- •Предмет, метод та завдання статистики
- •Поняття статистики.
- •Теоретичні основи статистики (категорії статистики).
- •Метод статистики.
- •4. Основні завдання статистики на сучасному етапі.
- •Статистичні спостереження.
- •Суть та організаційні форми статистичного спостереження.
- •2. План статистичного спостереження.
- •3. Види статистичного спостереження.
- •Засоби одержання інформації.
- •Помилки спостереження.
- •Зведення і групування статистичних даних.
- •Суть статистичного зведення і групування.
- •Завданняі види групувань.
- •Ряди розподілу.
- •Статистичні таблиці.
- •Абсолютні і відносні величини
- •1. Поняття, види і одиниці виміру абсолютних величин.
- •Поняття і одиниці виміру відносних величин.
- •3. Ціль, призначення і види відносних величин.
- •Середні величини.
- •1. Поняття середніх величин.
- •2. Види середніх величин та засоби їх обрахування.
- •3. Властивості середньої (математичні).
- •4. Середні структурні.
- •5. Нормований середній бал.
- •Статистичне вивчення варіації.
- •Суть варіації. Необхідність її статистичного вивчення.
- •Основні характеристики міри і ступеня варіації.
- •Ряди динаміки.
- •Поняття про ряди динаміки.
- •2. Види рядів динаміки.
- •3. Аналітичні показники ряду динаміки.
- •Середні показники динаміки.
- •4. Розрахунок тенденції.
- •Індивідуальні індекси.
- •Агрегатні індекси.
- •Взаємозв'язок індексів.
- •Правило зважування індексів.
- •Середні індекси.
- •Розрахунок середнього арифметичного індексу фізичного обсягу.
- •Розрахунок середнього геометричного індексу ціни.
- •Індекси середніх величин.
- •Вибірковий метод.
- •Поняття і суть вибіркового методу, причини і умови його застосування.
- •Види і засоби вибіркового спостереження.
- •3. Визначення середньої і граничної помилки репрезентативності.
- •Загальнотеоретичні основи кореляційно-регресійного аналізу.
- •2. Завдання кореляційно-регресійного аналізу.
- •3. Особливості, властиві кореляційному аналізу:
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
3. Властивості середньої (математичні).
1) Алгебраїчна сума відхилень всіх варіант від середньої дорівнює 0:
2) Якщо одну із варіант збільшити або зменшити на певну величину, то і середня зміниться на таку ж величину:
3) Якщо кожну варіанту розділити чи помножити на довільне число, то і середня збільшиться або зменшиться на те ж саме число.
4) Якщо частоти всіх варіант помножити чи поділити на довільне число, то середня не зміниться.
5) Сума квадратів відхилень варіант від середньої менша за будь-яку іншу величину:
4. Середні структурні.
До середніх структурних відносяться дві величини, які називаються "мода" і "медіана".
Мода (модальна величина) ряду – це така величина, яка найбільш часто зустрічається в даному розподілі.
x0 – це нижня межа модального інтервалу.
i – величина інтервалу.
f2 – частота модального інтервалу,
f1 – частота передмодального інтервалу (того, що передує модальному)
f3 – частота позамодального інтервалу (того, що йде після модального інтервалу)
Розрахуймо моду до прикладу №2.
Медіаною називається така величина, що займає серединне положення у варіаційному ряду, в якому варіанти розташовані в зростаючому або спадаючому порядку.
Для
дискретного ряду:
Для
варіаційного ряду
(приклад №2):
x0 – це нижня межа медіального інтервалу.
i – величина інтервалу.
Sm-1 – сума накопичених частот до медіанного інтервалу.
fm – частота медіанного інтервалу.
Групування робітників за розміром зарплати (x) |
Кількість робітників (f) |
Середини інтервалу |
Фонд заробітної плати |
Наростаючий підсумок частот (накопичені частки) |
До 100 |
80 |
90 |
7200 |
80 |
100 – 120 |
250 |
110 |
27500 |
330 |
120 – 140 |
320 |
130 |
41600 |
650 |
140 – 160 |
230 |
150 |
34500 |
880 |
Понад 160 |
120 |
170 |
20400 |
1000 |
Разом |
1000 |
|
131200 |
|
Структурні величини мода і медіана застосовуються для вивчення внутрішньої будови рядів розподілу, тобто їх структури.
5. Нормований середній бал.
Нормований середній бал застосовується для ознак рангової шкали.
Рангова шкала визначає не тільки подібність елементів, а і послідовність типу "більше-менше", "краще, ніж" тощо.
Для розрахунку нормованого середнього балу необхідно, спочатку, ранжувати значення ознаки в порядку зростання якості. Тоді:
,
де
- нормований
середній бал;
-
середньозважений
ранг;
R – різниця між максимальним і мінімальним значенням рангу.
x' – середина шкали рангів.
Приклад №3. Обстеження показало відношення населення району до медичного обслуговування:
повністю задоволені 15%
частково 50%
не задоволені 35%.
Яке ж в середньому ставлення населення до медичного обслуговування?
Проведемо ранжування: найкраще відношення – 3 бали, частково – 2 бали, не задоволені – 1 бал.
R = xmax – xmin = 3 – 1 = 2
Отже, 39% населення оцінюють медичне обслуговування як задовільне (оскільки за найвищий ранг ми взяли найкраще обслуговування).
