- •Тема 9. Фіксований сільськогосподарський податок
- •Поняття податку. Платники податку
- •Порядок набуття та скасування статусу платника податку
- •Об’єкт оподаткування. База оподаткування та ставки податку
- •Особливості обкладення платників податку окремими податками і зборами
- •Відповідальність платників податку
Порядок набуття та скасування статусу платника податку
Дата набуття і підтвердження статусу платника ФСП сільськогосподарським товаровиробникам не змінилась. До 1 лютого поточного року сільськогосподарські товаровиробники подають:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), — органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки — органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва — органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики за погодженням з центральним органом державної податкової служби;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок — органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Підтвердження розміру площ сільськогосподарських угідь, що перебувають у власності сільськогосподарського виробника або надані йому у користування, у тому числі на умовах оренди, та їх нормативної грошової оцінки здійснюється відповідними органами державних земельних ресурсів за місцем розташування земельної ділянки.
Разом з тим, податкові органи за місцезнаходженням сільськогосподарського товаровиробника протягом 10 робочих днів з дати подання податкової декларації або заяви видають довідку про набуття або підтвердження статусу платника ФСП.
При виявленні за результатами документальної перевірки порушення вимог ФСП платник ФСП зобов’язаний починаючи з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення, перейти на сплату податків за загальною системою оподаткування.
Об’єкт оподаткування. База оподаткування та ставки податку
Об'єктом оподаткування ФСП є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому в користування, у тому числі на умовах оренди.
Базою оподаткування ФСП є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 року, для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) — нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена станом на 1 липня 1995 року.
Отже, індексація нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень) при обрахунку ФСП не проводиться.
Сільськогосподарські підприємства – платники ФСП, для яких при визначенні фіксованої суми податку об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, з 1 січня 2011 року повинні сплачувати земельний податок за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду для сільськогосподарських товаровиробників залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):
- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) - 0,15%; - для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,09; - для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,09%; - для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,03; - для земель водного фонду - 0,45%.
Разом з тим, у Податковому кодексі окремо визначено ставки податку для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, у розмірі 1,0 % нормативної грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь.
Податковий (звітний) період
Щодо базового податкового (звітного) періоду для ФСП, — залишається календарний рік (починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року).
Порядок нарахування та строки сплати податку
Збережено норму, відповідно до якої сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.
Сплата цього податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку. Порядок сплати не змінився — за перший та другий квартали податок визначається у розмірі 10 відсотків від річної суми, у третьому кварталі — 50 відсотків, а за четвертий квартал — 30 відсотків.
