1.5. Промивка камер відстійника

Перед промивкою в кожній камері загальний об’єм наносних відкладень дорівнює

=9·61,15=550,34 м³

де: В_к – ширина камери;

Σ(ΣδL) – сумарна площа наносів за фракціями і інтервалами, береться з таблиці за міжпромивний період.

За міжпромивний період в камеру потрапляє наносів

, м³

В камері затримується наступний відсоток наносів:

Зважених наносів в канал потрапляє (у відсотках)

=100–53,56=46,44 %

або , кг/м³

де - мутність відвідного каналу, кг/м³.

Мутність потоку в камері і пульповоді під час промивки визначається за формулою

, кг/м³

де - загальна вагова мутність;

- промивна витрата;

- час промивки, зазвичай приймається 20–25 хв.;

- об’ємна вага наносних відкладень (1300–1500 кг/м³).

Транспортувальну здатність в камері в кінці промивки можна визначити за формулою Б.М. Шкундіна:

%=96,9 кг/м³,

Необхідно, щоб виконувалася умова:

.

71,34 кг/м³ 96,6 кг/м³

Умову виконано.

6. Розрахунок пульповоду

Ширина пульповоду приймається рівною 2-3 м. Приймаємо =2 м

Питома витрата води у пульповоді буде рівною

м²/с.

Приймаємо: V_П= 4,5 м/с, Р = 120 %.

Тоді визначаємо наступні параметри:

- глибина води у пульповоді: ;

- площа живого перерізу: 2 · 0,80 =1,6 м²;

- змочений периметр: 2 + 2 · 0,80=4,2 м;

- гідравлічний радіус: =1,6/ 4,2=0,38 м;

Гідравлічні елементи промивного потоку визначаємо при коефіцієнті шорсткості n = 0,025

Коефіцієнт Шезі рівний

Похил обчислюємо за формулою:

.

Необхідно, щоб виконувалася умова:

.

71,34 кг/м³ 120 кг/м³

Умову виконано.

1.7. Ув’язка рівнів води

Ув’язка горизонтів води виконується для визначення висотних розмірів споруд, що входять до складу гідровузла. Для ув’язки горизонтів води в магістральному каналі, відстійнику, верхньому і нижньому б’єфах головного вузла необхідно викреслити планове розташування (М 1:1000 або 1:2000) річки, водозабору, відстійника з пульповодом і магістрального каналу.

Пульповід в плані влаштовується з 2-3 поворотами. Кути повороту повинні бути не менше 130-140°. Повороти пульповоду, разом з косими впусками від камер в пульповід утворюють гвинтовий потік з підвищеною транспортувальною здатністю. По кресленню встановлюється довжина пульповоду L_пульп і відстань від виходу його в річку до вісі греблі L. Ці розміри для попередніх розрахунків в курсовому проекті наближено можна приймати:

а) для водозабору з карманом і боковим відводом:

L_пульп =0,5·70=35 м, =1,2·70=84 м;

Ув’язка горизонтів води виконується за умови, що при промивці камери відстійника пульпа повинна вільно поступати в ріку, тобто пульповід не має бути затопленим зі сторони ріки.

При ув’язці горизонтів приймається до уваги зазвичай паводок, тривалість якого більше від міжпромивного періоду відстійника.

Відмітка глибини води в річці в створі греблі (до побудови греблі) буде дорівнювати:

=138,48+3,4=141,880 м,

де - відмітка дна ріки.

Відмітка глибини води в річці в місці виходу пульповоду на відстані створу греблі L ріки при Q_5%,

=141,88 – 70·0,0005=141,845 м

де - ухил ріки.

Схема ув’язки горизонтів води

Режим в пульповоді може бути бурхливим або спокійним. При бурхливому режимі в місці виходу пульповоду в річку необхідно забезпечити відігнаний стрибок. У разі спокійного режиму достатньо мати рівні горизонти в річці і в кінці пульповоду.

При бурхливому режимі, на виході потоку з пульповоду, стрибок має бути відігнаним.

Для цього вираховується:

, м

Відмітка дна в кінці пульповоду дорівнює

=141,85 – 1,49=140,355 м

Відмітка дна на початку пульповоду:

=140,36+0,03·35=141,405 м.

Відмітка поверхні води при промивці на початку пульповоду:

=141,405+0,80=142,205 м

Відмітка горизонту води при промивці в кінці камери відстійника

=142,205+0,1=142,305 м.

Відмітка дна в кінці камери відстійника:

=142,305 – 0,320=141,985 м.

Відмітка робочого горизонту води у відстійнику

=141,985+5,47=147,455 м.

Відмітка дна на початку камери відстійника

=147,455–4,53=142,924 м.

Відмітка горизонту води аванкамери:

=147,455+0,1=147,555 м.

Відмітка максимального розрахункового горизонту води в каналі:

=147,455–0,100=147,355 м.