Порівняльна характеристика форвардних операцій за 2008-2013 р.Р. В Україні

Ознаки	РОКИ							Відхилення
	2008	2009	2010	2011	2012	2013	(+,-)		%
1	2	3	4	5	6	7	8		9

Продовження таблиці 1.2

1	2	3	4	5	6	7	8	9

На кожну таблицю в тексті має бути зроблене посилання, а також наведено її короткий аналіз.

Оформлення рисунків

Цифровий матеріал, поданий у динаміці, краще відобразити у вигляді графіків і побудувати їх так, щоб не було великих вільних ділянок. Написи на осях графіка повинні бути короткими і не виходити за межі координатної сітки. На них обов'язково мають бути позначення величин і відповідних розмірів у прийнятих скороченнях.

Усі ілюстрації повинні мати назви, а за необхідності - супроводжуватися пояснювальними даними (текстом під рисунками). Усі реквізити рисунка і пояснення зображуються в одному кольорі, осі лінії мають бути однієї товщини.

При наявності на рисунку суцільної та пунктирної чи інших ліній, після рисунка перед його назвою повинні бути наведені умовні позначення з поясненням.

Наприклад:

Умовні позначення: - - - - - вартість проекту.

Наявність у курсовій роботі ілюстрацій, які називаються рисунками (схеми, діаграми, графіки), робить її зміст більш доказовим, а сприйняття - легким.

Рисунки можуть розміщуватися у тексті або на окремій сторінці (на наступній після посилання на них). На одній сторінці може розміщуватись лише один вид ілюстрації: таблиця, діаграма або рисунок.

Рисунки слід розміщувати так, щоб їх можна було розглядати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Не рекомендується відображати в роботі рисунки, розмір яких перевищує стандартний формат аркуша А4 (210х297мм). Кожний рисунок повинен мати підрисунковий підпис – найменування.

Якщо рисунок має альбомний формат сторінки, то його необхідно відображати в додатках.

Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під нею.

Посилання на раніше згадані рисунки, таблиці, додатки проводяться скороченим словом “дивись”, наприклад, див. рис. 1.1.

Всі рисунки нумеруються послідовно в межах розділу арабськими цифрами і розміщуються після посилання на них у тексті. Номер рисунка повинен складатись з номера розділу і через крапку порядкового номера рисунка (наприклад, рис.2.3). Сторінки, на яких зустрічаються рисунки, входять до загальної послідовної нумерації.

До і після рисунку наводять один міжрядковий проміжок.

Приклад оформлення рисунку:

Оформлення формул

Посилання на формули по тексту позначають порядковим номером формули в межах розділу у круглих дужках. Наприклад, 1.5 – п’ята формула першого розділу. Допускається наскрізна нумерація формул по роботі в цілому.

Номер формули слід розміщувати на правому полі на рівні середини (середнього рядка) формули, до якої він відноситься.

Формули виділяються до і після Ії наведення між строковим проміжком.

Приклад:

(1.5)

де Вгр – внутрішній рейтинг групи;

bi – бальна оцінка і-того показника;

di – вагомість відповідної групи або і-того показника.

Умовні скорочення в усіх формулах доцільно наводити у буквах (латиницею або кирилицею). Не допускається наведення складових формули словами.

Посилання на літературні джерела

Якщо табличні дані запозичені з літературного джерела, то на нього треба посилатися в тексті, взявши номер джерела у квадратні дужки, а номер таблиці – в круглі. Наприклад, “за даними [4, С.123] економія фінансових ресурсів (табл. 1.8)...”.

Бібліографічний список у курсовій роботі розміщується відповідно до встановлених вимог і складається з переліку літературних та інших джерел, використаних при написанні роботи. Всі джерела, включені до списку, нумеруються послідовно.

У тексті роботи мають бути посилання на всі використані джерела. Вони подаються так: у квадратних дужках вказується номер джерела за списком, наприклад: “згідно з діючою методикою [2] розрахунок показника здійснюється ...”.

Посилання на літературні джерела без сторінок у квадратних дужках робиться тільки на законодавчі акти та електронні ресурси.

Список використаної літератури наводиться на мові оригіналу.

Цитати у курсовій роботі, які наводяться дослівно, беруться в лапки. Якщо текст викладається своїми словами, а не дослівно, обов’язково повинен бути збережений його основний зміст.

Після закінчення цитати в квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела в списку використаної літератури, далі, через кому – сторінка, де вміщена цитата. Наприклад, посилання [4, С. 8] означає, що цитату було взято з джерела, зазначено в списку використаної літератури за номером 4 на сторінці 8.

Оформлення додатків

У додаток слід виносити допоміжний матеріал, який при включенні в основну частину робить текст громіздким. Це можуть бути: звітність підприємства, проміжні розрахунки, таблиці допоміжних чи вихідних цифрових даних, інструкції, методики, розроблені в процесі виконання роботи, ілюстрації допоміжного характеру, запропоновані форми документів, інші розробки, що рекомендовані до впровадження.

Додатки нумерують наскрізно в тому порядку, в якому вони згадуються в тексті. Нумерація додатків здійснюється літерами в алфавітному порядку за винятком букв: Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Кожний додаток починається з нової сторінки. Слово “Додаток” наводиться по правому краю сторінки напівжирним шрифтом. Назва додатка приводиться рядком нижче по центру аркуша.

Наприклад:

Додаток А

Ставки форвардних операцій за 2013 рік

Зміст, вступ та список літератури включаються в загальну нумерацію сторінок.

Остаточне оформлення курсової роботи

Після закінчення списку використаної літератури, відступивши на 25-30 мм, праворуч, студент вказує дату написання курсової роботи (наприклад: 12.11.14 р.) і ставить особистий підпис.

Останній етап завершення курсової роботи - її зовнішнє оформлення. Виконана робота подається у зброшурованому вигляді. Можна використовувати спеціальні папки, в яких аркуші мають отвори для самостійного скріплення.

Закінчена курсова робота підписується студентом та подається керівнику на кафедру.