1.9 Контроль якості і правила продажу парфумерних товарів

Контроль якості маркування.

Маркування та її зміст повинен відповідати вимогам ГОСТ Р 51391-99 «Вироби парфюмерно-косметичні. Інформація для споживача.Загальні вимоги»:

- Інформація для споживача про ПК товар має бути представлена ​​у вигляді маркування, розташованої в зручних для прочитання місцях на футлярі, флаконі, етикетці, контретикетці, ярлику, листівці, аркуші-вкладиші, будь-яким способом, прийнятим виробником.

На вітчизняної продукції (наприклад, парфумерно-гігієнічні одеколони, запашні води тощо), для якої не передбачені футляри та листівки, допускається наносити інформацію, крім найменування парфумерної рідини, на зворотній стороні етикетки, якщо флакон виготовлений із прозорого скла. Флакони з кольорового, матового або ребристого скла повинні мати кілька етикеток: художньо оформлену (на лицьовій стороні флакона) та інформаційну етикетку (на дні флакона або контретикетки). Етикетки малих розмірів і етикетки з фольги можуть мати тільки один реквізит - найменування:

- Маркування наносять на мові країни виробника, а також, обов'язково російською мовою. Зазвичай маркування імпортного товару російською мовою (у вигляді самоклеючої паперової етикетки) надає підприємство, що реалізує даний вид продукції на території Росії;

- Інформація повинна бути однозначно розуміється, повної та достовірної, не вводити споживача в оману щодо походження, властивостей, складу, способу застосування, а також інших відомостей, що характеризують якість і безпеку парфумерних виробів;

- Інформація повинна бути чіткою і легко читається;

- Засоби нанесення інформації (друкарська фарба на футлярі або етикетці, тампонний друк на флаконі та ін) повинні забезпечувати стійкість маркування «при зберіганні, транспортуванні та реалізації виробі;

- Особливу увагу приділяють змісту маркування.

Інформація про парфумерних виробах повинна містити наступні дані:

• Найменування і назва виробу;

• Найменування, місцезнаходження (юридична адреса, зокрема країна) виробника та місцезнаходження (адреса) організації, уповноваженої виробником на прийняття претензій від споживача на території Росії.

Вказують найменування та адресу виробника марки товару, а так само найменування та адресу виробника товару.

Можливо, на імпортної продукції вказувати найменування виробника та його адресу одночасно літерами латинського алфавіту і буквами російського алфавіту, що забезпечують правильну вимову російською мовою.

• Товарний знак виробника (за наявності);

• Маса нетто, обсяг.

Замість маси нетто на упаковці, дуже часто, зображується знак e (від англ., - Exactly, нім. - Exart, перекладні як «точно, рівно, однаково»). До умовного позначення фізичної величини додається фактичний розмір цієї величини, зазначений в Міжнародній системі одиниць фізичних величин (СІ) - на парфумерних рідинах обсяг вказується в мл. На упаковці імпортних товарів, а останнім часом і вітчизняної продукції, обсяг може бути виражений додатково в національних одиницях англомовних країн: рідинних унціях (fl. Oz).

Наприклад, вміст флаконів з парфумерною рідиною позначають: 100мл е 3,3 fl. Oz

Допускається не вказувати обсяг на виробах (на пробірках) об'ємом менше 5 г (мл).

• Склад виробу.

Списком інгредієнтів повинен передувати заголовок «Склад», після нього повинен бути представлений перелік інгредієнтів у порядку зменшення їх масової частки в рецептурі вироби.

У складі парфумерної рідини зазвичай вказують основну сировину: воду; денатурований спирт, парфюмерно (ароматичну) композицію. Додатково в кінці складу вказують допоміжну сировину, наприклад, барвники, антиоксиданти та ін Барвники можуть бути перераховані в будь-якому порядку відповідно до індексу кольору або прийнятими позначеннями.

Парфумерну (ароматичну) композицію вказують як єдиний інгредієнт без розкриття складу.

На споживчій тарі з парфумерною рідиною вказують об'ємну частку етилового спирту (% об.)

