- •1.Поняття, сутність і функції культури.
- •2.Культура як ціннісно-змістовна система. Структура культури.
- •3.Етнос, нація, національність. Специфіка та особливості співвідношення понять.
- •4.Поняття національного характеру та його елементи. Український національний характер. Національна психологія та національний характер.
- •5.Географічні чинники і регіональні особливості українського національного характеру.
- •6.Духовна та матеріальна форми культури в історії культури України. Культурні архетипи, що утворюють етичне ядро українського буття.
- •7. Культурно – історична своєрідність регіонів України.
- •8. Сутність поняття «українська національна культура». Національна культура як процес формування національної ідентичності.
- •9. Проблема походження української культури: основні гіпотези щодо походження вітчизняної культури, їх недоліки та переваги.
- •10. Етногенез українського народу. Теорії етногенезу.
- •11. Українські культурні традиції. Основні заняття і матеріальна культура українців.
- •12. Українські культурні традиції. Українські духовні традиції.
- •13. Українські культурні традиції. Календарні свята та обряди українців.
- •14. Українська сімейна обрядовість
- •15. Витоки української культури, її архетипні основи. Індоєвропейський фон: слов'яни в групі народів індоєвропейської мовної сім'ї, індоєвропейські традиції в духовній культурі.
- •16. Слов'янські культурні джерела. Слов'яни на території України. Міфологічний простір слов'янського язичництва. Мікрокосм і макрокосм, світське і священне. Релігія, міфологія і культи.
- •17. Вплив християнства на культуру Київської Русі. Розвиток писемності, освіти, науки, права, літератури, мистецтва та архітектури у х-хііі ст..
- •18. Особливості самобутньої культури Київської Русі як джерела культури українського народу.
- •20. Українська культура хіv – першої половини XVII ст..
- •21.Українська культура другої половини XVII-XVIII ст.
- •22.Самобутні культурні явища козацької доби хуі-хуш ст. Український Ренесанс в освіті, філософії, науці та літературі.
- •23.Філософія братських шкіл, братства і рух за реформи церкви й освіти. Петро Могила та його спадщина.
- •24. Філософія українського бароко. Барокова поезія. Бароковий стиль у мистецтві. Українська пісня й дума.
- •25.Українська культура доби національно-духовного відродження (кінець хуш-початок XX ст.).
- •26.Епоха просвітництва як культурно-політичний контекст української історії. Освіта й гуманітарна культура. Діяльність Феофана Прокоповича. Українська діаспора в Росії.
- •27. «Кирило-Мефодіївське товариство».
- •28.Філософія національної ідеї. Микола Костомаров.
- •29.Микола Гоголь та його роль в українській культурі.
- •30.Тарас Шевченко: життєвий шлях, особистість. Мистецька обдарованість. Поезія Кобзаря.
- •31.Ідеологія громадовства і м.Драгоманов.
- •32. Філософсько – літературна спадщина Івана Франка та Лесі Українки.
- •33. Етнічні і національні фактори культури. Культура і мова. Сутність, зміст, і структура національної культури.
- •34. Основні етапи розвитку та специфіка української культури хх ст..
- •35. Українська культура в епоху революції та громадської війни (1917 – 1920).
- •36. Культура України у складі срср.
- •37. Культура повоєнної України. «Соціалістичний реалізм» у вітчизняному мистецтві. Політична культура епохи «хрущовської відлиги».
- •39. Зміст, проблеми і перспективи сучасного розвитку культури України в період розбудови незалежної держави.
- •40. Творчість Сковороди та ідеал «мандрованого філософа». Емоційна модальність української ментальності й теорія «кордо центризму» української культури.
2.Культура як ціннісно-змістовна система. Структура культури.
Культура –с-ма життєвих сенсів субєкта, що реалізується у результатх та засобах її діяльності. Стр-ра соціокультурної взаємодії включає в собі 3 нерозривно зв*язані елементи: особу, суспільство, культуру. Людина і культура взаємообумовлюють одна одну, тому що людина, з одного боку, творець, а з іншого - продукт або культ-ний артефакт. К. постає як с-ма норм, правил, заборон. які регламентують людську поведінку. Є К. страху, сорому, провини, що заснована на різних формах та способах примусового дотримання культурних норм. Якщо людина діє як культурна істота, вона усвідомлює мотиви дії як власні бажання. Тобто культурна норма, що дається людині ззовні поступово перетворюється на внутрішню норму індивідуальної поведінки.
Стр-ра кул-ри являє собою цілий макросвіт. Всі її елементи взаємодіють між собою, утворюючи єдину систему такого складного явища, як культура. 1)Символ- поняття яке фіксує здатність матеріал-х речей, подій, почуттєвих образів, виражати ідеальний зміст, відмінний від їх безпосереднього сприйняття. Символізм К полягає в тому, що будь-яке предметне втілення містить крім буквального й символічне значення. 2) Мова-сутнісна ознака Л., де знаходиться втілення і сенси, які привносять у людський світ кул-ра. Мова відображає стр-ний устрій К та впливає на характер світогляду. 3) Світобачення - уявлення людини про світ його сутність та будову.4) Міф - перша форма осмислення світу, його образно-символічного відтворення та пояснення. Функція міфу – не в поясненні речей, а в підтримуванні існуючого порядку. 5) Релігія – релігійне світобачення відображає потребу Л покладатися на більш могутню істоту-Бога, відчувати зв*язок із сутнісними основами буття. 6)Звичаї – одне з найдавніших явищ, ств-х к-рою, цілісні зразки пов-ки.Усталені звичаї утв.традиції, які практикуються шляхом обрядових або ритуальних дій.7) Ритуали – сукупність певних символічних дій, спосіб і порядок яких суворо канонізований і не піддається логічному поясненню. 8)Традиція-пр-с поза біологічної передачі від покоління до покоління стійких культ-х особл-тей.
9)Ментальність-глибинний рівень колективної та індивід-ї свідомості.10)Цінності-складне соціокультурне явище, що виражає позитивну або негативну значимість об’єктів навкол. світу для Л.
К. постає як цілісна с-ма, у якій всі єлементи взаємодіють один з одним. До основних підсистем К належать:1)с-ма життєвих смислів і значень(ціннісна), сенсоутворююча основа культури. 2) діяльність з їх реалізацією.3) результати діяльності у яких втілені опредмечені життєві сенси. Культурні універсалії: 1)соц.. організації життя, яка визначає індивідуальне людське буття. 2) світобачення людини.3)прояв світобачення у зовн. формах К.
Висновок: Складна і багаторівнева структура культури визначає різноманітність її функцій в житті суспільства й окремої людини. Головною функцією культури, на думку багатьох вчених, є людинотворча, або гуманістична. Всі інші функції так чи інакше пов'язані з нею і навіть випливають з неї. Однією з найважливіших функцій будь-якої культури є передача соціального досвіду. Тому її називають інформаційною. Культура виступає єдиним механізмом передачі соціального досвіду від покоління до покоління, від епохи до епохи, від однієї країни до іншої. Адже, крім культури, суспільство не має інакших способів передачі досвіду, нагромадженого попередниками. Саме через це культуру не випадково вважають соціальною пам’яттю людства, а розрив культурних зв'язків між поколіннями призводить до її втрати з усіма негативними наслідками.
