10. Система діяльності педагога у підготовці та проведенні заняття.

Під час підготовки до заняття гуртка керівник складає конспект, що може мати наступну струк­туру: № заняття, дата проведення, тема, мета, задачі, устаткування, вступна частина заняття, основна частина (теоретична, практична із вказівкою видів роботи; групова й індивідуальна робота тощо), за­ключна частина (підведення підсумків заняття, усна оцінка досягнень вихованців, учнів, слухачів).

Необхідно приділити увагу підготовці вступного заняття на початку навчального року. За вмілої організації вступного заняття керівник гуртка може вирішити одразу кілька психологічних проблем:

• подолання комплексу побоювання (через незнання групи);

• створення іміджу керівника;

• визначення інтересів дітей, виховних орієнтирів у даній групі;

• встановлення толерантного стилю взаємин;

• швидке знайомство з дітьми;

• швидке включення дітей у діяльність тощо.

Для швидкого знайомства з вихованцями на першому занятті можна використовувати інтерактивні технології. Навчальна робота гуртка може здійснюватися в різних організаційних формах: заняття, се­мінар, лекція, конференція, читання, вікторина, концерт, змагання, тренування, репетиція, похід, екс­курсія, експедиція, практична робота в лабораторії, майстерні, теплицях, на природі тощо.

Для якісного проведення занять гуртка директор закладу забезпечує приміщенням, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам і профілю, устаткуванням, інвентарем, необхідними матеріалами. Мате­ріальну відповідальність за їх збереження несе керівник гуртка.

Також керівник гуртка несе відповідальність за життя і здоров'я дітей під час заняття та за дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил.

Керівник гуртка здійснює оптимальний вибір форм, методів, засобів навчання і виховання гуртківців, раціонально розподіляє час заняття на пасивні й активні форми роботи з дітьми.

Інтенсифікації процесу засвоєння знань вмінь та навичок на заняттях сприяє використання сучасних педагогічних технологій навчання та виховання.

Система діяльності педагога у підготовці та проведенні заняття передбачає:

1. Усвідомлення значення теми і мети заняття: визначення змісту; навчально-методичних посібників; рекомендацій наукової літератури; зв'язок з попереднім заняттям; визначення мети: освітньої, розвивальної, виховної. .

2. Підбір матеріалу до теми заняття: відбір змісту й обсягу знань з теми; підбір доцільних фактів, прикладів; підготовка наочних посібників, ТЗН; визначення творчих і навчально-дослідних завдань; визначення колективних та індивідуальних форм роботи.

3. Підготовка плану-конспекту заняття (логіко-структурної схеми заняття): складання плану; визначення питань для обговорення і розгляду; залучення учнів до колективної підготовки заняття; розподіл часу за етапами заняття; колективне планування варіанту заняття; визначення завдань для сім'ї.

4. Апробація підготовленого заняття: визначення основних частин змісту матеріалу, на які звертається увага дітей; уточнення часу і темпу проведення заняття.

Основні вимоги до сучасного заняття

Загальнопедагогічні

1. Пріоритет особистості дитини в освітньому процесі.

2. Врахування вікових та індивідуальних особливостей.

3. Орієнтація на процес навчання.

4. Створення емоційно-актуального фону.

5. Дотримання педагогічного такту і культури мови.

6. Спонукання пізнавальної активності дітей.

Дидактичні

1. Раціональне використання кожної хвилини.

2. Раціональна єдність словесних, практичних і візуальних методів.

3. Використання активних методів навчання.

4. Зв'язки з вивченим раніше, набутим дитиною досвідом.

5. Формування вмінь самостійно здобувати та застосовувати знання.

6. Індивідуалізація, диференціація, інтенсифікація заняття.

7. Використання інтегрованих курсів, занять.

8. Використання сценарних занять.

9. Заохочення дітей до вибору способу діяльності.

10. Рефлексія учнів наприкінці заняття.

Психологічні

1. Врахування психологічних особливостей кожної дитини.

2. Сприяння нормальному психологічному стану, стійкому настрою дітей

3. Розумна вимогливість і доброзичливість педагога.

4. Психологічна етика і психологічний такт.

Гігієнічні

1. Дотримання нормального температурного режиму.