Перелік інгредієнтів у складі допускається на розсуд виробника вказувати з використанням букв латинського алфавіту;

• Умови зберігання.

Їх вказують для ПК виробів, що вимагають спеціальних умов зберігання (зниженої температури, визначеної вологості повітря тощо).На парфумерних рідинах умови зберігання зазвичай не вказують, т.к. вони стандартні;

• Термін придатності.

Його обчислюють з дня виготовлення ПК виробі. Термін придатності повинен бути зазначений наступним чином:

Або «Годен (Використовувати) до (місяць, рік), або« Термін придатності ... (місяців, років) з обов'язковим зазначенням в останньому випадку «Дата виготовлення (місяць, рік)».

Термін придатності для конкретного найменування вироби встановлює виробник;

• Зазначення нормативного або технічного документа.

На вітчизняної продукції вказують нормативний (ГОСТ) або технічний (ТУ) документ, відповідно до якого виготовлено та може бути ідентифікована виріб.

Для закордонних ПК виробів допускається позначення нормативного або технічного документа не завдавати;

• Необхідно наявність знака відповідності товару російським стандартам (інформації про сертифікацію) на упаковці продукції (знак див. у додатку).

• Інформація про правильне застосування і застереження. На парфумерної продукції, частіше на закордонній класу Люкс, зустрічається попередження «У всередину не використовувати» або попереджувальний знак «Легко запалюється».

• Парфумерні товари може супроводжувати додаткова інформація, у тому числі рекламного характеру, штриховий код і ін

Приймання і контроль якості парфумерних виробів

Кожна партія парфумерних товарів, що у мережу, повинна супроводжуватися документом встановленої форми, що засвідчує якість товарів.

Партією па оптових базах і складах вважають однойменну продукцію, що надійшла по одному транспортному документу

або накладної.

Партією в роздрібній торговій мережі вважають однойменну продукцію, отриману по одній накладній або рахунку.

Товари, що надійшли на оптові бази або в роздріб, перш за все піддаються перевірці на справність і правильність упаковки. Оптові бази перевіряють розкриттям цехової упаковки 15-20% вступників на базу парфумерних товарів. Приймання парфумерних товарів за якістю всередині справної упаковки проводиться на складі або в магазині кінцевого одержувача. Для цього проглядається не менше 3% виробів від партії, що надійшла, по але менше трьох місць. При невідповідність органолептичних плі фізико-хімічних показників вимогам стандартів вся партія прийманню не підлягає.

При невідповідність парфумерних товарів затвердженому зразкам по зовнішній обробці флаконів, пакування, маркування і за наявності сторонніх домішок проводять повторну перевірку, для чого знову відбирають зразки в кількості не менше 3% перевіреній партії.При незадовільних результатах повторної перевірки хоча б по одному показнику всю партію бракують.

При наявності 3% і менше продукції з зазначеними дефектами бракують тільки зразки з дефектами.

Якщо постачальник парфумерних товарів не згоден з оцінкою одержувача, а також при виникненні у одержувача сумнівів у якості товару за фізико-хімічними показниками доводять арбітражний аналіз в нейтральній лабораторії або у Всесоюзному науково-дослідному інституті синтетичних і натуральних запашних речовин. Зразки для проведення арбітражного аналізу відбираються відповідно до правил, встановлених відповідними ГОСТами, ОСТами або ТУ.

Таблиця 1 Перелік піддослідних характеристик парфумерної продукції, що регламентуються ГОСТ

N	Найменування випробовуваної продукції	Код ОКП Код ТН ЗЕД	Найменування випробувань і (чи) визначених характеристик (параметрів)	Позначення НД на продукцію, що містить значення визначаються характеристик	Позначення НД на методи випробувань
1	2	3	4	5	6
	Одеколони та води запашні й туалетні Духи і масла ефірні натуральні в сувенірних футлярах	91 5500 3303 00100 91 5600 3303 00900	Зовнішній вигляд колір запах прозорість фортеця умовна Стійкість запаху масова частка запашних речовин	ГОСТ 17237-93 СанПіН 1.2.681-97	ГОСТ 29188.0-91 ГОСТ 17237-93 ГОСТ 14618.10-78 або ГОСТ 3639-79

Забраковані товари повертаються виробнику за його рахунок. Від вартості товарів неналежної якості стягується штраф відповідно до Положення про поставки товарів народного споживання за дане порушення.

