- •Лабораторна робота № 7 вивчення гелій-неонового лазера і визначення довжини хвилі випромінювання лазера лг-44
- •Теоретичні відомості та опис приладів
- •1. Спонтанне і вимушене випромінювання коливань
- •1.1. Спонтанне випромінювання
- •1.2. Вимушенне випромінювання
- •1.3. Поглинання
- •2. Принцип роботи лазера
- •2.1. Інверсна населеність рівнів
- •2.2 Умови, необхiднi для створення у середовищi iнверсної населеностi рiвнiв
- •2.3. Будова і принцип роботи гелій-неонового лазера
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольнi запитання
2.2 Умови, необхiднi для створення у середовищi iнверсної населеностi рiвнiв
Експерименти показали, що не в будь-якому середовищi можна створити стан з iнверсною населенiстю рiвнiв. Наприклад, створити iнверсну населенiсть в системi з 2-х рiвнiв (дворiвнева населенiсть) навiть шляхом тривалого освiтлення речовини потужним свiтловим iмпульсом неможливо. Це пов’язано iз слiдуючими причинами: по-перше, iз збiльшенням концентрацiї частинок на верхньому рiвнi (рівні з енергiїю Е2), зростає імовірність спонтанних переходів; по-друге, збуджуюче випромінювання викликає вимушене випромінювання, яке переводить частинки на нижній рівень.
Інші можливості відкриваються при використанні системи з трьома рівнями, серед яких є такі збуджені стани, в яких атоми можуть знаходитись не 10-8 с, а значно триваліше. Такі стани і рівні енергій, які їм відповідають називають метастабільними.
|
а б |
Рис. 16.5 |
При наявності рівня Е2 можливі спонтанні переходи із стану Е3 не тільки в основний стан Е1, але й переходи на метастабільний рівень Е2. Обидва переходи супроводжуються виділенням відповідної енергії:
(16.12)
Велика різниця в тривалостях життя в станах Е3 і Е2 призводить до того, що під дією збуджуючих фотонів з енергією hЕ3 – Е1 атоми переходять спочатку у стан Е3, а потім випромінюючи квант з енергією Е32 = Е3 – Е2, вони переходять в стан Е2. В результаті відбувається накопичення атомів на метастабільному рівні Е2 і число їх з часом виявляється більшим за число атомів на основному рівні Е1. Значить, в результаті з такою системою рівнів під дією збуджуючого випромінювання hЕ3 – Е1 може бути створена інверсна населеність рівнів.
Якщо направити в попередньо підготовлену таким чином речовину квант електромагнітного випромінювання h21 = Е2 – Е1, то внаслідок явища індукованого випромінювання відбудеться підсилення світла, що умовно показано на рис 16.5, б. Число випромінених фотонів збільшується в геометричній прогресії. На виході підсилювача світла фотонів більше, ніж на вході, або, що теж саме, амплітуда електромагнітних коливань зростає пропорційно числу індукованих переходів.
Система атомів з інверсною населеністю рівнів здатна не тільки підсилювати, але й генерувати електромагнітне випромінювання. Для роботи в режимі генератора необхідний додатковий зворотний зв’язок, при якому частина сигналу з виходу пристрою подається на його вхід. Для цього активне середовище, в якому створюється інверсна населеність рівнів, розміщується в резонаторі, який складається з двох паралельних дзеркал. Якщо в результаті одного із спонтанних переходів атомів з метастабільного рівня на основний виникає фотон з енергією h Е2 – Е1, то при поширенні його в бік одного із дзеркал фотон викликає індуковане випромінювання і до дзеркала підходить ціла лавина фотонів з енергією h21 кожний. Після відбиванння від дзеркала лавина фотонів поширюється у протилежному напрямку, водночас змушуючи висвітлюватися з метастабільного рівня збуджені атоми, які залишилися в цьому.
З квантових міркувань генерація світла повинна відбуватися при будь-якій відстані між дзеркалами. Але досвід показує, що вона виникає тільки при певній довжині L резонатора, яка кратна цілому числу півхвиль:
.
(16.14)
За цієї умови різниця ходу між хвилею, яка виникла, і хвилею, яка відбилася від двох дзеркал, є рівною цілому числу довжин хвиль, і на виході підсилювача відбувається додавання амплітуд світлових хвиль.
Розглянутий принцип підсилення і генерації електро-магнітного випромінювання був запропонований російськими фізиками радянської доби Н.Г.Басовим і А.М.Прохоровим і одночасно американським фізиком Ч.Таунсом. За роботи в цій галузі Н.Г.Басов, А.М.Прохоров в 1959 році були нагороджені Ленінською премією і разом з Ч.Таунсом в 1964 році їм присуджена Нобелівська премія.
