- •Тема 1 Поняття, види та особливості здійснення комерційних операцій на світовому ринку
- •3. Зобов'язання експортерів закупити в імпортерів товари або
- •Тема 2. Організація зовнішньоторгових операцій
- •Тема 3. Зовнішньоторгова документація
- •Тема 4. Техніко-економічне обгрунтування зовнішньоекономічних операцій та міжнародних проектів
- •Тема 5. Реєстрація зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 6. Митне оформлення зовнішньоекономічної діяльності
Тема 2. Організація зовнішньоторгових операцій
Вивчення ринкового, підприємницького середовища на зовнішних ринках передбачає аналіз:
1. перспективного ринку збуту продукції;
2. економічних факторів розвитку світових ринків;
3. демографічних, природних, економічних, науково-технічних, політико правових, культурних та соціальних факторів розвитку світових ринків;
4. комплексу даних окремих географічних регіонів.
Рівень конкурентоспроможності продукції визначається:
1.найнижчою ціною;
2. якістю продукції;
3.вимогами з боку покупців зарубіжних держав до споживчих властивостей продукту та набору послуг, що супроводжують продаж і споживання товару;
4.часткою ринку.
Дослідження фірмової структури ринку та складу закордонних партнерів містить виявлення:
1. реальних споживачів та конкурентів;
2. активних покупців і конкурентів;
3. споживачів, посередників та конкурентів;
4. споживачів, посередників, постачальників, конкурентів, потенційних фірм-нейтралів.
Конкурентоспроможність товару:
1. поняття абсолютне;
2. визначається досконалістю товару з точки зору якості;
3. це однаково високий попит на товар на усіх ринках;
4. здатність товару відповідати очікуванням споживачів, здатність товару бути проданим.
Для успішної зовнішньоекономічної діяльності:
1. зовсім не потрібний найвищий рівень конкурентоспроможності товару;
2. інколи не потрібний найвищий рівень конкурентоспроможності товару;
3. завжди не потрібний найвищий рівень конкурентоспроможності товару;
4. потрібний певний рівень конкурентоспроможності товару.
До факторів ринкового потенціалу привабливості зовнішнього ринку належать:
1. фірмова структура галузі та ринку;
2. еластичність попиту;
3. ступінь доступності ринку;
4. ринкова і економічна сила конкурентів.
До економічних та технологічних факторів привабливості зовнішнього ринку належать:
1. ступінь доступності ринку;
2. ринкова і економічна сила конкурентів;
3. купівельна спроможність споживачів;
4. ступінь задоволення ринку поточною пропозицією.
До конкурентних факторів привабливості зовнішнього ринку належать:
1.можливості для диференціації (урізноманітнення) конкурентних пропозицій;
2. ступінь інтенсивності капіталовкладень на ринку (інвестування);
3. циклічність/сезонність попиту;
4. фірмова структура галузі та ринку.
Місткість ринку розраховується:
1. у фізичному вираженні;
2. у фізичному та вартісному вираженні;
3. у вартісному вираженні за один рік;
4. у фізичному та вартісному вираженні за один рік.
Обсяг та місткість ринку:
1. це одне й те саме;
2. це не одне й те саме;
3. обсяг попиту не може перевищувати місткість ринку;
4. обсяг попиту завжди дорівнюється місткості ринку.
Цінова стратегія експортерів впровадження своїх товарів на зовнішньому ринку ”зняття вершків” це:
1. коли вітчизняна фірма копіює цінову політику великого постачальника на світовому ринку аналогічної продукції;
2. продаж товарів за низькими цінами, а потім підняття ціни;
3. поставка на ринок товарів за стабільно високими цінами;
4. поставка нового товару за високими цінами, а потім поступово знижувати ціни.
Цінова стратегія експортерів впровадження своїх товарів на зовнішньому ринку ”прориву на ринок” це:
1. поставка на ринок товарів за стабільно низькими цінами;
2. продаж товарів за низькими цінами, а потім підняття ціни;
3. поставка нового товару за високими цінами, а потім поступово знижувати ціни;
4. поставка на ринок якісних товарів за високими цінами.
Цінова стратегія експортерів впровадження своїх товарів на зовнішньому ринку ”цінового лідера” це:
1. поставка на ринок якісних товарів за високими цінами;
2. поставка нового товару за високими цінами, а потім поступово знижувати ціни;
3. коли вітчизняна фірма копіює цінову політику великого постачальника на світовому ринку аналогічної продукції;
4. поставка нового товару за високими цінами, а потім поступово знижувати ціни.