Особливості продажу парфумерно-косметичних товарів.

Інформація про парфюмерно-косметичних товарах крім відомостей, зазначених у пунктах 11 і 12 цих Правил, повинна містити з урахуванням особливостей конкретного товару відомості про його призначення, що входять до складу виробу інгредієнтах, дії та чиниться ефекті, обмеження (протипоказання) для застосування, способи і умовах застосування, масу нетто або обсязі і (або) кількості одиниць вироби в споживчій упаковці, умови зберігання (для товарів, щодо яких встановлено обов'язкові вимоги до умов зберігання), а також відомості про державну реєстрацію (для товарів, що підлягають державній реєстрації).

Забороняється продаж парфюмерно - косметичних товарів після закінчення терміну придатності, якщо він встановлений на товар, а також без маркування або з нечіткою маркіровкою, що не дозволяє встановити підприємство - виробник, дату вироблення, термін придатності.

Анотація та інструкція щодо використання парфюмерно - косметичних товарів мають бути російською мовою і містити відомості про порядок застосування, склад та ефекті, що досягається при їх використанні.

При показі товарів продавець зобов'язаний консультувати покупців про властивості товарів, способи застосування, напрями запаху духів і інших парфумерних виробів, надавати кваліфіковану допомогу у виборі виробів і пропонувати взаємозамінні, супутні товари.

На вимогу покупця продавець зобов'язаний ознайомити його з посвідченням якості та безпеки реалізованої партії парфумерно-косметичних товарів, виготовлених на території Російської Федерації, або його завіреною копією.

До подачі в торговий зал парфумерно-косметичні товари розпаковуються і оглядаються, перевіряється якість (за зовнішніми ознаками) кожної одиниці товару та наявність про нього необхідної інформації.

Покупцеві повинна бути надана можливість ознайомитися з запахом парфумів, одеколонів, туалетної води з використанням для цього лакмусових папірців, просочених запашної рідиною, зразків-понюшок, що подаються виробниками товарів, а також з іншими властивостями і характеристиками пропонованих до продажу товарів.

При передачі товарів в упаковці з целофановою обгорткою або фірмовою стрічкою покупцю повинно бути запропоновано перевірити вміст упаковки шляхом зняття целофану або фірмовою стрічки. Аерозольна упаковка товару перевіряється особою, що здійснює продаж, на функціонування упаковки в присутності покупця.

Польща безпосередній сусід України, тому найбільш економічний вид транспортування може виконуватись тільки автомобільним транспортом. Інші види транспорту можна не розглядати, тому що витрати будуть занадто високі у порівнянні з автомобільним. Набільш вигідний та доцільний вид поставки за Інкотермс є CPT [Carriage Paid To ...] [Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)]

Продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб

Зобов’язання продавця:

- забезпечити належну упаковку по правилам перевозу;

- укласти за свій рахунок договір перевозу до місця призначення;

- надати товар у розпорядження першого перевізника;

- здійснити експортні формальності для вивозу товару;

- направити покупцеві рахунок-фактуру та транспортний документ. Зобов’язання покупця:

- здійснити імпортні формальності для увезення товару і при необхідності забезпечити його транспортування до місця призначення;

- розвантаження основного перевізника;

- доставка від основного перевізника.

Ризики загибелі або ушкодження товару, а також непередбачувані витрати при основному перевезенні переходять від продавця до покупця після передачі товару перевізнику.

Ця умова базисної поставки може бути використана для будь-якого виду транспорту, але в даному випадку автомобільного.

Розділ VII. Вимоги до упаковки та маркування товару

Головною функцією упаковки є запобігання товару від ушкодження та псування при транспортуванні, навантаженні, розвантаженні та зберігання. Крім того упаковка виконує й інші функції: створення доцільних одиниць при перевезенні, складування, навантаження та розвантаження товару; створення оптимальних одиниць для продажу товару; служити носієм реклами та інформації про запакований товар.

