- •1.1. Основні поняття і визначення
- •1.2. Структура електричних мереж у містах
- •Контрольні запитання
- •2.1. Коротка характеристика електроприймачів
- •2.1.1. Електроприймачі квартир
- •2.1.2. Загальнобудинкові електроприймачі
- •2.2. Технічні характеристики електроприймачів
- •2.2.1. Загальні положення
- •2.2.2. Режими роботи електроприймачів
- •2.3. Електричне освітлення
- •2.4. Норми освітленості. Спрощені способи розрахунку освітлювальних установок
- •Контрольні запитання
- •Лекція 3. Графіки електричних навантажень
- •3.1. Основні фізичні величини
- •Електричні навантаження характеризують споживання еле-ктричної енергії окремими споживачами, групою споживачів в це-хові, групою цехів і підприємством в цілому.
- •3.2. Показники графіків навантаження
- •3.3. Основні методи визначення розрахункового навантаження
- •3.3.1. Метод питомої витрати електроенергії
- •3.3.2. Метод коефіцієнта попиту
- •3.3.3. Метод упорядкованих діаграм. Способи визначення ефективного числа приймачів
- •3.3.4. Визначення електричних навантажень статистичним методом
- •Контрольні запитання
- •Лекція 4. Визначення розрахункових навантажень житлових і громадсько-комунальних будинків
- •4.1. Визначення розрахункових навантажень на вводах житлових будинків
- •4.2. Розрахунок навантаження зовнішнього і внутрішнього квартального освітлення
- •4.3. Визначення потужності та кількості підстанцій мікрорайону міста
- •4.4. Розрахунок навантаження розподільних ліній напругою до 1 кВ і трансформаторних підстанцій
- •4.5. Визначення електричних навантажень на рівнях системи електропостачання
- •4.6. Визначення навантажень трифазної мережі від однофазних електроприймачів
- •Контрольні запитання
- •Лекція 5. Розподіл електричної енергії в житлових будинках
- •5.1. Внутрішні розподільні мережі в будинках
- •5.1.1. Схеми вводів у житлові будинки висотою до 5 поверхів включно
- •5.1.2. Схеми вводів у житлові будинки висотою 9-16 поверхів
- •5.1.3. Схеми вводів у житлові будинки висотою 17 поверхів і вище
- •17 Поверхів і більше.
- •5.2. Ввідно-розподільні пристрої
- •5.3. Живлячі лінії усередині будинку
- •5.4. Групова квартирна мережа
- •Контрольні запитання
- •Лекція 6. Розподіл електроенергії в громадських будівлях
- •6.1. Електропостачання об'єктів громадського призначення
- •6.2. Захист схем електропостачання
- •6.3. Лінії живлення
- •6.4. Силові розподільні мережі
- •6.5. Групові лінії освітлення
- •6.6. Схеми розподілу електроенергії в громадських будинках
- •Контрольні запитання
- •Лекція 7. Схеми електричних мереж промислових підприємств і надійність електропостачання
- •7.1. Категорії електроприймачів і забезпечення надійності електропостачання
- •7.2. Схеми цехових мереж до 1 кВ
- •7.3. Схеми внутрішнього електропостачання
- •7.4. Вибір раціональної напруги розподільчої мережі підприємства
- •7.5. Вибір напруги для живлення цехових електроприймачів
- •7.6. Вибір місця розташування живлячих підстанцій промислових підприємств
- •Контрольні запитання
- •Лекція №8. Розрахунок і захист мереж змінного струму
- •8.1. Розрахунок мереж напругою до 1 кВ
- •8.1.1. Вибір перерізу провідників за допустимим нагріванням
- •8.1.2. Вибір перерізу провідників напругою до 1 кВ з урахуванням захисних апаратів
- •8.1.3. Вибір перерізу проводів за втратами напруги
- •8.2. Вибір перерізу проводів і жил кабелів вище 1 кВ
- •8.2.1. Вибір перерізу жил кабелів за нагріванням розрахунковим струмом
- •8.2.2. Вибір перерізу жил кабелів за нагріванню струмом кз
- •8.2.3. Вибір перерізу жил кабелів і проводів за економічними умовами
- •8.2.4. Перевірка перерізів проводів і жил кабелів за втратами напруги
- •8.3. Конструктивне виконання цехових мереж
- •Контрольні запитання
- •Лекція №9. Електробезпека
- •9.1. Небезпека ураження електричним струмом
- •9.2. Системи захисного заземлення
- •9.3. Загальні заходи безпеки
- •9.4. Заземлення
- •9.5. Захисне відключення
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Терміни та скорочення
7.2. Схеми цехових мереж до 1 кВ
Схема цехової силової мережі визначається технологіч-ним процесом виробництва, категорією надійності електропос-тачання, взаємним розташуванням цехових ТП або вводу жив-лення i електроприймачів, їх одиничною встановленою потуж-ністю i розміщенням по площі цеху. Схема повинна бути про-ста, безпечна i зручна в експлуатації, економічна, задовольняти характеристиці навколишнього середовища, забезпечувати зас-тосування індустріальних методів монтажу.
Лiнiї цехової мережі, що відходять від цехових ТП або ввідного пристрою, утворюють живильну мережу, а ті, що під-водять енергію від шинопроводів або РП безпосередньо до еле-ктроприймачів, – розподільну.
