3. Види юридичної відповідальності: поняття, загальна характеристика.

Індивідуальна робота з підручником

Технологія критичного читання

Учні знайомляться з відповідним пунктом параграфа підручника, робля­чи позначки олівцем на полях:

« + » — те, що добре відомо;

«-» — нова інформація;

«І» — найважливіша думка;

«?» — положення, які треба додатково дослідити.

На індивідуальну роботу відводиться 5—7 хвилин. Після цього відбува­ється обговорення тексту.

Фронтальна бесіда

1. Що вам було в тексті добре відоме?

2. Що для вас було новим?

3. Що найбільше зацікавило?

4. Які, на вашу думку, положення є найважливішими в тексті?

5. Які запитання виникли у вас до змісту тексту?

Вислухавши відповіді учнів (3—4 на кожне запитання), учитель може до­повнити (узагальнити) матеріал підручника.

Розповідь учителя

Той або інший вид правопорушення тягне за собою різні види юридичної відповідальності, а саме:

• кримінальну — за скоєння злочинів;

• адміністративну — за скоєння адміністративних правопорушень;

• цивільно-правову — за порушення норм цивільного права;

• дисциплінарну — за порушення трудової, навчальної, службової дис­ципліни;

• матеріальну — за матеріальну шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення накладених на працівника трудо­вих обов’язків;

• конституційну — за порушення Конституції або конституційного за­конодавства;

• міжнародно-правову — за порушення норм міжнародного права.

Найсуворішим видом галузевої юридичної відповідальності є кримінальна

відповідальність. Вона настає тільки внаслідок скоєння злочину — суспіль­но небезпечного діяння, склад якого передбачений в кримінальному законі. За менш небезпечні правопорушення (проступки) кримінальна відповідаль­ність не настає.

Із-поміж інших видів юридичної відповідальності на особливу увагу за­слуговує конституційна відповідальність. Її специфіка обумовлюється осо­бливим місцем і роллю конституційного права в системі права. Воно регулює найважливіші для держави відносини по формуванню органів держави і здій­сненню державної влади, загальні засади державного і суспільного ладу. Ці відносини істотно впливають і на всі інші суспільні відносини — політичні, економічні, культурні, ідеологічні тощо. Отже, однією з особливостей кон­ституційної відповідальності є її політичний характер. Виступаючи як засіб забезпечення приписів норм права, закріплених у Конституції та законах, прийнятих на її основі, конституційна відповідальність може втілюватися як безпосередньо в цих правовідносинах (наприклад, імпічмент президента, відставка уряду, розпуск парламенту), так і через норми інших галузей права — адміністративного, кримінального та цивільного.

Додаткова інформація

Крім класифікації за галузевою Ознакою, існує також класифікація юридич­ної відповідальності за характером санкцій.

Залежно від головних цілей юридичної відповідальності санкції за правопорушення поділяються на два основні види: штрафні (каральні), головне завдання яких полягає в покаранні правопорушника, та правовідновлювальні, спрямовані на усунення безпосередньо завданої правопорушенням шкоди. Відповідно, і юридична відповідальність поділяється на штрафну (каральну) і правовідновлюваль- ну (компенсаційну).

Штрафна (каральна) відповідальність застосовується за злочини та адміністра­тивні або дисциплінарні проступки. Її призначенням є вплив на свідомість право­порушника через застосування щодо нього певних обмежень із метою загального

та особистого попередження правопорушень. Наслідком застосування штрафної санкції є «стан покараності (судимість — у кримінальному праві, наявність стягнення — у трудовому та адміністративному). Каральна відповідальність реалізується лише в установленому законом порядку на підставі акта, виданого і уповноваженим органом.

Правовідновлювальна відповідальність реалізується головним чином у цивільно-правовій сфері. Її призначення полягає у відновленні незаконно по­рушених прав, примусовому виконанні невиконаних обов’язків та усуненні протиправних станів. Правовідновлювальна відповідальність може реалізовуватись і без втручання державних органів у добровільному порядку шляхом відшкоду­вання завданих збитків, відновлення порушених прав, виконання обов’язків, припинення протиправних станів.