- •Тема 18 україна у світовому фінансовому середовищі
- •Питання 1 Еволюція та сучасні тенденції розвитку валютного ринку України
- •Питання 2 Ринок банківських металів в Україні
- •Питання 3 Оцінка позицій платіжного балансу України
- •Аналіз тенденцій зовнішньої заборгованості України.
- •Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом.
Питання 2 Ринок банківських металів в Україні
Україна здавна виступала крупним споживачем золота для побутових та промислових цілей. Основним джерелом купівлі золота була Росія та країни Близького Сходу.
Виділяють такі етапи формування ринку банківських металів в Україні.
I етап (1997-2001 pp.). У 1997 р. прийнято Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними". У 1998 р. прийнято Положення "Про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України". З січня 1999 р. оптова торгівля банківськими металами стала відбуватися на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ). В перших торгах по золоту, які відбулися 20 січня 1999 p., взяли участь Правекс-Банк, ВА-Банк і НБУ. Фіксинг проводився за процедурою Лондонського золотого фіксингу (London Gold Fix). Ціна першого фіксингу склала 1 278,33 грн. за тройську унцію. Ця гривнева ціна відповідала доларовій ціні у 373,16 дол. США, що більш ніж на 30 % вище ціни Лондонського фіксингу на відповідну дату. До 2001 р. ринок банківських металів в Україні був фактично монополізований двома банками: Правекс-банком та ВАБанком. Вони встановлювали ціну на золото на 15-20 % вище, ніж в Лондоні. Така маржа набагато перевищувала витрати на транспортування золота в країну, різні комісійні західним банкам і нормальний рівень рентабельності.
II етап (2001 p.). Починаючи з 2001 p., український ринок золота почав дещо активізуватися. Стали з'являтися нові ліцензовані професійні учасники - комерційні банки, а також більше публікацій з цієї тематики в діловій пресі. Таку активізацію можна пояснити частково відчуттям банкірами певного збільшення попиту на нові фінансові інструменти з боку населення та деяких юридичних осіб (в тому числі страхових компаній), а частково підвищенням уваги НБУ до цього ринку. Так, 7 березня 2001 р. набула чинності постанова НБУ, що затверджувала новий порядок ввезення-вивезення з України банківських металів. Крім того, в той час Нацбанк вкотре заявив про свої наміри торгувати банківськими металами на металевій секції Української міжбанківської валютної біржі. Події в США 11 вересня 2001 р. стали наступним поштовхом для підвищення попиту на золото в Україні та, відповідно, інтересу українських банків до розвитку свого бізнесу на ринку банківських металів. У вересні 2001 року на ринок банківських металів вийшов Брокбізнесбанк. За вказаний рік відбулися значні зміни у нормативному забезпеченні ринку банківських металів в Україні. Так, у жовтні 2000 року НБУ вніс зміни до Класифікатора іноземних валют, включивши золото та інші банківські метали до першої групи Класифікатора (група вільноконвертованих валют). Певні нормативні акти були прийняті НБУ і в березні 2003 р.
Постанова Правління НБУ № 378 від 2.10.2002 "Про внесення змін до Класифікатора іноземних валют" (зареєстрована в Мін'юсті 24.10.2002 за № 841/7129). Зміни відбулися у серпні 2003 p., коли НБУ прийняв цілий пакет нових нормативних актів по регулюванню ринку банківських металів. Ці нормативні документи вступили в силу з 9 вересня 2003 р. і значною мірою наблизили регулювання операцій з банківськими металами в Україні до регулювання операцій з іноземними валютами.
На даний час в Україні існують два сектори ринку золота.
Один з них регулюється і контролюється Міністерством фінансів України та покликаний обслуговувати потреби суб'єктів підприємницької діяльності в золоті, якість якого не узгоджується з міжнародними стандартами.
Другий - ринок банківського золота в злитках - регулюється і контролюється Національним банком України та оперує із золотом, яке відповідає міжнародним стандартам.
