9. Поняття публічної фінансової діяльності

Фінансові відносини виникають у сфері фінансової діяльності.

Фінансова діяльність держави та органів місцевого само- врядування - заснована на правових нормах діяльність держави, ї'і органів і органів місцевого самоврядування з мобілізації, розподілу, використання централізованих і децентралізованих фондів кош- тів, які є частиною національного доходу країни й необхідні для виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування. Тобто, фінансова діяльність є плановою діяльністю для виконання завдань і функцій держави й органів місцевого самоврядування, що базується на правових нормах.

Характерними рисами фінансової діяльності зазначених орга- нів є те, що вона:

• І) має міжгалузевий характер через розподіл фінансових ре- сурсів у всіх галузях і сферах державного управління;

• 2) є видом діяльності представницьких і виконавчих органів влади;

3) належить до компетенції не лише державних органів, а й ор- ганів місцевого самоврядування.

Мета фінансової діяльності держави й органів місцевого само- врядування реалізується в межах суб'єктно-об'єктних відносин. При цьому під суб'єктом розуміється той, хто здійснює фінансову діяльність:

• І) держава в цілому (наприклад, у відносинах державної позики);

• 2) державні органи - можуть діяти від імені держави та від влас- ного імені, але за дорученням і в інтересах держави;

• 3) органи місцевого самоврядування.

Об'єкт фінансової діяльності - це те, на що вона спрямована, зокрема фінанси, але не всі, а тільки публічні - державні та місце- ві. Раніше вважалося, що лише державні фонди становлять об'єкт фінансової діяльності держави.

10. Стадії фінансової діяльності

Зміст фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування - сукупність усіх її елементів, властивостей і процесів. Ця сукупність вибудована відповідно до мети діяльнос- ті. Вона об'єднує різні операції, що дозволяють повніше розкри- ти зміст фінансової діяльності. До таких операцій належать, зокрема:

1) встановлення державою обов'язкових платежів, податків, зборів, мита;

2) розробка та прийняття бюджетних і цільових державних фондів коштів;

3) виконання бюджету;

4) складання, розгляд, затвердження звіту про виконання бю- джету;

5) управління коштами;

6) контроль за використанням коштів;

7) формування та використання фондів коштів державних підприємств, відомств тощо.

Можна сказати, що зміст фінансової діяльності становлять пев- ні відносини, дії чи операції, які не завжди є однорідними. Одна частина цих відносин опосередковує рух коштів - має розподіль- чий і перерозподільчий характер (наприклад, операції з виконання бюджету, відносини з використання фондів коштів підприємств, відносини щодо державного кредиту). Інші відносини (дії, опера- ції), що становлять зміст фінансової діяльності, з економічного погляду не є фінансовими, оскільки в їх межах не здійснюється рух коштів (а це головна ознака фінансів).

В Україні питання фінансової діяльності держави й органів місцевого самоврядування вивчають, зокрема, Л. С. Пацурківсь- кий, Н. Л. Губерська, В. М. Чебан.

Зміст фінансової діяльності виявляється на окремих стадіях її здійснення:

l. На стадії формування централізованих і децентралізованих фондів утворюються бюджетні фонди (Державного бюджету України і місцевих бюджетів), децентралізованих фондів.

2. На стадії розподілу коштів фінансова діяльність здійснюється на трьох рівнях:

а) формування грошових фондів, яке відбувається, наприклад, за надходження коштів у бюджети (податок з доходів фізичних осіб, наприклад, поділяється на три частини, що надходять у місцеві бюджети різних видів);

б) власне розподіл - рух коштів, уже закріплених за окремими бюджетами, на фінансування державних завдань і функцій;

в) перерозподіл, який здійснюють через механізми непрямих податків, мита, трансферних платежів.

3. На стадії використання державних коштів фінансова діяльність розділяється за різними напрямами (галузями, регіонами тощо).

4. На завершальній стадії — стадії контролю за рухом грошових фондів, який вирізняється подвійністю, на відміну від перших трьох стадій руху грошових фондів, які послідовно випливають одна з одної І закінчення однієї припускає початок наступної: а) з одного боку, контроль є наскрізним і здійснюється на кожній стадії руху коштів; б) з другого - виступає як підсумковий етап у русі грошових ресурсів, що поєднує підсумково-звітні дії.