3. Практичне заняття як форма навчального заняття

Практичне заняття — форма навчального заняття, за якої ви­кладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування через індивідуальне виконання відповідно до сформульованих завдань.

Часто практичними заняттями називають заняття із розв'язу­вання задач з вищої математики, теоретичної механіки, фізики, опору матеріалів, з нарисної геометрії; вправи на побудову схем, графіків, діаграм, а також виконання розрахунково-графічних робіт із спеціа­льних дисциплін. Вивчення іноземних мов також проводять у формі практичних занять: вправи на читання, переклад, аудіювання, розмо­вне мовлення. Ці заняття відрізняються від занять з інших дисциплін лише методикою викладання.

Основними функціями практичних занять є:

- поглиблення та уточнення знань, здобутих на лекціях і в про­цесі самостійної роботи;

- формування інтелектуальних умінь та навичок планування, аналізу і узагальнень, опанування діючою технікою, вироблення на­вичок управління і користування нею;

- накопичення первинного досвіду організації виробництва та технікою управління ним;

- оволодіння початковими навичками керівництва пра­цівниками на виробництві;

- формування вміння аналізувати і оцінювати економічну ефе­ктивність виробництва;

- оволодіння науковим апаратом роботи з джерелами;

- формування вміння робити соціологічні оцінки тощо.

Практичні заняття проводяться у навчальному закладі або в за­кладах, де студенти проходять практику, і мають на меті навчити їх розв'язувати специфічні завдання за спеціальністю, а також в аудито­ріях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними техніч­ними засобами навчання, обчислювальною технікою. На молодших курсах практичні заняття мають систематичний характер і прово­дяться регулярно через 2—3 лекції, логічно продовжуючи почату на лекціях роботу. Однак на лекції можливо лише в загальних рисах показати підхід до розв'язання задачі, виконання розрахунків, конс­труювання об'єктів. Повне розкриггя науково-теоретичних принципів здійснюється на практичних заняттях.

Практичні заняття (вправи) у вузькому значенні найчастіше за­стосовують на першому і другому курсах, рідше — на старших кур­сах, оскільки в них багато шкільних елементів, від чого вища школа звільняє навчальний процес, впроваджуючи форми навчальної робо­ти, які вимагають більшої самостійності (проектування, семінари до­слідницького характеру тощо).

Тематика і плани проведення практичних занять із переліком рекомендованої літератури заздалегідь доводяться до відома студен­тів. Студенти згідно з тематичним планом самостійно опрацьовують лекційний матеріал, рекомендовану літературу. За потреби — готу­ють необхідні дидактичні матеріали і виконують домашні завдання.

Попередня підготовка передбачає також інструктивні роботи (вступні заняття), на яких вивчають устаткування лабораторії чи майстерні і правила безпеки. Під час таких занять необхідно домог­тися засвоєння студентами всіх правил поведінки у цих приміщен­нях, користування устаткуванням і суворого дотримання їх у практи­чній роботі.