- •Шановні студенти!
- •Кафедра соціальної роботи
- •Дистанційний курс з «теорія соціального забезпечення»
- •Луганськ 2014
- •Передмова
- •Теоретичний матеріал лекція 1. Поняття соціального забезпечення
- •Поняття соціального забезпечення та його основні функції
- •Право громадян України на соціальне забезпечення
- •3. Поняття і загальна характеристика організаційно-правових форм соціального забезпечення
- •Лекція 2. Джерела фінансування соціального забезпечення
- •Фінансування соціального забезпечення
- •Пенсійний фонд України
- •Загальнообов'язкове державне соціальне страхування
- •Державні соціальні гарантії
- •Практичний блок Практичне заняття
- •Питання до екзамену
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Пріоритетною формою соціального забезпечення є загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Його визначення подано в ст. 1 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Воно тлумачиться як система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування не дають вичерпного переліку видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, але називають основні з них, а саме: 1) пенсійне страхування; 2) страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням; 3) медичне страхування; 4) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; 5) страхування на випадок безробіття. Правові, організаційні та фінансові засади конкретного виду загальнообов'язкового державного соціального страхування визначаються окремими законами.
Основне призначення загальнообов'язкового державного соціального страхування — це компенсація втраченого заробітку в разі настання страхового випадку або компенсація інших витрат, пов'язаних з цим.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування; 2) обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, й осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадян — суб'єктів підприємницької діяльності; 3) надання права отримання виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням особам, зайнятим підприємницькою, творчою діяльністю тощо; 4) обов'язковості фінансування страховими фондами (установами) витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених законами з окремих видів загальнообов'язкового соціального страхування; 5) солідарності та субсидування; 6) державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав; 7) забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, встановлений законом, шляхом надання пенсій, інших видів соціальних виплат і допомоги, які є основним джерелом існування; 8) цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування; 9) паритетності представників усіх суб'єктів загальнообов'язкового державного соціального страхування в управлінні загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Система загальнообов'язкового державного соціального страхування покликана, по-перше, забезпечити профілактику, поновлення і збереження працездатності працівників, включно з проведенням оздоровчих заходів та перепідготовки і, по-друге, гарантувати матеріальне забезпечення осіб, які втратили працездатність. За її допомогою держава вирішує такі завдання: 1) формує грошові фонди, з яких покриваються витрати, пов'язані з утриманням непрацездатних і осіб, які не беруть участі в трудовому процесі; 2) забезпечує необхідну кількість і структуру відтворення трудових ресурсів; 3) скорочує розрив між рівнями матеріального забезпечення працюючих і непрацюючих членів суспільства; 4) досягає підвищення життєвого рівня різних соціальних груп, що не задіяні в трудовому процесі.
Характерні риси цільових страхових фондів: 1) через формування і використання фондів соціального страхування відповідна частина національного доходу перетворюється в особисті доходи, конкретні блага і послуги; 2) у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні чітко простежується межа первинного і вторинного розподілу. Первинний розподіл характерний для фази утворення фондів за рахунок спеціальних внесків з доходів роботодавців і застрахованих осіб. Залучення коштів державного бюджету і подальше витрачання грошових сум фондів на принципах солідарності належить до сфери перерозподілу доходів; 3) цю сферу фінансових відносин активно регулює держава. Перелік цільових страхових фондів, їх призначення, сфера застосування, джерела формування і спрямування витрат визначаються нормативними актами; 4) фонди утворюються страховим методом, тобто за рахунок страхових внесків, а в окремих випадках бюджетних коштів; 5) зібрані цільовими страховими фондами кошти частково інвестуються в економіку.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування базується на ідеї поділу збитків, яких зазнала застрахована особа, між усіма суб'єктами страхування. Основними джерелами коштів окремих видів державного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб, бюджетних та інших коштів, які передбачені відповідними законами.
Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежно від його виду щорічно встановлюються законодавчим органом України окремо для роботодавців і застрахованих осіб з кожного виду страхування на календарний рік у відсотках одночасно із затвердженням державного бюджету України.
За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: 1) пенсії за віком; 2) пенсії у зв'язку з інвалідністю; 3) пенсії у зв'язку з втратою годувальника; 4) допомога на поховання; 5) допомога в разі тимчасової непрацездатності; 6) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; 7) допомога при народженні дитини та з догляду за нею; 8) допомога у зв'язку з безробіттям; 9) матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї; 10) дотація роботодавцю для створення робочих місць; 11) відшкодування витрат, пов'язаних із професійною підготовкою або перепідготовкою та профорієнтацією; 12) відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; 13) відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; 14) профілактичні заходи із за-побігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; 15) медичні профілактично-реабілітаційні заходи; 16) діагностика та амбулаторне лікування; 17) стаціонарне лікування; 18) надання готових лікарських засобів та виробів медичного призначення; 19) забезпечення медичної реабілітації осіб, які перенесли особливо важкі операції або мають хронічні захворювання. У законах про окремі види соціального страхування цей перелік уточнюється та доповнюється.
