Оцінка сховища за захисними властивостями

Визначаємо необхідні захисні властивості. З вихідних даних ємності Q=8 т і відстані L=250 м визначаємо за рис. 3 надлишковий тиск:

кПа.

Порівнюємо захисні властивості сховища з необхідними:

- згідно з вихідними даними

Висновок: За захисними властивостями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші.

Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:

.

Висновок: Захисні властивості сховища забезпечують захист 122% робітників та службовців.

Оцінка захисних споруд за життєзабезпеченням

Система повітропостачання.

Визначаємо кількість повітря, що подається в годину в «Режимі І» за формулою:

м³/год,

де К_ФВК-1 – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК-1;

Q_ФВК-1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 в «Режимі І» - 1200 м³/год;

Підраховуємо число людей, яких можна забезпечити повітрям в «Режимі І»:

осіб,

де W_O.I – кількість повітря, яке подається в годину в «Режимі І», м³/год;

W_I – норма зовнішнього повітря, для І кліматичної зони 8 м³/год на одну людину.

Визначаємо кількість повітря, що подається за 1 годину в «Режимі ІІ» за формулою:

м³/год,

де К_ФВК-1 – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК-1;

Q_ФВК-1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 в «Режимі ІІ» – 300 м³/год.

Визначаємо необхідну кількість повітря в «Режимі ІІ» за формулою:

м³/год

де N_ЗАХ – число людей у сховищі, осіб;

Q_Н.ЗАХ – норма повітря, розрахована на людину в «Режимі ІІ» (фільтровентиляції) – 2 м³/год для І кліматичної зони;

N_ПУ – число людей у пункті управління, осіб;

Q_Н.ПУ – норма для тих, хто працює на ПУ, – 5 м³/год.

N_ФВК – число людей у фільтровентиляційній камері, осіб;

Q_Н.ПУ – норма для тих, хто працює у фільтровентиляційної камери, – 10 м³/год.

Визначаємо, яку кількість людей можна забезпечити в «Режимі ІІ»:

осіб,

де W_II – норма повітря на одну людину в «Режимі IІ», для даної кліматичної зони, м³/год.

Визначаємо коефіцієнт повітропостачання:

,

де N_O.ПОВІТ – мінімальне число людей, забезпечених повітрям в «Режимі І» або в «Режимі ІІ».

Висновок:

1. Система повітропостачання може забезпечити в «Режимі І» і в «Режимі ІІ» тільки 427 осіб.

2. Робітники та службовці забезпечені повітрям на 84%, необхідно додати один комплект ФВК-1.

Система водопостачання.

Визначаємо кількість людей, яких забезпечує система водопостачання:

осіб,

де W_O – можливість системи водопостачання. З вихідних даних маємо аварійний запас води – 4500 л, отже можливість системи водопостачання W_O=4500 л.

Т – тривалість укриття – 3 доби;

Н_в=Н₁+Н₂=3+2=5 л; Н₁ – норма споживання води на одну людину в аварійному режимі – 3 л; Н₂ – для санітарно-гігієнічних потреб – 2 л;

Н₃=0 л. Запас води з метою пожежогасіння в нашому випадку не передбачається, оскільки людей менше 600.

Визначаємо коефіцієнт водопостачання:

Висновок:

1. Система водопостачання може забезпечити 59% робітників і службовців.

2. Необхідно поповнити аварійний запас води на 3150 л.

Система електропостачання.

Електропостачання сховища від мережі промислового об’єкта, аварійне постачання – акумуляторна батарея.

Висновок:

1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища.

2. Робота системи повітропостачання в аварійному режимі забезпечується ЕРВ-72-2 вручну.

На основі особистих оцінок системи життєзабезпечення виводиться загальна оцінка за мінімальним показником однієї із систем.

В нашому прикладі найменша кількість захищених визначається у чол. забезпечення (300 осіб), виходячи з цього, коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об’єкта життєзабезпечення, дорівнює 0,59:

Висновок:

1. Система життєзабезпечення може забезпечити життєдіяльність 59% робітників і службовців протягом 3 діб.

2. Система чол. забезпечення знижує життєдіяльність до 59%, за якою йде система повітропостачання – 84%.