2.3 Продуктивність праці як показник ефективності виробництва

Продуктивність праці є важливим показником у системі вимірювання ефективності виробництва. У той же час на неї важливий вплив чинять величина і особливо якість фондоозброєності праці, тобто міра оснащеності праці основним капіталом.

Фондоозброєність, у свою чергу, вимірюється ставленням величини вартості основного капіталу до витрат живої праці (чисельність працівників):

Цю залежність слід брати до уваги при розгляді впливу продуктивності праці на загальну ефективність виробництва.

Справа в тому, що ефективно не будь-яке підвищення продуктивності праці, а тільки таке, коли економія живої праці окупає додаткові витрати на зростання його технічної оснащеності, причому в максимально короткі терміни.

Фондовіддача характеризує ефективність використання основного капіталу. Вона вимірюється кількістю вироблених товарів, що припадають на дану величину основного капіталу:

Між продуктивністю праці, фондовіддачею і фондоозброєністю існує тісний зв'язок, яка може бути виражена формулою:

Пт = Ф0 х Фв.

З цієї залежності випливає, що продуктивність праці підвищується за умови, якщо зростають фондовіддача і (або) фондоозброєність, і падає в зворотній залежності. У той же час якщо продуктивність праці зростає швидше, ніж його фондоозброєність, то росте фондовіддача. І навпаки, фондовіддача падає, якщо динаміка продуктивності праці відстає від зростання фондоозброєності.

У міру науково-технічного прогресу і вдосконалення виробництва частка затрат суспільної праці збільшується, оскільки зростає оснащеність працівника все новими засобами праці. Проте основна тенденція полягає в тому, що абсолютна величина витрат як живої, так і суспільної праці на одиницю продукції скорочується. Саме в цьому полягає сутність підвищення продуктивності суспільної праці.

2.4 Рівень продуктивності праці

Він характеризується двома показниками. По-перше, виробленням продукції в одиницю часу. Це прямий, найбільш поширений і універсальний показник продуктивності праці. У залежності від того, в яких одиницях вимірюється обсяг продукції, розрізняють певні вироблення в натуральних показниках, а також у показниках нормованого робочого часу.

По-друге, трудомісткістю виготовлення продукції, яка виражає затрати робочого часу на створення одиниці продукції. Це зворотний показник, який визначається на одиницю продукції в натуральному вираженні по всій номенклатурі товарів і послуг. Він має ряд переваг:

• встановлює пряму залежність між обсягом виробництва і трудовими витратами;

• виключає вплив на показник продуктивності праці зміни в обсязі поставок по кооперації, організаційній структурі виробництва;

• дозволяє тісно пов'язати вимірювання продуктивності з виявленням резервів її зростання;

• зіставити витрати праці на однакові вироби в різних цехах підприємства.

Технологічна трудомісткість (t тих) включає всі затрати основних робітників. Трудомісткість обслуговування виробництва (t обс) включає витрати праці допоміжних робітників.

Виробнича трудомісткість відображає витрати праці всіх (основних та допоміжних) робітників.

Трудомісткість управління виробництвом (t упр) складається з витрат праці ІТП, службовців, обслуговуючого персоналу та охорони.

Повна трудомісткість (t стать) представляє собою витрати праці всіх категорій промислово-виробничого персоналу: t пол = t тих + t обс + t упр.