1. Тези відповідей на питання тем.

2. Завдання до всіх тем.

3. Словник основних понять курсу.

Пояснювальна записка

Закономірністю сучасного етапу розвитку суспільства є поглиблення диференціації між різними соціальними групами, що у свою чергу обумовлює конфліктогенність їхнього співіснування. У процесі трансформації суспільства загострюються соціальні протиріччя у всіх сферах громадського життя - політичній, соціальній, економічній, духовній. Глибокі соціальні зміни викликали необхідність вивчення закономірностей розвитку суспільної системи, що трансформується. Для розв’язання соціальних протиріч і зменшення рівня конфліктності в суспільстві необхідні відповідні механізми, адекватні рівню розвитку останнього. Одним з таких механізмів є соціальний діалог, що використається як інструмент соціальної політики, що дозволяє досить ефективно, прикладом тому є розвиток системи соціального партнерства, вирішити ці протиріччя.

Тема. Соціальний діалог у контексті трансформації українського суспільства

Основні поняття: соціальна роль, соціальна позиція, соціальний діалог, командно-адміністративна система, соціальні протиріччя, соціальні суб’єкти, соціальне управління, громадські об’єднання, соціальна група, соціальна взаємодія, громадянське суспільство.

План:

1. Поняття і сутність соціального діалогу.

2. Функції, предмет соціального діалогу.

3. Суб’єкти діалогових відносин.

4. Становлення соціального діалогу в Україні

5. Соціальний діалог у життєдіяльності українського суспільства.

6. Шляхи оптимізації процесу становлення діалогових відносин.

Питання й завдання:

1. Обґрунтуйте неможливість соціального діалогу в умовах командно-адміністративної системи.

2. Проаналізуйте сучасний стан українського суспільства з точки зору головних умов становлення й розвитку соціального діалогу.

3. Які характеристики сприяють, а які заважають формуванню в Україні громадянського суспільства?

4. Дайте повну характеристику суб’єктам соціального діалогу в сучасній Україні.

5. Оцініть динаміку ставлення громадян до різних форм протесту (готовність прийняти в них особисту участь) за матеріалами джерела №4, с. 87 (Див. Літературу).

6. Назвіть основні соціальні протиріччя українського суспільства. З чим пов’язана поява або загострення кожного з них?

7. Проаналізуйте ступінь впливу різних факторів на прийняття управлінських рішень в Україні за матеріалами джерела №4, с. 97 (Див. Літературу). Яке місце займає фактор соціальної ефективності? Що це означає і з чим пов’язано?

8. Обґрунтуйте можливі шляхи оптимізації процесу становлення діалогових відносин в Україні. Які труднощі можна спрогнозувати в цьому процесі?

Література:

1. Александер Джеффрі С. Парадокси громадянського суспільства// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999.

2. Андрусишин Б. У пошуках соціальної рівноваги. – К.,1995.

3. Балабанова Н.В. Социальний диалог и социальная политика государства// Вісник Харківського державного університету. – 1999. – Вип..433. – С.115-119.

4. Балабанова Н.В., Жуков В.И., Пилипенко В.Е. Социальний диалог. Социальное партнерство. Социальное государство / Академия труда и социальных отношений Федерации профсоюзов Украины; Отв. Ред.. В.Е. Пилипенко. – К., 2002.

5. Білоусов М.М. Поле битви – стіл переговорів// Політика і час. – 1998. - № 10. – С. 52-58.

6. Брукан С. Плюрализм и социальные конфликты: Социально-исторический анализ социалистического общества// Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990.

7. Буздуган Ю.О. Правові засади соціального діалогу// Профспілки України. – 1007. – № 3. – С. 5-14.

8. Буш Г. Диалогика и творчество. – Р.: Авотс, 1985.

9. Василенко И.А. Политический консенсус в гуманистическом диалоге культур// Вопрос философии. – 1996. – №8. – С. 42-53.

10. Васильєв В.А. Социальные интересы: единство и многообразие// Соціально-политический журнал. – 1995. – № 3. – С. 83-90.

11. Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України та профспілковими об’єднаннями України // Профспілки України. – 1995. – № 5-6. – С. 33-54.

