Розділ 2. Бюджетнi процеси та мiжбюджетнi вiдносини.

Протягом 1998-2011 років у Черкасах відбувались запеклі міжбюджетні баталії між міським і обласним керівництвом. Як відомо, до 2009 року бюджетні кошти в Україні розподілялись у "ручному" режимі. Це ставало підставою для щорічного конфлікту між міським головою В. Олійником і губернаторами - Анатолієм Даниленком, а згодом Володимиром Лук’янцем. Після введення в дію постанови Кабінету міністрів, яка регулює міжбюджетні відносини між державою, областями і містами ситуацію можна вважати нормалізованою. Бюджетні кошти розподіляються згідно з прийнятими фінансовими формулами, тому нині претензій практично не виникає. Стан приватизаційних процесів Сьогодні можна говорити про завершення етапу великої приватизації в Черкаській області загалом. Однак залишилися й недоробки. Основна проблема полягає в роздержавленні об’єктів незавершеного будівництва та соціальної сфери. Це переважно об’єкти, які не ввійшли до статутних фондів створених господарських товариств. У реєстрі ФДМУ по Черкаській області налічується 2919 одиниць такого майна. За період 1993-2011 років у Черкаській області було реформовано 1827 об’єктів державної та комунальної власності, зокрема 349 об’єктів АПК, 29 - машинобудування, 124 - будівництва, 39 - транспорту та зв’язку, 631 - торгівлі та громадського харчування, 655 - інших галузей. До бюджетів усіх рівнів від приватизації надійшло близько 51 млн. грн., з яких понад 19 млн. грн. отримали місцеві бюджети. У приватизовані підприємства області було внесено інвестицій на загальну суму 30 млн. грн., 3, 9 млн. доларів США, близько 300 тис. німецьких марок. Співвідношення між приватизованими і державними та комунальними підприємствами становить орієнтовно 55% і 45%. Сьогодні можна виділити й коло основних проблем, з якими стикаються приватизовані підприємства. На значній їх частині якісні перетворення у виробництві відбуваються вельми повільно.

У провідних економічних галузях регіону не завжди можна спостерігати структурні зміни, які б суттєво вплинули на їх розвиток. За цього значних структурних деформацій зазнала цукрова промисловість. Незважаючи на свою потенційну привабливість для покупців цукрові заводи Черкащини переважно залишаються збитковими. Активи майже всіх цукрозаводів значно поступаються розмірам їх дебіторської та кредиторської заборгованості. На цих підприємствах майже не ведеться ефективна робота з фінансового оздоровлення.

Роздiл 3. Розвиток малого та середнього бiзнесу.

За даними обласного статуправління, 2002 року в сфері малого бізнесу Черкащини функціонувало понад 5 тис. підприємств, на яких працювали понад 40 тис. осіб. Дещо розходяться з наведеними вище показниками дані податкових органів області. Згідно з ними нині в регіоні є 35,2 тис. суб’єктів малого підприємництва (юридичних і фізичних осіб). Ці розбіжності пояснюються просто. Податківці говорять про тих, хто реально сплачує податки, а статистики - про зареєстровану кількість суб’єктів підприємництва. Згідно з програмою економічного і соціального розвитку Черкаської області на 2003 рік тут заплановано створити понад 15 тис. робочих місць, з яких майже 13 тис. - за рахунок малого підприємництва. Минулого року від діяльності малого та середнього бізнесу до бюджету надійшло майже 15% коштів у питомій вазі надходжень. Розподіл обласних МП за основними видами економічної діяльності в 2001 році дозволив побачити таку картину: в галузі готельного та ресторанного бізнесу працювало 92 підприємства, на транспорті – 150, в сільському господарстві – 349, в будівництві – 536, на ринку нерухомості – 595, у промисловості – 846, в оптовій та роздрібній торгівлі - 2191. А от за результатами всеукраїнського опитування керівників малих і середніх підприємств щодо умов ведення підприємницької діяльності, яке проводилося Українською маркетинговою групою в 2002 році, Черкаси мають найгірший рейтинг щодо різних регуляторних процедур, а отже, як вважають дослідники, тут не створено сприятливого клімату для ведення підприємницької діяльності.

Чи не основною причиною цього, на думку опитувачів, є небажання влади робити кроки для загального поліпшення ситуації в розвитку підприємництва. Щоправда, в Черкасах робилися й спроби створити дієвий механізм співпраці між владою і бізнесом. Так, у червні 1998 року представники трьох секторів – міського виконавчого комітету, бізнесу та громадських організацій – підписали угоду про соціальне партнерство.

Спеціально створена організаційна група розробила положення про Раду соціального партнерства, яка, до речі, діє й сьогодні. Вже через рік на базі Ради було утворено Комітет дій, до якого на рівноправних умовах увійшли представники влади, бізнесу і громадськості. Нині до складу Комітету дій входить понад 30 осіб.