2. Дотримання норм освітлення приміщення

3. Провітрювання.

4. Відповідність меблів.

5. Чергування видів навчання, динамічні паузи.

Зразок оформлення плану-конспекту гурткового заняття

Тема заняття.

Мета заняття: (навчальна, розвивальна, виховна).

Методи:

словесні (розповідь, бесіда, пояснення, лекція, інструктаж тощо);

наочні (демонстрація предметів, явищ, посібників тощо);

практичні (практична робота, навчальні вправи, ігрові вправи, лабораторні досліди, екскурсія, похід тощо).

Тривалість заняття: (в т. ч. додаткові до даної теми).

Тип заняття (засвоєння нових знань, умінь та навичок; формування практичних умінь та навичок; застосування вмінь та навичок; узагальнення; комбінований).

Форма заняття: індивідуальне, групове, фронтальне.

Обладнання: таблиці, плакати, саморобні посібники, схеми, моделі, ТЗН, роздатковий матеріал, демонстраційний матеріал, діаграми, література тощо.

Матеріали та інструменти:

Хід заняття (його структура)

(залежить від типу заняття, інших параметрів)

1. Організаційна частина. (підготовка дітей до заняття, обладнання робочого місця)

2. Повідомлення теми та мети заняття. (мотивація навчальної діяльності гуртківців)

3. Сприймання та усвідомлення нового навчального матеріалу. (вступна бесіда, демонстрація та аналіз зразка виробу, інструктаж до практичної роботи, інструктаж з техніки безпеки)

4. Практична робота. (практична діяльність дітей, поточний інструктаж)

5. Підсумок заняття. (демонстрація та оцінювання робіт гуртківців, заключна бесіда, прибирання робочих місць, домашнє завдання)

Основні елементи гурткового заняття

1. Організація заняття

Ця частина розпочинається з перевірки підготовленості учнів до заняття. На організацію відводиться 2-3 хвилини.

2. Повідомлення теми та мети заняття

На цьому етапі учитель підготовляє учнів до чуттєвого сприймання нового матеріалу, визначає корисність виробу. Детально розкриваються завдання, які стоять перед учнями на занятті.

3. Сприймання та усвідомлення нового навчального матеріалу

Проводиться аналіз зразка виробу і його графічного зображення. Учитель демонструє наочні посібники. Учні працюють з підручниками. На цьому етапі учитель розглядає з учнями будову виробу, його складові частини, форму деталей, конструктивні особливості.

Учитель аналізує технологічний процес виготовлення виробу, показує всі етапи цього процесу, на технологічній картці при практичному виконанні.

4. Практична робота учнів

В процесі самостійної роботи закріплюються знання, вміння і навички, які одержують учні під час пояснення учителя. Учитель організує фронтальну роботу з учнями: попереджує та виправляє помилки, дає додаткові пояснення. Це найважливіша частина уроку на яку відводиться до 25-35 хвилин.

5. Підсумок заняття.

Підсумовуючи заняття, учитель організовує колективне обговорення якості виробів, виготовлених учнями. Підсумовує це обговорення, навчає учнів об'єктивно оцінювати якість виробу.

Методичні рекомендації до використання зразка керівника гуртка на занятті

Зразок учителя - один із важливих засобів наочності навчання. Одночасно з поясненням він розкриває і конкретизує в зображувальній формі слово вчителя.

Велике значення у процесі створення зразка має знання учителя певних прийомів зображення та володіння практичними вміннями.

Зразок використовується для раціонального використання часу на уроці.

Зразок повинен бути виконаний і відповідності до теми та мети заняття. Він повинен відповідати естетичним вимогам, бути гарним, естетично привабливим.

Методична грамотність - важлива вимога до зразка. Він повинен бути композиційно правильним, доступним для сприймання дітей.

Зразок учителя повинен бути у 2-3 рази більшим ніж робота дітей.

Під час проведення уроку зразок повинен бути розміщений на дошці, добре освітлений.

Аналізувати зразок треба під час вступної бесіди перед проведенням інструктажу.

Аналіз зразка може бути проведений як розповідь учителя або бесіда з дітьми. Коли в дітей складається певний досвід аналізуванні зразків, можна залучати конкретну дитину до проведення цієї роботи на уроці.