3. Адміністративні правовідносини
Адміністративні правовідносини - це суспільні відносини у сфері державного управління, учасники яких виступають носіями прав і обов’язків, урегульованих нормами адміністративного права.
Склад зазначених адміністративно-правових відносин включає об’єкт, суб’єктів, юридичні факти та зміст правових відносин.
Об’єкт адміністративно-правових відносин - це те, на що спрямовані правові інтереси їх учасників (дія, бездіяльність, поведінка). Вони можуть бути матеріального та нематеріального характеру (здоров’я, моральний стан тощо).
Суб’єктами адміністративно-правових відносин виступають державні органи управління, їх посадові особи, недержавні господарські й соціально-культурні об’єднання, підприємства, установи та громадські організації (об’єднання) різних рівнів та фізичні особи (громадяни, іноземці та особи без громадянства).
Основою виникнення, зміни та припинення адміністративно-правових відносин є юридичні факти - відповідні дії та події у сфері державного управління.
Дії виступають результатом активного волевиявлення людей. Вони можуть бути правомірними, тобто такими, що відповідають приписам адміністративно-правових норм (індивідуальні акти управління чи вчинки людей), а також неправомірними, тобто такими, що суперечать адміністративно-правовим приписам (адміністративні правопорушення, дисциплінарні проступки).
Події - це явища, які не залежать від волі людей (стихійне лихо, пожежа, смерть).
Зміст адміністративно-правових відносин включає права, обов’язки та законні інтереси їх учасників.
4. Поняття, склад і види адміністративних проступків
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається бездіяльність або протиправна, винна (умисна або необережна) дія, яка посягає на державний або громадський порядок, суспільну власність, права і свободи людини і громадянина, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.
Звідси ознаками адміністративного правопорушення (проступку) є:
суспільна небезпечність діяння;
протиправність;
винність;
застосування адміністративного стягнення;
адміністративна відповідальність.
Адміністративне правопорушення (проступок) має свою юридичну модель (склад). Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами адміністративного права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе:
об'єкт;
об'єктивну сторону;
суб'єкт;
суб'єктивну сторону.
Об'єкт адміністративного правопорушення - це сукупність суспільних відносин, які охороняються адміністративним правом і регулюються нормами трудового, цивільного, земельного та фінансового права і за порушення яких накладаються адміністративні стягнення. Об'єктом адміністративного правопорушення можуть бути певні соціальні блага (здоров'я, честь і гідність людини тощо).
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення - це сукупність таких зовнішніх ознак, як діяння (дія чи бездіяльність), протиправні наслідки, причинний зв'язок між діянням і наслідками, що закріплюються нормами права про адміністративні правопорушення, місце, час, обстановка, обставини, способи та засоби вчинення адміністративного правопорушення.
Суб'єктами адміністративних правопорушень можуть бути громадяни чи посадові особи, іноземці та особи без громадянства. Адміністративній відповідальності підлягають осудні особи, що досягли 16-річного віку. Якщо особа віком від 16 до 18 років вчинила адміністративне правопорушення, вона притягується до адміністративної відповідальності на загальних підставах із специфікою, передбаченою Законом України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24 січня 1995 р. Посадові особи підлягають відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недотриманням встановлених правил у сфері охорони порядку управління, державного та громадського порядку, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків. Це означає, що посадові особи несуть відповідальність не тільки за порушення певних правил своїми діями, а й за незабезпечення їх виконання іншими особами, насамперед підлеглими.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення включає в себе вину, мотив і мету поведінки правопорушника.
Адміністративні правопорушення можуть бути класифіковані за різними видами. Існують такі критерії для класифікації:
залежно від ступеня суспільної небезпеки виділяють основні та кваліфікаційні склади правопорушень;
залежно від суб'єкта проступку розрізняють особисті (приватні) та службові (посадові) правопорушення;
в) залежно від характеру шкоди адміністративні правопорушення поділяють на матеріальні та формальні;
г) за структурою складу бувають однозначні й альтернативні правопорушення;
за особливостями конструкції розрізняють описові та бланкетні склади адміністративних правопорушень.