Маркування вантажу – це необхідні написи, зображення та умовні позначки, що нанесені на упаковку, також на бірках або на самому товарі, що призначені для:

• Розпізнавання можливого вантажу

• Указання на його властивості

• Указання на способи навантаження / розвантаження

• Указання на зберігання

• Указання на призначення

• Поперджують користувача щодо небезпечних властивостей вантажу

Упаковка та маркування парфумерної води

ГОСТ 27429-87 Вироби парфмерно-косметичні рідкі. «Упаковка, маркування, транспортування і зберігання»

Упаковка будь-якого товару, а духів особливо - найвища мистецтво. Оболонка, як і самі духи, створюється на довгі роки. Перевести мову запахів в зоровий ряд, передати перше уявлення про ідею запаху намагаються художники та дизайнери. Ще в гробницях фараонів стародавнього світу були знайдені судини зі слідами пахощів. Греки і римляни залишили чудові зразки флаконів у вигляді мініатюрних амфор. Давньоруські красуні користувалися спеціальними східними прикрасами - підвісками, в які вкладали ароматичні речовини. При ходьбі підвіски розгойдувалися, і навколо поширювався аромат. В даний час широко поширений прийом оформлення флакона - у вигляді жіночої фігури. Упаковка духів - це частина аромату. Сьогодні законодавець моди у світі флаконів - фірма Баккара (фр.). Вона заснована в 1764г. Її послугами користуються провідні Парфумерні будинки світу.

Духи розфасовують у скляні, порцелянові чи керамічні флакони ємністю не більше 65 мл з щільно притертими пробками зі скла або скла з поліетиленовим покриттям або з вінтонарезнимі ковпачками (з прокладанням) з пластмаси або металу.

Одеколони і запашні води розфасовують у скляні флакони ємністю не більше 250 мл. Флакони з плічками заповнюються парфумерної рідиною до рівня плічок; флакони без плічок повинен мати повітряний простір не більше 4% ємності флаконів.

Горлечка флаконів з притертими пробками повинні бути оброблені бодрюшем (плівка з яловичих або баранячих кишок), лайкою чи прозорою плівкою; обв'язані канителлю, шовкової або віскозної ниткою або стрічечкою.

Випускаються парфумерні товари (одеколони і запашні води) і в аерозольній упаковці.

Флакони з духами і одеколонами можуть бути покладені в художньо оформлені футляри або коробки або можуть бути без футлярів і коробок. Такі флакони загортають в обгортковий папір і укладають у зшивні або складні пакувальні картонні коробки. Парфумерні набори упаковують в окремі пакувальні коробки комплектно, причому флакони, що входять до набори груп А і екстра, попередньо обгортають папером.

На флакони з парфумерними товарами наклеюється художньо оформлена етикетка із зазначенням на лицьовій стороні етикетки найменування вироби; на зворотному боці - найменування підприємства, його місцезнаходження або його товарного знака, місяця та року вироблення, роздрібної ціни, позначення стандарту, найменування групи вироби.

При випуску парфумерних виробів у футлярах з флаконами без етикеток всю маркування розміщують на футлярі.

На паперових клейових стрічках, якими оклеивают коробки, друкарським способом або штемпельної фарбою повинні бути зазначені найменування вироби і номер артикулу; найменування підприємства і його місцезнаходження; кількість одиниць вироби, упакованого в коробки; дата виготовлення, номер бригади; найменування групи вироби; позначення стандарту.

На ящиках з парфумерними товарами повинні бути зазначені найменування вироби і номер артикулу; найменування підприємства-виробника та його місцезнаходження або найменування вантажовідправника; найменування вантажоодержувача; порядковий номер ящика й час вироблення; кількість виробів у штуках; номер пакувальника; позначення стандарту.

На кришках ящиків повинні бути написи: «Верх», «Не кидати!», «Скло».

Перевірка якості товару (на прикладі парфумерних рідин)

Перевірка якості партії ПКТ складається з двох етапів:

на 1-му етапі перевіряється якість упаковки і маркування;

на 2-му - якість самого товару (вмісту) за органолептичними та фізико-хімічними властивостями.

