Робочі бджоли
жіночими особинами з недорозвиненими яєчниками і іншими частинами статевих органів;
внаслідок чого вони не здатні до спаровування з трутнями.
у випадках, коли сім'я тривалий час знаходиться без матки і не має можливості вивести собі нову, у частини бджіл під впливом посиленого білкового живлення починають розвиватися яєчники, і такі бджоли набувають здатності відкладати невелику кількість незапліднених яєць, з яких розвиваються карликові трутні. Ці бджоли отримали назву бджіл-трутівок.
Всі численні роботи у вулику виконують робочі бджоли. Вони чистять, охороняють і вентилюють гніздо, будують щільники, вигодовують розплід, збирають нектар і пилок, переробляють їх в мед і пергу, підтримують в гнізді необхідну температуру і вологість повітря, приносять у вулик воду, прополіс – бджолиний клей.
Робочих бджіл в сім'ї можна розділити на дві групи. Найбільш молоді (до 20 днів) складають групу вуликових (нельотних) бджіл, що виконують, головним чином, роботи усередині вулика. Для звільнення кишечнику від калу і ознайомлення з місцезнаходженням свого вулика ці бджоли вилітають в гарну погоду серед дня.
Другу групу складають польові (льотні) бджоли, які при сприятливій погоді і наявності медозбору вилітають в поле для збору нектару і пилку. Бджоли, виведені навесні і влітку, живуть 35 - 45 днів.
Довгожителями є бджоли, виведені в кінці літа і восени. Вони доживають до весни, тобто існують 9 - 10 місяців.
Трутні
з'являються в бджолиній сім'ї навесні і влітку.
середнього розміру і мають масу 0,2 г.
ніякої роботи трутні не виконують. Їх призначення – спаровування з маткою.
трутні живуть близько двох місяців.
восени бджоли виганяють їх з вулика за винятком сімей з неплідними матками або зовсім безматочних. Тут вони можуть залишатися на зиму.
3. Розмноження бджіл
Збільшення числа особин призводить до зростання сили сім'ї і природного розмноження - роїння.
Зазвичай це відбувається в другу половину весни з настанням теплої погоди.
Щоб рій на новому місці був достатньо життєздатним, в сім'ї відбувається попередня підготовка матки і бджіл.
Краще рояться на пасіці сім'ї в тісних вуликах, а також ті, що стоять на відсонні порівняно з сім'ями, що знаходяться в просторих сучасних вуликах і в тіні.
Основними чинниками, що викликають роїння, є зміни в сім'ї.
Поки всі бджоли-годувальниці завантажені роботою з вигодовування личинок - роїння не відбувається. Після того, як в сім'ї накопичиться більше бджіл, ніж їх потрібно для вигодовування розплоду, у бджіл-годувальниць накопичується надлишок поживних речовин, що змінює їх фізіологічний стан, і вони змушують матку відкласти яйця в ройові миски.
Якщо бджіл помістити в холодне приміщення, де вони вимушені витрачати багато енергії на обігрів гнізда, або завантажити їх додатковими роботами з вигодовування личинок, або дати для переробки велику кількість рідкого сиропу, або переорієнтувати бджіл на підвищену льотну будівельну роботу - початок роїння затримається, і взагалі воно може не наступити.
У ройових бджіл змінюється поведінка по відношенню до матки. Бджоли у свиті виявляються збудженими, деякі з них чіпляються за спину матки, здійснюють там трясучі рухи, підходять до неї впритул, примушуючи відкладати яйця в ройові миски, яких може бути до 20-40 штук. Після закладки маточників яйценосність матки різко знижується, внаслідок чого зменшується об'єм яєчників, розправляються повітряні мішки в черевці, знижується маса і вона набуває здатності летіти з роєм.
У передройовий період в сім'ї накопичується велика кількість печатного розплоду, що не вимагає великого відходу, збільшується чисельність молодих бджіл, що висять в бездіяльності групками по всьому вулику і під прилітною дошкою. Всі роботи в сім'ї різко скорочуються. Зменшується, а потім і зовсім припиняється виділення воску, будівництво нових стільників зупиняється, тобто бджоли готують себе до швидкої відбудови гнізда на новому місці.
Перші рої вилітають тільки в теплі сонячні дні між 10 год. ранку і 13 год. дня. Задовго до виходу рою бджоли-розвідниці підшукують нове житло. Бджоли-розвідниці входять в житло, оглядають його, чистять.
Вихід ройових бджіл з вулика триває 3-10 хвилин, після чого у вічка все заспокоюється, шум затихає і можна відмітити лише гул окремих бджіл-складальників.
Матка виходить з вулика, коли основна маса бджіл вже піднялася в повітря.
Чим довше рій висить на пасіці, тим більше до нього може приєднатися випадкових льотних бджіл. Якщо рій посадити у вулик на своїй пасіці, то на другий день бджоли, що приєдналися, розлетяться по своїх вуликах і він ослабне.
Після виходу першого рою в сім'ї залишається 40-60% бджіл і багато печатного розплоду різних стадій розвитку, унаслідок чого протягом декількох днів гніздо знов наповнюється бджолами, і на восьмий день після запечатування маточника або на дев'ятий день після виходу першого рою, виходить другий.
Штучне розмноження бджіл. Формування відводків полягає в тому, що від сильної сім'ї беруть 4-5 рамок з розплодом і бджолами, переставляють їх в порожній вулик і відносять на нове місце. Старі бджоли повертаються назад в свій вулик, а з молодих утворюється нова сім'я, якій дають матку або закритий маточник. Після виходу і запліднення матки новостворену сім'ю підсилюють 1-2 рамками закритого зрілого розплоду і таким чином перетворюють відводок на нормальну сім'ю.
Ділення сім'ї на “пів льоту” полягає в тому, що сім'ю ділять на дві приблизно рівні половини, кожна з яких стає самостійною. Для цього важливо, щоб сім'ї навесні були сильними.