Прилади та методи контролю.

Рівні ЕМП необхідно контролювати не рідше 1 разу на рік. Якщо вводиться в дію новий об'єкт або здійснюється реконструкція старих об'єктів, то заміри рівня електромагнітних випромінювань проводяться перед введенням їх в експлуатацію. Для вимірювання інтенсивності ЕМВ застосовують вимірювачі напруженості електромагнітних полів.

Захист від електромагнітних випромінювань і полів.Для захисту від електромагнітного випромінювання використовують організаційні (виключення джерела, захист відстанню та часом) та технічні заходи (екранування електроприладів або робочого місця), а також в окремих випадках індивідуальні засоби захисту (спецодяг з металізованої тканини, захисні екрани та окуляри зі спеціальним напиленням).

Відповідно до санітарних норм час використання мобільного телефону слід обмежувати 2...4 години за добу в залежності від марки (потужності випромінювача) телефону.

Не слід працювати на електронних приладах зі знятими захисними корпусами. Вони містять у своєї конструкції екрани ( звичайно алюмінієва фольга).

Слід дотримуватися ергономічних рекомендацій до організації робочого місця та гігієнічних рекомендацій до режиму праці (технологічні перерви тривалістю 10... 15 хвилин на 1 годину праці на комп'ютері для дорослої людини).

Санітарними нормативами встановлені захисні зони поблизу ліній електропередач в залежності від їхньої напруги: 20 м для ліній напругою 330 кВ, 30 м з напругою 500 кВ і 55 м для ліній з напругою 1150 кВ.

 

Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону.

У промисловості і побуті масово застосовуються прилади та обладнання, робота яких пов'язана з використанням або утворенням в процесі роботи електромагнітних випромінювань оптичного діапазону, до яких належать електромагнітні коливання з довжиною хвиль від 0,2 мкм до 1000 мкм. Робота персоналу, який обслуговує таке обладнання, а також людей, які знаходяться поблизу нього, пов'язана з дією випромінювань оптичного діапазону на організм людини та потребує рекомендацій щодо захисту від них.

Залежно від довжини хвилі ці випромінювання поділяються на: випромінювання видимого діапазону, інфрачервоні, ультрафіолетові та лазерні (монохроматичні та видимого і суміжних з ним діапазонів).

Потоки теплових випромінювань складаються, головним чином, з інфрачервоних променів, які охоплюють область спектра з довжиною хвилі в межах 0,76...740 мкм. Інфрачервоне випромінювання поділяється на короткохвильове з довжиною хвилі 0,76... 1,4 мкм великої проникності через шкіру та довгохвильове – з довжиною хвилі понад 1,4 мкм, які більшою частиною поглинаються в епідермісі.

Ультрафіолетові промені випромінюють тіла нагріті до температури вище 1900°С. Найбільш потужні джерела УФВ це сонце, електрична дуга, кварцові лампи, лазери. На відміну від інфрачервоного УФВ не проникає вглиб тіла, поглинається повністю шкірою. Дія УФВ в значної мірі залежить від довжини хвилі:

– 0,360...0,315 мкм (спектр А) проміні УФВ викликають флоросценцію, при цьому біологічна дія незначна;

– 0,315...0,280 мкм (спектр В) - значна біологічна дія; виникає почервоніння шкіри (еритемна дія), змінюється склад крові, УФЧ сприяє утворенню вітаміну "Д";

– 0,280...0,200 мкм (спектр С) -виявляться бактеріцідна дія, виникає акуляція білків.

Лазерне опромінювання має довжину хвиль від 0,2 до 1000 мкм. Цей діапазон поділяється на три ділянки: ультрафіолетову (від 0,2 до 0,38 мкм), видиму (від 0,38 до 0,78 мкм) і інфрачервону (від 1,4 до 1000 мкм).