Перевірка якості упаковки.

Складання випадкової вибірки. Згідно НД проводять відбір проб: вибирають 3% пакувальних одиниць з різних місць партії (становлять випадкову вибірку), що має становити не менше ніж три пакувальні одиниці. Якщо у вибірці більше 3% виробів не відповідають по упаковці та маркуванню вимогам ГОСТ, проводять повторну перевірку на подвоєній вибірці. За результатами повторної перевірки партію бракують, якщо у вибірці більше 3% виробів не відповідають вимогам стандартів (хоча б по одному з показників). При наявності менше 3% виробів, що не відповідають вимогам стандартів, партію приймають, бракуючи тільки фактично виявлене кількість дефектних виробів.

Перевірку якості починають із встановлення відповідності виду та типу упаковки зразком - еталону, технічного документу виробника на конкретне найменування вироби.

Тара та пакувальні засоби повинні бути виготовлені з матеріалів, дозволених органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду Росії.

Флакони, використовувані для фасовки парфумерних рідин, повинні мати правильну форму, стійко стояти на горизонтальній поверхні. Згідно ГОСТ Р 51578-2000 «Вироби парфумерні рідкі. ДСТУ обсяг використовуваних флаконів повинен бути не більше 255 куб.см.

Скляні флакони не повинні мати критичних дефектів; допускається присутність нормованих дефектів. Такі дефекти, як подряпини, задирки, нерівномірна товщина стінок, матовість, дрібний міхур - мошка (діаметр не більше 1 мм), погіршують зовнішній вигляд флакона, не допускаються - тріщини, відколи, відкритий міхур, розташований поблизу поверхні флакона.

Відповідно до НД перевіряють заповнення флакона парфумерної рідиною. Допустиме відхилення за обсягом не повинно перевищувати ± 5%.

Вимога до заповнення флаконів парфумерному рідиною: флакони з плічками заповнюють до рівня плічок, а флакони без плічок мають повітряний простір, що займає не більше 4% ємності флакона; флакони з пульверизатором заповнюють за обсягом, вказаною на етикетці.

Основною вимогою, що пред'являються до закупорювальних засобів, є повна герметизація горловини флакона при зберіганні і при багаторазовому використанні вмісту флакона. Скляні пробки повинні бути добре притерті до шийки флакона, а пластмасові і комбіновані ковпачки повинні легко нагвинчує до відмови. Зовнішня поверхня гладка ковпачків, її колір і зовнішній вигляд не повинні змінюватися під дією вмісту флакона.

Футляри повинні бути художньо оформлені, з чітким малюнком, виконаним яскравими фарбами. Декоративний металізований малюнок («золото», «срібло») не повинен темніти і обсипатися при зберіганні.

Фіксатори, що знаходяться в фулярах, д.б.н. цілісними, без видимих ​​дефектів і виконувати свою основну функцію фіксувати флакон всередині футляра.

Етикетка повинна бути без забруднень, з чітким шрифтом, художньо оформлена і щільно, без перекосів і зморшок наклеєна на флакон. Допускається зміщення етикетки не більше ніж на 2 мм із збереженням товарного вигляду виробу. Колір, розмір і малюнок етикеток повинні відповідати затвердженим зразкам.

Розділ VIII. Фінансові умови розрахунків за угодою

При визначенні фінансових умов розрахунків у курсовій роботі необхідно:

• Обирається валюта ціни та валюта платежу;

• Формулюється контрактна ціна товару;

• Визначається загальна контрактна вартість партії товару;

• Узгоджується форма розрахунків за зовнішньокономічним договором

• Встановлюється порядок проведення розрахунків

Валютою ціни є валюта, в якій визначається в контракті ціна товару. Валютою платежу є валюта, в якій покпець буде здйснювати платежі за контрактом. Валютою ціни, як і валютою платежу в даному випадку виступає американський долар.

Для формування контрактної ціни товару необхідно:

1. Обрати одиницю виміру товару – коробочка з тюбиком всередині по 100 г.

2. Обрати метод фіксації ціни – тверда ціна

3. Врахувати прийняту базисну умову поставки товару - CPT.

