня, у день святкування Дня Петроградської Ради, пройшли ма­сові маніфестації і мітинги, які більшовики використовували для агітації серед народу. На бік ВРК перейшов гарнізон стратегічно важливої Петропавлівської фортеці та Кронверкський арсенал зі зброєю і боєприпасами.

2.3. Здійснення більшовицького перевороту

У ніч проти 24 жовтня Тимчасовий уряд прийняв рішення про закрит­тя більшовицьких газет, притягнення до суду членів ВРК за відправлення у військові частини телефонограм про непокору штабу округу.

Проте на ранок 25 жовтня влада в сто­лиці перейшла в руки Петроградського ВРК. Війська, вірні Тимчасовому уряду, були блоковані в Зимовому палаці. Навко­ло палацу ВРК зосередив солдат, до бойової готовності був приведений гарнізон Петропавлівської фортеці. Холостий постріл із крейсера «Аврора» був сигналом до почат­ку штурму Зимового палацу. Невдовзі Зимовий було захоплено. Міністри Тимчасо­вого уряду були заарештовані і відправлені в Петропавлівську фортецю.

О. Керенський спробував організувати опір більшовицькому переворо­ту. Він зумів вибратися з блокованого Зимового палацу в штаб Північного фронту (м. Псков) і 26 жовтня віддав наказ про наступ військ на Петро­град. Війська 3-го кінного корпусу під командуванням генерала П. Крас­нова рушили на столицю. 28 жовтня війська підступили до Петрограда.

У ніч на 29 жовтня в Петрограді був піднятий заколот юнкерів, але упродовж дня він був придушений. 30 жовтня війська Краснова почали наступ, але після багатогодинного бою були розгромлені в районі Путилівських висот. Керенський втік. Краснов і його штаб були заарештовані.

Причини перемоги більшовицького перевороту

Наростання в країні соціально-економічних проблем, що не вирішувались.

Зволікання зі скликанням Установчих зборів.

Падіння авторитету Тимчасового уряду після корніловського заколоту.

Посилення позицій більшовиків після поразки корніловського заколоту.

Протиріччя між лібералами й правими соціалістами (меншовиками і есерами).

Радикалізація лівого крила поміркованих соціалістів.

Успіх популістських обіцянок більшовиків вирішити проблеми суспільства.