1. Розв'язання завдань на орієнтування в дитячих книжках.

а) Літературна розминка.

Учитель. Йти назустріч бурям і зливам, Буть одній — як велика рать, Жить в нещасті життям щасливим, Муку творчістю перемагать. М. Рильський

— Хто ця людина, яка кожним словом, кожним променем думки,

кожним болем своїм живе в душі нашого народу?

— Так, її ім'я Леся Українка. (Звертається увага на портрет, заквітчаний барвінком і прибраний рушниками).

б) Робота з виставкою книжок. Кожна група правильно і повно називає виставлені нею книжечки, дає коротку характеристику кожній книзі (про що вона?, що в ній?).

2. Бесіда-судження за самостійно прочитаними книжками і творами

Гомін вод весняних не забудеться повіки :

а) Перша група.

Учитель. У сім'ї Лесі Українки постійно панувало художнє слово. Леся вже в чотири роки вміла читати. У родині любили читати Кулішеві твори, оповідання Марка Вовчка, Андерсенові казки в перекладі М. Старицького, сербські пісні, які дуже полюбила Леся.

Учениця читає уривок вірша «Мрії» («У дитячі любі роки»).

Двоє учнів читають вірш «Конвалія» (7 строф).

• Чи схвилювала вас ця поезія? Чим?

• На які роздуми спонукала? Висловіть їх. Чого навчає цей вірш? (В обговоренні беруть участь учні з інших груп).

Стояла я і слухала весну...

б) Друга група.

Учитель. Тяжка була в Лесі Українки доля. Вона змалку дуже хворіла.

Учениця. Проте від хвороби Лесю відволікали хвилини поетичного натхнення, книги і природа. Природа в її віршах одухотворена, вона ніби живе людськими почуттями.

А весна гомоніла...

в) Третя група.

Учитель. Леся Українка стає відомою. У її талант повірили І. Франко, М.Павлик та ін. І сама вона повірила, що в боротьбі за волю рідного краю зможе прислужитися народові своїм огнистим словом:

Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє!

Учениця. Хоч би де була поетеса, завжди тужила за рідним краєм, за Волинню, в думках зринав образ України.

Учні читають поезії: «І все-таки до тебе думка лине», «До тебе, Україно» (2 строфи), «8ОЬ» («Соловейковий спів навесні»), «Сторононько рідна! Коханий мій краю!» (1 строфа), «Скрізь плач, і стогін, і ридання» (2 строфи).

Учитель. Дозвольте прочитати мій улюблений вірш поетеси «Вечірня година» (читає напам'ять).

• Що об'єднує ці поезії? (Музикальність, наспівність, здається, що з кожного вірша звучить музика слова).

• Спробуймо побути «маленькими композиторами». (Учні під лічбу «раз і два» намагаються створити мелодію на слова):

Кругом садочки, біленькі хати,

І соловейка в хаті чувати.

Ой, чи так красно в якій кра'їні,

Як тут, на нашій рідній Волині.

Ой, чи так красно в якій країні,

Як тут, на нашій рідній Вкраїні.

(«Вечірня година»)

3. Доповнення, розширення й уточнення читацького досвіду учнів.

Учитель. Леся Українка часто зверталася у своїй літературній творчості до жанру казки.

Хто знає, які це казки? (учні називають). Які з них читали? Про що вони? Так, казки, перекази, повір'я, легенди навівали поетесі роздуми про Велета, Ізольду Білоруку, Мавку лісову, про Лелію. «Лелія» — казка. Учні інсценізують казку.

Дійові особи: Лелія — цариця, Павлусь, мама Павлуся, діти-лелії, маки, чорнобривці.