Примітки:

1 Після кожного балансування містка слід відразу записати температуру, при якій відбулося балансування, а вже потім величину виміряного опору.

2 Може трапитися так, що Вам не вдалося виміряти опір при температурі 20 С (таких причин може бути декілька). У цьому випадку значення визначається шляхом графічної екстраполяції з графіка залежності питомого опору від температури (продовження середньої лінії до температури 20 С).

6 Обробка результатів вимірювань

6.1 Результати вимірювань і обчислень слід записати в таблицю.

Таблиця

Зразок №__ ; довжина __ м; діаметр ___ м
, С	, Ом	, Омм	, К-1

6.2 Величина питомого об’ємного опору обчислюється за відомою формулою

,

відомо, для круглого дроту площа перетину ,

,

де – виміряний опір, Ом; – діаметр дроту зразка, м; – довжина дроту, м.

Графік залежності питомого опору від температури для запропонованого зразка будується з використанням MS Excel (або іншої зручної програми).

Користуючись побудованими графіками та визначеним питомого опору при температурі 20 С знайдіть значення температурного коефіцієнта питомого опору :

.

Примітка: Індекси «20» біля температурних коефіцієнтів означають, що обчислення потрібно проводити, беручи значення при температурі 20 С. Це пов'язано з тим, що у довідковій таблиці всі дані металів зведені до температури 20 С.

6.4 Порівняйте одержані величини температурного коефіцієнта питомого опору з табличними. Якщо їх значення близькі до величини 0.002-0.006, то це свідчить про те, що зразок був виготовлений з чистого металу.

Якщо при порівнянні виявиться, що на порядки менше, то метал зразка має домішки, тобто йдеться про сплав.

6.5 Скористайтеся довідковою таблицею і зробіть висновок щодо металу досліджених зразків.

7 Зміст звіту

Звіт про роботу повинен містити:

а) назву і мету роботи;

б) старанно побудовані і заповнені таблиці;

в) графіки;

г) розрахункові формули;

д) перелік обладнання;

е) принципову електричну схему, якщо вона є.

8 Запитання для самоконтролю

1 Які фактори можуть впливати на величину питомого опору металу?

2 Що таке питомий опір речовини?

3 Який характер має залежність питомого опору від температури у різних металів?

4 Що таке залишковий питомий опір?

5 Як формулюється правило Матіссена?

6 Чому сплаву менше, ніж чистого металу?

7 Які матеріали використовуються для виготовлення опорів для радіоелектроніки?

Список літератури

1. І.І. Василенко, В.В. Широков, Ю.І. Василенко, Конструкційні та електротехнічні матеріали.- Львів: Магнолія 2006, 2008 – 242с.

2. Калашников С.Г. Электричество. – М.: Наука, 1964. – 666с.

3. Пасынков В.В., Сорокин В.С. Материалы электронной техники. – СПб.: Лань, 2001. – 368 с.

4. Казарновский Д.М., Яманов С.А. Радиотехнические материалы. – М.: Высш.шк., 1972. – 335 с.

5. Богородицкий Н.П., Пасынков В.В., Тареев Б.М. Электротехнические материалы. -Ленинград: Энергоиздат, 1985.- 304 с.

Лабораторна робота 3 Вимірювання діелектричної проникності та тангенса кута діелектричних втрат твердих та рідких діелектриків

1 Мета роботи

Експериментальне визначення відносної діелектричної проникності та тангенса кута діелектричних втрат діелектриків у діапазоні радіочастот, а також дослідження залежності вищезгаданих параметрів від частоти змінного поля.

2 Прилади та обладнання:

а) вимірювач добротності (куметр) моделі ВМ 560;

б) два зразки для дослідження (твердий та рідкий діелектрики або два твердих діелектрика);

в) набори котушок індуктивності.

3 Техніка безпеки

Куметр живиться від освітлювальної мережі напругою 220 В. Перед вмиканням приладу перевірте наявність заземлення, яке повинно бути виконано у вигляді неізольованого багатожильного провідника, що з'єднує корпус приладу з відповідною клемою на робочому столі з позначкою "Земля" або шини заземлення.

Зразок твердого діелектрика міститься у пластиковому корпусі, а назовні виходять лише два штирі для вмикання зразків до куметра. Відкриванню корпус не підлягає, а всі необхідні дані наведені на корпусі знизу.

Рідкий діелектрик міститься у прозорій посудині, яка закріплена на невеликому штативі. Поряд із штативом закріплено вимірювальну камеру, в якій містяться два мідні електроди. Вимірювальна камера з’єднана з посудиною еластичними трубками, одна з яких призначена для перетікання рідини, а інша – повітряна.

Увага! Забороняється перевертати пристрій контактними штирями догори, бо в цьому разі у повітряній трубці утворюється рідинна пробка і тоді перетікання рідини у камеру може стати неможливим. Пристрій виходить з ладу.