4. Врахувати кон’юктурно-цінову ситуацію на світових ринках.

Обрана базисна умова поставки товару впливає на розподіл витрат між експортером та імпортером щодо поставки товару, а тому вона безпосередньо впливає на рівень контрактної ціни. Тому в роботі необхідно визначити структуру контрактної ціни товару в залежності від обраної умови Інкотермс за схемою:

де:

CP_і – контрактна ціна товару за і-тої базисної умови Інкотермс;

S – витрати експортера на придбання або собівартість виробництва одиниці товару;

Pr - запланований прибуток у ціні товару ,%.

- витрати експортера у зв’язку із здійсненням к-того виду зобов’язання відповідно до і-тої базисної умови Інкотермс:

Експортер несе такі витрати при базисній умові CPT:

• Пакування;

• Доставка до основного перевізника;

• Експортні формальності;

• Навантаження на основного перевізника;

• Оплата основного перевезення.

Pr – запланований прибуток у ціні товару, %.

CP_і = 1,2 USD

N – кількість парфумів

N = 4000

Контрактна вартість = 1,2*4000 = 4800 USD

Згідно із Постановою Кабінету міністрів України та НБУ від 21 червня 1995 р. №444 „Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів та типових формах захисних затверджень до зовнішньоекономічних договорів, якими передбачено розрахунки в іноземній валюті” при імпорті рекомендуються такі форми розрахунків зважаючи на їх вигідність для Української Сторони: документарне інкасо; документарний акредитив.

Документарне інкасо - це банківська розрахункова операція, при якій банк за дорученням свого клієнта (експортера) одержує на підставі розрахункових документів грошові кошти від платника (імпортера) за відвантажені на його адресу товари та надані послуги.

Документарний акредитив являє собою зобов'язання банку сплатити за рахунок і з доручення платника встановлену суму грошей постачальнику товарів або послуг, якщо банку будуть вручені у встановлений термін документи, що засвідчують факт відправлення товару або надання послуги.

В даній курсовій роботі обирається документарно акредитивна форма розрахунків.

Платіж з акредитиву здійснюється за наступними етапами:

• партнери із зовнішньоекономічної діяльності підписують угоду з постачання товару, платіж за який буде здійснюватися шляхом відкриття акредитиву;

• покупець надає в свій банк заяву на відкриття акредитиву, в якому обумовлюється ціна, умови поставки, найменування товару та інші важливі положення угоди;

• банк покупця відкриває акредитив. Дане зобов’язання обмежене за строком і, як правило, є безвідкличним, тобто може бути достроково анульоване тільки за угодою всіх зацікавлених сторін;

• банк продавця (бенефіціара), після отримання акредитиву, сповіщає свого клієнта (авізує акредитив);

• на підставі наданого банком покупця зобов’язання продавець здійснює відвантаження товару (надання послуг) згідно умов угоди та акредитиву;

• бенефіціар збирає необхідні для сплати документи та надає їх до свого банку. Після перевірки документів уповноваженим банком з точки зору їх відповідності умовам акредитиву, здійснюється платіж, а документи надаються покупцеві, який стає власником товару (отримує послуги).

Розділ ІХ. Економічна ефективність угоди

Для визначення економічної ефективності угоди застосовуються показники двох видів: абсолютні та відносні. Для їх розрахунку обов'язково необхідно визначити повні витрати українського учасника зовнішньоекономічної угоди.

1. Визначення митної вартості товару при імпорті в Україну

Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). В курсовій роботі застосовується саме він.

Митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Таблиця 1. Визначення митної вартості парфумів при імпорті в Україну

Назва показника		Значення
Базисна умова поставки товару Інкотермс-2000		CTP
А. Підстава для розрахунку	1(а). Ціна угоди в іноземній валюті (кошти, що фактично сплачені або підлягають сплаті продавцеві)	4800
	Валюта платежу	USD
	Курс перерахунку	5.00
	Ціна угоди, гривень	24000
	1(б). Непрямі платежі, гривень	-
	2. УСЬОГО "А", гривень	24000
Б. Додаткові нарахування до ціни угоди, що не включені до розділу "А"* і підлягають включенню до митної вартості, гривень	3. Витрати покупця на оплату: а) комісійних та інших посередницьких послуг (за винятком комісійних за закупівлю товару)	-
	б) контейнерів, тари та пакування	-
	4. Вартість товарів і послуг, наданих покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання їх під час виробництва та продажу на експорт товарів, що ввозяться, за статтями: а) сировина, матеріали, деталі, напівфабрикати та інші комплектуючі вироби	-
	б) інструменти та інше подібне обладнання	-
	в) матеріали, витрачені під час виробництва товарів, що оцінюються	-
	г) дизайн, інженерне та дослідно-конструкторське розроблення, креслення, виконані поза межами території України	-
	5. Ліцензійні та подібні платежі за використання об'єктів інтелектуальної власності	-
	6. Частина доходу покупця від будь-якого наступного перепродажу, передачі або використання товарів, що оцінюються, на території України, яка підлягає поверненню продавцеві	-
	17. Витрати на доставку до   Рава-Руська - Хребенне, Верхрата у тому числі на: а) транспортування
		-
	б) навантаження, розвантаження, обробку	-
	в) страхування	-
	8. УСЬОГО "Б"	-
В. Списання сум, включених до розділу "А", гривень*	9. Витрати на монтаж, складення, налагодження обладнання або подання технічної допомоги після ввезення	-
	10. Витрати на доставку з пункту пропуску на кордоні до місця призначення	2575,5
	11. Мито, податки та збори, що сплачуються під час ввезення або продажу товарів	-
	12. УСЬОГО "В"	-
13. Заявлена митна вартість: а) у гривнях б) в іноземній валюті		21664,5
		4290

Для оцінки економічної ефективності імпорту необхідно розрахувати значення наступних показників:

1. Економічний ефект від імпорту

2. Відносний показник економічної ефективності імпорту

9.2 Визначення економічного ефекту від імпорту товарів

Економічний ефект від імпорту визначається за формулою:

де:

EB_імп – економічний ефект від імпорту партії товару, грн.;

AI – виручка від реалізації імпортних товарів на внутрішньому ринку, грн.;

AI = N*Ціна реалізації

AI = 4000*12 = 48000 грн.

EB_імп = 48000 - 38155,63 = 9844,37

E_імп – повні витрати імпортера, пов'язані з виконанням імпортної операції, грн.

Повні витрати імпортера, пов'язані з виконанням імпортної операції, визначаються наступним чином:

де:

S_імп – сума платежу за імпортований товар згідно умов контракту, грн.;

E^к_імп – витрати імпортера у зв'язку із здійсненням к-того виду злобов'язання відповідно до обраної базисної умови поставки, грн.;

AE_імп – додаткові витрати покупця, пов'язані з проведенням імпортної операції, грн

E_імп = 24000 + 10605,63 + 3550 = 38155,63 грн.

Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України підлягають обкладенню митом, за виключенням випадків визначених у статтях 19 та 21 Закону України від 5 лютого 1992 р. №2097-XII "Про єдиний митний тариф". Розмір імпортного (ввізного) мита визначається на основі застосування ставок мита, які встановлені Митним тарифом України (дивись Закон України від 5 квітня 2001 р. №2371-III "Про Митний тариф України").

Для розрахунку ввізного мита, яке необхідно сплатити при імпорті товарів в Україну, потрібно здійснити наступні кроки:

1. визначити код товару за УКТЗЕД (дивись розділ 3.5);

2. для встановленого коду товару визначити за Митним тарифом України відповідні ставки мита;

3. відповідно до положень ст. 8 Закону України "Про Єдиний митний тариф" обрати ставку мита, яка буде застосовуватись у конкретному випадку, або визначити можливість застосування тарифних преференцій;

4. провести розрахунок мита.

Ставки імпортного (ввізного) мита, наведені у Митному тарифі України є диференційованими, тобто при імпорті одного й того ж товару можуть застосовуватись різні ставки мита.

