3.2 Електроізоляційні лаки та емалі

Лаки – це колоїдні розчини смол, бітумів або масел, що становлять лакооснову і летких розчинників. Крім цього до складу лаків можуть входити сиккативи, пластифікатори, інгібітори та розріджувачі.

Лаки класифікують за цілим рядом ознак:

• за застосуванням – для склеювання, покривні, просочувальні, спеціальні;

• за складом – олійні, олійно-бітумні, олійно-смоляні, олійно-гліфталеві, гліфталеві та ін.;

• за умовами експлуатації – нормальні, маслостійкі, бензостійкі, вологостійкі та кислотостійкі;

• за нагрівостійкістю – нормальної (105⁰С) , підвищеної (135⁰С), високої (180⁰С);

• за впливом температури – термопластичні та термореактивні;

• за режимом сушіння – холодного, та гарячого сушіння.

Електроізоляційні лаки застосовуються при виготовленні, експлуатації та ремонті електричних машин та апаратів.

Покривні лаки служать для утворення механічно міцної, гладенької, вологостійкої плівки на поверхні твердої ізоляції. Ця плівка підвищує напругу поверхневого розряду та поверхневий опір ізоляції, захищає лакований виріб від впливу вологи, розчинників та хімічно активних речовин.

До покривних лаків відносять кремнійорганічні лаки, лаки на полівінілацитатній основі, олійні, поліамідні, поліамідні, целюлозні та ін.

Основні характеристики:  = 10¹¹ …10¹² Ом∙м, Е _пр = 55…75 МВ/м.

Просочувальні лаки служать для просочування пористої та волокнистої ізоляції. Після просочування пори в ізоляції виявляються заповнені не повітрям а висушеним лаком. Результатом просочування є підвищення електричної міцності, теплопровідності, нагрівостійкості, зменшення гігроскопічності.

До просочувальних лаків відносяться кремнійорганічні, бітумно-олійні, олійно-алкідні та ін. Основні характеристики:  = 10¹¹ …10¹³ Ом∙м, Е_пр = 55…90 МВ/м.

Лаки для склеювання застосовують для склеювання твердих електроізоляційних матеріалів між собою, або для приклеювання їх до металу.

До клеючих лаків відносяться поліуретанові та епоксидні клеї, клеї на основі фенол формальдегідної смоли, гліфталевий лак та ін.

Олійні лаки утворюють після висихання гнучкі еластичні плівки, стійкі проти вологи та нагрітого трансформаторного масла. Для виробництва цих лаків використовують лляну та тунгову олії. Олійні лаки виготовляють під номерами 152, 202, 302, 802.

Олійно-бітумні лаки утворюють гнучкі плівки чорного кольору, стійкі проти вологи, але легкорозчинні в мінеральних маслах. Такі лаки широко застосовують для просочування електричних машин, сухих трансформаторів та ін. апаратів. Їх виготовляють під номерами 317, 318, 441, 447, 458, 460, 662.

Гліфталеві та олійно-гліфталеві лаки мають підвищену нагрівостійкість та масло стійкість, але вимагають гарячого сушіння (100-130⁰С). Їх використовують для склеювання слюди, паперу, тканин та пластмас. Основні представники даної групи: 1155, 1154, 1229, Г-627, НФ-95, МЛ-92 та ін.

Кремнійорганічні лаки характеризуються високими електроізоляційними властивостями, підвищеною вологостійкістю та значною нагрівостійкістю (180⁰С). Їх використовують у поєднанні із скловолокнистою, слюдяною та азбестовою ізоляцією. Виготовляють такі лаки: К -43, К- 44, К- 55, К- 57 та ін.

Емалі – це спеціальні лаки, до складу яких введені пігменти (окиси цинку, титану та ін.). Це збільшує міцність, теплопровідність нагріво- та дугостійкість лакового покриття. З електроізоляційних емалей широко використовують гліфталево-олійні (СПД, СВД, КПЛ, КВД), нітрогліфталеві (1201, 2450), кремнійорганічні (ПКЭ-15, ПРЕЭ-13 та ін).