Схеми мереж можуть бути радіальними, магістраль-ними i змішаними з однобічним або двостороннім живленням.
При радіальний схемі (рис.7.1) енергія від окремого ву-зла живлення (ТП, РП) надходить до одного досить потужного споживача або до групи електроприймачів.
Рис.7.1. Радіальна схема живлення: 1 – розподільний щит ТП;
2 – силовий РП; 3 – електроприймач; 4 – щит освітлення.
Радіальні схеми виконують одноступінчатими, коли при-ймачі живляться безпосередньо від ТП, i двоступінчастими, коли вони підключаються до проміжного РП.
Радіальні схеми застосовують для живлення зосередже-них навантажень великої потужності, при нерівномірному ро-зміщенні приймачів у цеху або групами на окремих його ділян-ках, а також для живлення приймачів у вибухонебезпечних, по-жежонебезпечних i курних приміщеннях. В останньому випадку апаратуру керування i захисту електроприймачів, яка встанов-люється на РП, виносять за межі несприятливого навколишньо-го середовища.
Радіальні схеми виконують кабелями або дротами в тру-бах чи коробах (лотках).
Переваги радіальних схем полягають у високій надій-ності (аварія на одній лiнiї не впливає на роботу приймачів, що живляться по іншій лiнiї) i зручності автоматизації. Підвищення надійності радіальних схем досягається з’єднанням шин окре-мих ТП або РП перемичками, що резервують, на комутаційних апаратах яких (автоматах або контакторах) може виконуватися схема АВР – автоматичного введення резервного живлення. Не-доліками радіальних схем є: мала економічність через значну витрату провідникового матеріалу; необхідність у додаткових площах для розміщення силових РП; обмежена гнучкість ме-режі при переміщеннях технологічних механізмів, пов’язаних зі зміною технологічного процесу.
При магістральних схемах приймачі під’єднують до бу-дь-якої точки лiнiї (магістраль). Магістраль можуть приєднував-тися до розподільних щитів пiдстанцiї (рис.7.2,а) або до сило-вих РП, або безпосередньо до трансформатора за схемою блоку трансформатор – лінія (рис.7.2, б).
Магістральні схеми з розподільчими шинопроводами за-стосовують при живленні приймачів однієї технологiчної лiнiї або при рівномірно розподілених за площею цеху приймачах. Такі схеми виконують із застосуванням шинопроводів і кабелів.
При установці на робочих місцях технологiчної лiнiї еле-ктроприймачів малої потужності доцільно розподільні магістралі виконувати модульними проводками. Для магістралі модульної ме-режі використовуються ізольовані проводи, прокладені в трубах приховано в підлозі, з установкою на визначеній відстані одна від одної (модулі) коробок розгалуження, на яких кріпляться розпо-дільчі стовпчики зі штепсельними роз’ємами.
|
|
|
|
Рис. 7.2. Магістральні схеми живлення: а) з розподільним шинопроводом; б) блок трансформатор–магістраль; в) ланцюжок; 1 – розподільний щит ТП; 2 – силовий РП; 3 – електроприймач; 4 – магістральний шинопровід; 5 – розподільний шинопровід. |
|
Електроприймачі підключаються до стовпчиків кабеля-ми в металорукавах. Модульні проводки застосовують при нава-нтаженнях на магістраль до 170 А. Перевагами магістральних схем є: спрощення щитів пiдстанцiї висока гнучкість мережі, що дає можливість переміщувати технологічне устаткування без переробки мережі; використання уніфікованих елементів, які до-зволяють проводити монтаж індустріальними методами.
Магістральна схема менш надійна, ніж радіальна, тому що при зникненні напруги на магістралі всі підключені до неї спо-живачі втрачають живлення. Застосування шинопроводів i моду-льної проводки незмінного перерізу приводить до перевитрати провідникового матеріалу. Залежно від характеру виробництва, розміщення електроприймачів i умов навколишнього середовища силові мережі можуть виконуватися за змішаною схемою.
Частина електроприймачів живиться від магістралей, ін-ша – від силових РП, які, в свою чергу, живляться або від щита ТП, або від магістральних чи розподільних шинопроводів (рис.7.2,б). Модульні проводки можуть живитися від розподіль-них шинопроводів або від силових РП, ввімкнених за радіаль-ною схемою. Таке з’єднання дає змогу більш повно використо-вувати переваги радіальних i магістральних схем.
Для підвищення надійності живлення електроприймачів по магістральних схемах застосовують двостороннє живлення магiстральної лiнiї (рис.7.3, а). При прокладанні у великих цехах декількох магістралей доцільно живити їх від окремих ТП, вико-навши перемички між магістралями (рис 7.3, б). На рис.7.3.,в подана схема із взаємним резервуванням магістралей.
|
|
|
|
Рис.7.3. Схеми двостороннього живлення: а) магістральна з розподільним шинопроводом; б) радіальна з резервуючою перемичкою; в) із взаємним резервуванням магістралей. |
|
Схеми магістрального живлення з взаємним резервуван-ням підвищують надійність живлення, створюють зручності для проведення ремонтних робіт на підстанціях, забезпечують мож ливість відключення незавантажених трансформаторів, у резу-льтаті чого знижуються втрати електроенергії.