Митний тариф України передбачає використання трьох ставок мита:

1. Преференційна – застосовується до товарів, які походять із країн, що входять з Україною до митного союзу, або складають із нею спеціальні митні зони, а також у випадку встановлення якого–небудь спеціального преференційного митного режиму відповідно до міжнародних угод з участю України.

2. Пільгова – застосовується до товарів, які походять із країн та економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння.

Пільгова ставка застосовується також до товарів походженням із країн, з якими укладені договори про вільну торгівлю у випадку недодержання встановлених договором вимог, або товар входить до переліку виключень із відповідного договору про вільну торгівлю.

3. Повна – застосовується до товарів походженням із країн, які не ввійшли до переліку країн, з якими укладені договори про вільну торгівлю та торгово–економічні угоди про встановлення режиму найбільшого сприяння. Повна ставка мита також застосовується до товарів, країна походження яких не встановлена.

При імпорті зубної пасти з Польщі використовується пільгова ставка мита.

Порядок розрахунку мита залежить від виду встановленої ставки мита, яка може бути:

• адвалерною – встановлюється в % до митної вартості;

• специфічною – встановлюється в грошовому розмірі (EUR) на одиницю виміру кількості товару;

• комбінованою – поєднує обидва попередні види встановлення ставки.

При застосуванні адвалерної ставки мита використовується наступний алгоритм розрахунку мита:

,

де:

	–	сума ввізного мита, розрахованого за адвалерною ставкою, грн.;
	–	митна вартість товару, грн.;
	–	адвалерна ставка ввізного мита, %.

= 21664,5*0.065 = 1408,19 грн

Відповідно до Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" при ввезенні товарів на митну територію України сплачується, за деякими виключеннями, податок на додану вартість (ПДВ). При цьому сума ПДВ згідно "Інструкції про порядок контролю митними органами за справлянням під час митного оформлення товарів, увезених (пересланих) на митну територію України, та перерахуванням до бюджету податку на додану вартість", затвердженої Наказом Державної митної служби України від 10 червня 2003 р. №312 розраховується за формулою:

,

де:

	–	сума ПДВ, грн.;
	–	митна вартість товару, грн.;
	–	сума ввізного мита, грн.;
	–	сума акцизного збору, що розрахована за ставкою, встановленою у % до вартості товарів, грн.;
	–	ставка ПДВ, 20 %.

= (21664.5 + 1408.19)*0.2 = 8947.44

Додатковими, пов’язаними з продажем товару можуть бути витрати:

• непередбачувані додаткові витрати при перевезенні товару;

• на проведення рекламної кампанії;

• на зберігання товару на складі;

• на додаткову обробку та комплектацію товару та інші.

Складові витрат українського покупця, пов’язаних із виконанням імпортної операції наводяться у таблиці за нижченаведеною формою.

Таблиця 2. – Витрати покупця, пов’язані з виконанням імпортної операції

Назва показника		Значення
Базисна умова поставки товару Інкотермс-2000		CTP
А. Витрати імпортера у зв’язку із здійсненням зобов’язань відповідно до обраної базисної умови поставки товару	1. Пакування товару	-
	2. Доставка товару до основного перевізника	-
	3. Здійснення експортних митних формальностей в країні продавця, в тому числі:	-
	3.1. митний збір	-
	3.2. експортне мито	-
	3.3 інші	-
	4. Навантаження товару на транспортний засіб основного перевізника	-
	5. Оплата основного перевезення	-
	6. Страхування товару при основному перевезенні	-
	7. Проведення імпортних митних формальностей в Україні	10355.63
	8. Розвантаження товару з транспортного засобу основного перевізника	150
	9. Доставка товару від місця розвантаження з транспортного засобу основного перевізника	100
	10. Інші	-
	11. УСЬОГО "А"	10605.63
Б. Додаткові витрати покупця, пов’язані з проведенням імпортної операції	12. Непередбачувані додаткові витрати при перевезенні товару	2000
	13. Проведення рекламної кампанії	1500
	14. Зберігання товару на складі	50
	15. Додаткова обробка та комплектація товару	-
	16. Інші	-
	17. УСЬОГО "Б"	3550
18. Сума платежу за імпортований товар згідно умов контракту		24000
19. Повні витрати імпортера		38155.63