12. Гиргинов Г. Диалог. Философско-политический анализ/ Пер. с болгарского. – М.: Знание, 1989.

Тема. Держава в системі соціального партнерства

Основні поняття: соціальна ринкова економіка, соціальна держава, держава соціального благополуччя, соціальна політика, соціальний діалог, соціальне партнерство, соціальна згода, соціальна субсидіарність.

План:

1. Концептуальне обґрунтування сучасної економічної парадигми.

2. Соціальна держава: сутність, історія становлення поняття.

3. Поняття суспільного корпоративізму.

4. Парадигма держави загального благополуччя.

5. Нова соціальна політика розвинутих країн.

6. Проблема становлення в Україні соціальної держави.

7. Механізми соціальної згоди та соціального партнерства.

8. Законодавче забезпечення системи соціального партнерства в Україні.

Питання й завдання:

1. На основі вивченого матеріалу заповніть таблицю:

Теоретичне обґрунтування парадигми соціальної держави

Автор	Теоретичне положення

2. Сформулюйте сутність ордо лібералізму як концептуальної бази парадигми соціального ринкового господарства.

3. Виділіть сутнісні характеристики понять «соціальна держава», «держава загального благополуччя».

4. Дайте характеристику основних принципів нової соціальної політики розвинутих країн.

5. Яке місце в цій політиці займає економічне реформування? Що є його загальною метою?

6. Назвіть фактори, що ускладнюють становлення в Україні соціальної держави.

7. Яке місце в цьому процесі займають механізми політичної згоди й політичного партнерства.

8. У чому полягає двоїста роль держави й як вона може вплинути на процес соціального партнерства?

9. Як характеризується сучасна соціальна ситуація в українському суспільстві? Яким фактором трансформаційного процесу вона є? До яких наслідків це призводить?

Література:

1. Александер Джеффрі С. Парадокси громадянського суспільства// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999.

2. Андрусишин Б. У пошуках соціальної рівноваги. – К.,1995.

3. Балабанова Н.В. Социальний диалог и социальная политика государства// Вісник Харківського державного університету. – 1999. – Вип..433. – С.115-119.

4. Балабанова Н.В., Жуков В.И., Пилипенко В.Е. Социальний диалог. Социальное партнерство. Социальное государство / Академия труда и социальных отношений Федерации профсоюзов Украины; Отв. Ред.. В.Е. Пилипенко. – К., 2002.

5. Білоусов М.М. Поле битви – стіл переговорів// Політика і час. – 1998. - № 10. – С. 52-58.

6. Брукан С. Плюрализм и социальные конфликты: Социально-исторический анализ социалистического общества// Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990.

7. Буздуган Ю.О. Правові засади соціального діалогу// Профспілки України. – 1007. – № 3. – С. 5-14.

8. Буш Г. Диалогика и творчество. – Р.: Авотс, 1985.

9. Василенко И.А. Политический консенсус в гуманистическом диалоге культур// Вопрос философии. – 1996. – №8. – С. 42-53.

10. Васильєв В.А. Социальные интересы: единство и многообразие// Соціально-политический журнал. – 1995. – № 3. – С. 83-90.

11. Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України та профспілковими об’єднаннями України // Профспілки України. – 1995. – № 5-6. – С. 33-54.

12. Гиргинов Г. Диалог. Философско-политический анализ/ Пер. с болгарского. – М.: Знание, 1989.

Запитання для підготовки до заліку з курсу

“Соціальне партнерство” (І частина)

Укладач: доц.

кафедри соціальної роботи

Ларіонова Н.Б.

1. Поняття і сутність соціального протиріччя і соціального конфлікту.

2. Класифікація соціальних конфліктів.

3. Сутнісні характеристики соціального конфлікту.

4. Соціальний конфлікт як процес.

5. Поняття і сутність соціальної дії й соціальної взаємодії.

6. Революційний і цивілізаційний підходи до розв’язання гострих соціальних протиріч.

7. Соціальна політика як механізм соціального регулювання, зняття соціальної напруги.

8. Ринок як механізм соціального регулювання, зняття соціальної напруги.

