- •Одеська національна академія харчових технологій Кафедра обліку та аудиту Конспект лекцій
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •1.1. Історія розвитку статистики.
- •1.2. Предмет статистики як науки.
- •1.3. Положення, категорії статистичної науки
- •1.4. Статистична методологія
- •1.5. Організація національної та міжнародної статистики
- •2.2. Програмно-методологічне та організаційне забезпечення спостереження
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- •2.3. Форми, види та способи спостереження
- •2.4. Помилки спостереження та методи їх контролю
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення
- •3.2.Основні класифікації в економічній статистиці національної
- •3.3. Групування статистичних даних.
- •Тема 4. Статистичні показники
- •4.1.Суть і значення статистичних показників
- •4.2. Абсолютні величини
- •4.3. Відносні величини
- •4.4. Середні величини
- •4.5. Система статистичних показників.
- •Тема 5. Ряди розподілу.
- •5.1. Суть і види рядів розподілу. Елементи рядів розподілу.
- •5.2. Мода і медіана.
- •5.3. Статистичне вивчення варіації.
- •5.4. Обчислення дисперсії.
- •6.Методи аналізу взаємозв`язків.
- •6.1. Види взаємозв`язків.
- •6.2.Регресійний аналіз.
- •6.3.Оцінка щільності
- •6.4.Поняття множинної кореляції
- •Тема 7. Ряди динаміки
- •7.1. Суть, складові елементи та види рядів динаміки
- •7.2. Характеристики динамічних рядів
- •7.3. Методи обробки динамічних рядів
- •7.4 Вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки
- •Тема 8. Індекси
- •8.1. Суть індексів
- •8.2. Методологічні принципи побудови індексів
- •8.3. Індивідуальні індекси
- •8.4. Агрегатна форма загальних індексів кількісних показників
- •8.5. Агрегатна форма загальних індексів якісних показників
- •8.6. Агрегатна форма загальних індексів змішаних показників
- •8.7. Загальні індекси середніх величин
- •9. Вибіркове спостереження .
- •9.1. Суть вибіркового спостереження.
- •9.2. Характеристика генеральної та вибіркової сукупностей.
- •9.3 Похибки вибіркового спостереження
- •9.4. Різновиди вибірки.
- •9.4.1. Проста випадкова вибірка.
- •9.4.2 Механічна вибірка.
- •9.4.3 Мала вибірка.
- •10. Графічний метод (подання статистичних даних: таблиці, графіки)
- •10.1. Статистичні таблиці
- •10.2. Статистичні графіки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
5.4. Обчислення дисперсії.
Дисперсія
посідає особливо місце в статистичному
аналізі соціально-економічних явищ і
є важливим елементом статистичних
методів зокрема у дисперсійному аналізі.
Для ознак метричної шкали дисперсія є
базою для обчислення середнього
квадратичного відхилення
.
Дисперсія,
на відміну від інших характеристик
варіації є адитивною величиною. Тобто
у структурованій сукупності, яка поділена
на m
груп
за факторною ознакою
х ,
загальна дисперсія
результативної
ознаки у,
може бути розкладена на: дисперсію у
кожній групі (внутрішньогрупову) та
дисперсію між групами (міжгрупову).
Загальна дисперсія характеризує варіацію ознаки у за рахунок впливу всіх причин(факторів), міжгрупова – за рахунок фактору х , покладеного в основу групування, а внутрішньогрупові – за рахунок інших факторів, не врахованих у групуванні.
Внутрішньо групова дисперсія розраховується окремо для кожної j-ї групи:
,
де
– середня j-ї групи;
– значення
ознаки окремих елементів сукупності;
–
чисельність
одиниць (частота) j-ї групи;
Для усіх груп в цілому розраховується середня з внутрішньогрупових дисперсій, зважених на частоти відповідної групи:
,
де
– внутрішньогрупова дисперсія j-ї групи.
Міжгрупова дисперсія δ2 (дельта) розраховується за формулою:
,
де
та
–
відповідно середня j-ї
групи та загальна середня варіюючої
ознаки
- чисельність одиниць (частота) j-ї групи.
Взаємозв’язок між трьома дисперсіями дістав назву правила складання дисперсій, згідно яких:
.
Користуючись цим правилом можна за двома відомими дисперсіями знайти третю – невідому, а також мати уяву про силу впливу групувальної ознаки.
В умовах широкого застосування обчислювано техніки, зокрема ПЕОМ, зручніше вести обчислення дисперсій за формулою різниці квадратів:
,
де
– середній квадрат значень варіюючої
ознаки,
– квадрат
середньої величини.
Наведена формула дисперсії матиме такий вигляд для згрупованих даних^
.
Розрахунок зазначених дисперсій показано за даними табл. 5.8 на прикладі депозитних процентних ставок в окремих відділеннях банків, %.
Таблиця 5.8 – Депозитні процентні ставки 10 відділень банків
Відділення комерційних банків |
Депозитні ставки в окремих відділеннях, % |
|||||
Центральні |
16 |
22 |
20 |
18 |
– |
– |
Філії |
25 |
31 |
33 |
28 |
27 |
24 |
По даним табл. 5.8 визначимо групові, міжгрупову та загальну дисперсію процентної ставки і покажемо окремо їх зв’язок.
Складаємо робочу таблицю:
Відділення |
Кількість відділень
|
Процентні ставки, % У |
|
|
Центральні |
4 |
16,22,20,18 |
76 |
19 |
Філії |
6 |
25,31,33,28,27,24 |
168 |
28 |
В цілому |
10 |
Х |
244 |
24,4 |
Варіація депозитних процентних ставок для кожного відділення банку визначається двома внутрішньогруповими дисперсіями.
Для центральних відділень внутрішньогрупова дисперсія становить:
.
Для філій:
Середня з внутрішньогрупових дисперсій дорівнює
Для розрахунку міжгрупової дисперсії необхідно знати загальну середню варіюючої ознаки
Розрахунок міжгрупової дисперсії:
,
де
Загальна дисперсія як сума між групової та середньої з групових дисперсії:
.
Безпосереднє обчислення загальної дисперсії за спрощеною формулою:
.
Середнє квадратичне відхилення (зважене):
.
Квадратичний коефіцієнт варіації:
.
Таким чином, сукупність є однорідною, а середня – типовою, так як коефіцієнт варіації не перевищує 33%.