Основним українським інвестором у золото, за свідченнями банкірів, є населення, але іноді інвесторами виступають і юридичні особи, зокрема страхові компанії. Не відстає від населення і Нацбанк: в кінці 2002 р. він збільшив обсяг золота у своїх золотовалютних резервах на 8,3 тонни - до 23,325 тонни. Нарешті, на підвищення попиту зреагували і біржовики. З лютого 2003 р. Універсальна товарна біржа "Контрактовий дім УМВБ" перейшла на щоденні торги банківськими металами, тоді як раніше їх проводили раз на тиждень. Як зазначають банкіри, ця подія стала важливою для розвитку ринку золота. Починаючи з 2003 р., НБУ взяв курс на лібералізацію ринку банківських металів. З-поміж іншого, НБУ почав кампанію по збору пропозицій комерційних банків щодо лібералізації українського ринку банківських металів.
12 березня 2003 р. Правління НБУ прийняло постанову № 102 "Про внесення змін до Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України". Основною зміною в регулюванні ринку банківських металів, яка сталася з прийняттям цієї постанови, було нове визначення поняття оптової торгівлі банківськими металами. Так, оптовою торгівлею золотом з 1 квітня стали вважатися угоди на суму більше 50 000 гривень, а не обсягом більше 100 грам, як це було раніше. Така зміна, безумовно, була приємною новиною для банкірів, основний бізнес з банківськими металами яких є на даний момент роздрібним (продаж золота фізичним особам).
Отже, український ринок золота динамічно розвивався протягом першої половини 2003 р. На ньому все більше підвищувалася конкуренція, за рахунок чого маржа в деяких банках досягла рівня у 3-4 % (по відношенню до цін оптових закупок за кордоном). Логічним завершенням дискусій та обговорень між банкірами та НБУ стало прийняття останнім на початку серпня 2003 р. пакета оновленої нормативної бази по регулюванню ринку золота в Україні.
Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на валютному ринку України банк має відповідати таким спеціальним вимогам:
- наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
- строк роботи банку - не менше ніж 2 роки;
- рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам НБУ та становить не менше ніж еквівалент 5 млн євро;
- наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України.
Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках банк має відповідати таким спеціальним вимогам:
- наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення інших операцій з валютними цінностями на міжнародних ринках;
- строк роботи банку з банківськими металами на валютному ринку України - не менше ніж 1 рік;
- рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам НБУ та становить не менше ніж еквівалент 10 млн євро;
- наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України.
Основною "торговельною інфраструктурою" по внутрішніх операціях із фізичним золотом між уповноваженими банками та фізичними особами є каси банків. Торговельна інфраструктура. За типом інвестора торговельну інфраструктуру ринку золота поділяють на інфраструктуру внутрішнього ринку золота та інфраструктуру світового (перш за все, лондонського) ринку золота.
Для юридичних осіб - інвесторів, які мають право працювати лише з "безготівковим металом", при здійсненні інвестицій на внутрішньому ринку основною торговельною інфраструктурою є біржі (на даний момент це лише УМВБ) або міжбанківський валютний ринок України (МВРУ).
На сьогоднішній день Універсальна товарна біржа "Контрактовий дім УМВБ" стала повною правонаступницею секції банківських металів ЗАТ "УМВБ", перші торги якими у рамках нового організатора ринку пройшли 27 червня 2002 р. За перші три квартали 2002 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2001 р. зростання обсягів реалізованого золота склало 160%. Торгівля банківськими металами на УТБ "Контрактовий дім УМВБ" здійснюється відповідно до правил, які затверджуються Біржовим Комітетом УМВБ, та інших внутрішніх документів, які затверджуються Комісією УМВБ по торгівлі банківськими металами (КТБМ), за умови, що вони не суперечать чинному законодавству України, а також відповідно до нормативних актів НБУ. До складу КТБМ обов'язково входить представник НБУ, який бере участь у роботі Комісії з правом вирішального голосу.
На даний момент біржовими нормативними документами, які стосуються оптової торгівлі банківськими металами в Україні, є:
а) Правила проведення торгів і розрахунків на секції банківських металів Універсальної товарної біржі "Контрактовий дім УМВБ";
б) Розклад та регламент торгів на Секції банківських металів;
в) Положення про Комісію з торгівлі банківськими металами, затверджене Загальними зборами засновників Універсальної товарної біржі "Контрактовий дім УМВБ" 22 квітня 2002 р.