9. Громадянське суспільство як механізм соціального регулювання, зняття соціальної напруги.

10. Поняття і сутність соціального діалогу.

11. Функції соціального діалогу.

12. Предмет соціального діалогу.

13. Суб’єкти діалогових відносин.

14. Держава як суб’єкт соціального діалогу.

15. Громадянські об’єднання як суб’єкт соціального діалогу.

16. Профспілки як суб’єкт соціального діалогу

17. Політичні партії як суб’єкт соціального діалогу.

18. Соціальні групи як суб’єкт соціального діалогу.

19. Основні класифікації діалогових відносин.

20. Види, форми й характер соціального діалогу.

21. Форми діалогової взаємодії.

22. Механізми й процедури реалізації соціального діалогу.

23. Критерії рівня сформованості діалогових відносин.

24. Становлення соціального діалогу в Україні

25. Соціальний діалог у життєдіяльності українського суспільства.

26. Шляхи оптимізації процесу становлення діалогових відносин.

Запитання для підготовки до екзамену з курсу

“Соціальне партнерство” (ІІ частина)

Укладач: доц.

кафедри соціальної роботи

Ларіонова Н.Б.

1. Сутність та витоки соціального партнерства.

2. Історична місія профспілок у становленні партнерських відносин.

3. Міжнародний досвід соціального партнерства.

4. Тенденції соціального діалогу у другій половині ХХ століття.

5. Класифікація моделей соціального партнерства.

6. Централізована модель соціального партнерства.

7. Регіонально-галузева модель соціального партнерства.

8. Підприємницька модель соціального партнерства.

9. Шляхи вдосконалення соціального партнерства як методу регулювання соціально-трудових відносин.

10. Впровадження ідеї соціального партнерства в Україні: історичний аспект.

11. Проблема інституалізації соціального партнерства в Україні.

12. Національна Рада Соціального Партнерства – статус і місце в соціально-трудових відносинах.

13. Проблема соціального діалогу в сфері соціально-трудових відносин.

14. Українські профспілки: місце в системі соціального партнерства.

15. Українська держава: місце в системі соціального партнерства.

16. Концептуальне обґрунтування сучасної економічної парадигми.

17. Соціальна держава: сутність, історія становлення поняття.

18. Поняття суспільного корпоративізму.

19. Парадигма держави загального благополуччя.

20. Нова соціальна політика розвинутих країн.

21. Історія становлення в Україні соціальної держави

22. Проблема становлення в Україні соціальної держави.

23. Механізми соціальної згоди та соціального партнерства.

24. Законодавче забезпечення системи соціального партнерства в Україні.

Література:

1. Александер Джеффрі С. Парадокси громадянського суспільства// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999.

2. Андрусишин Б. У пошуках соціальної рівноваги. – К.,1995.

3. Балабанова Н.В. Социальний диалог и социальная политика государства// Вісник Харківського державного університету. – 1999. – Вип..433. – С.115-119.

4. Балабанова Н.В., Жуков В.И., Пилипенко В.Е. Социальний диалог. Социальное партнерство. Социальное государство / Академия труда и социальных отношений Федерации профсоюзов Украины; Отв. Ред.. В.Е. Пилипенко. – К., 2002.

5. Білоусов М.М. Поле битви – стіл переговорів// Політика і час. – 1998. - № 10. – С. 52-58.

6. Брукан С. Плюрализм и социальные конфликты: Социально-исторический анализ социалистического общества// Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990.

7. Буздуган Ю.О. Правові засади соціального діалогу// Профспілки України. – 1007. – № 3. – С. 5-14.

8. Буш Г. Диалогика и творчество. – Р.: Авотс, 1985.

9. Василенко И.А. Политический консенсус в гуманистическом диалоге культур// Вопрос философии. – 1996. – №8. – С. 42-53.

10. Васильєв В.А. Социальные интересы: единство и многообразие// Соціально-политический журнал. – 1995. – № 3. – С. 83-90.

11. Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України та профспілковими об’єднаннями України // Профспілки України. – 1995. – № 5-6. – С. 33-54.

12. Гиргинов Г. Диалог. Философско-политический анализ/ Пер. с болгарского. – М.: Знание, 1989.