Ступінь конкуренції:
1. завжди конкуренція вища на тому ринку, де є більше фірм-конкурентів;
2. не завжди конкуренція вища на тому ринку, де є більше фірм- конкурентів;
3. завжди висока;
4. низька, коли мало конкурентів.
Предметна конкуренція це:
1. якщо конкурують товари одного виду;
2. конкурують товари для перевезення пасажирів;
3. конкурують легкові автомобілі нашої фірми та легкові автомобілі фірми-конкурента;
4. конкурують автобуси, тролейбуси, трамваї.
Видова конкуренція це:
1. якщо конкурують аналогічні товари;
2. конкурують автобуси, тролейбуси, трамваї;
3. конкурують товари для перевезення пасажирів;
4. конкурують легкові автомобілі нашої фірми та легкові автомобілі фірми-конкурента.
Функціональна конкуренція це:
1. конкурують легкові автомобілі нашої фірми та легкові автомобілі фірми-конкурента;
2. конкурують літаки, пароплави, залізничний транспорт;
3. якщо конкурують аналогічні товари;
4. якщо конкурують товари одного виду.
Нецінова конкуренція передбачає:
1. продаж товарів за низькими цінами;
2. конкуренцію якості товару;
3. демпінг;
4. конкуренцію якості товару, супутніх послуг, управлінської, маркетингової та комерційної діяльності.
Українські підприємства при здійсненні досліджень зовнішнього ринку найчастіше використовують:
1. польові методи ;
2. метод експерименту;
3. кабінетні методи;
4. комп’ютерної імітації реальних ринкових ситуацій.
Найбільш популярними методами досліджень зовнішнього ринку є:
1. кабінетні методи;
2. позакабінетні;
3. анкетування;
4. експерименту.
До факторів зовнішнього підприємницького макросередовища відносяться:
1. постачальники;
2. контактні аудиторії;
3. конкуренти;
4. правові норми.
До факторів зовнішнього підприємницького мікросередовища відносяться:
1. посередники;
2. економічні;
3. культурні;
4. науково-технічні.
Складовими конкурентоспроможності є:
1. якість товару, маркетингова складова, комерційна складова,
економічна складова, імідж та престиж, авторитет тієї країни, де продукується товар;
2. техніко-економічні показники виробу;
3. низька собівартість товару;
4. новизна товару.
Місткість ринку - це:
1. можливість покупців купити товар;
2. можливість ринку спожити товар;
3. можливість фірми-експортера продати свій товар на цьому ринку;
4. обсяги продажу товару.
Видова конкуренція - це якщо:
1. конкурують аналогічні товари;
2. конкурують товари одного виду;
3. конкурують товари , які покликані виконувати певну функцію;
4. конкурують товари нашої фірми і фірми конкурента.
Тверда оферта - це:
1. пропозиція купити товар;
2. письмова пропозиція на продаж певної партії товару, надіслана
оферентом одному покупцю, із зазначенням строку дії оферти;
3. письмова пропозиція, надіслана оферентом одному покупцю,
із зазначенням строку дії оферти;
4. письмова пропозиція, надіслана оферентом покупцям,
із зазначенням строку дії оферти.
Замовлення - це:
1. повідомлення експортера про прийняття умов купівлі;
2. уточнення умов поставки;
3. прохання покупця відвантажити йому на певних умовах товар;
4. комерційний документ.
Запит - це:
1. звернення до продавця продати товар на певних умовах;
2. прохання покупця відвантажити йому на певних умовах товар;
3. звернення продавця з проханням вислати йому оферту;
4. звернення до продавця з проханням вислати йому оферту.
Базисні умови поставки, обумовлені ІНКОТЕРМС, містять:
1. момент переходу права власності на товар;
2. момент переходу ризиків пошкодження, втрати чи загибелі вантажу;
3. розподіл між продавцем та покупцем транспортних витрат
з доставки товару, момент переходу права власності на товар;
4. розподіл між продавцем та покупцем транспортних витрат
з доставки товару, момент переходу ризиків пошкодження, втрати чи загибелі вантажу.
Попередні комерційні переговори можуть вестись:
1. тільки шляхом особистих зустрічей;
2. методом уторговування;
3. листуванням, шляхом особистих зустрічей, телефоном;
4. листуванням.
