- •Р.А. Мельник алгоритми Екстракції ознак образів для їх класифікації та пошуку
- •Передмова
- •Розділ 1.Огляд існуючих методів та алгоритмів і формулювання задачі
- •1.1.Огляд та сучасний стан опрацювання зображень
- •1.2.Огляд існуючих систем пошуку зображень на основі їх вмісту
- •Розділ 2. Триступенева декомпозиція візуальних образів
- •2.1.Підходи для декомпозиції зображень
- •2.2. Задача Декомпозиції образів
- •2.3. Формування мікро кластерів та кластерів
- •2.4. Формування регіонів та звязних областей
- •2.5. Керування видом та розмірами сегментів
- •Розділ 3.Формування та опрацювання ключів образів
- •3.1.Структурні властивості та коефіцієнти
- •3.2.Інтегральні 4-вимірні структурні властивості
- •3.3.Розподілені структурні властивості
- •3.4.Представлення структурних властивостей за допомогою гістограмних моделей
- •3.5.Формування ключів образів
- •3.6.Кластеризація ключів образів
- •Розділ 4.Застосування алгоритму триступеневої кластеризації
- •4.1. Опрацювання зображень кластеризацією з метою пошуку ключів образів
- •4.2.Пошук зображень за їх ключами
- •4.3.Аналіз зображень структури і поверхні
- •Розділ 5.Ієрархічна кластеризація – інструмент екстракції данх
- •5.1. Критерії та методи кластеризації
- •5.2.Керування точністю та складністю алгоритму кластеризації
- •2.3. Багатокаскадна декомпозиція даних
- •2.4. Двокаскадна декомпозиція простору
- •2.5. Дослідженння каскадної декомпозиції даних та простору
- •Література
3.3.Розподілені структурні властивості
Для формування розподілених характеристик образу використовуємо гістограмну модель, наприклад, із 8 позицій. Спочатку введемо кількість розподілених структурних параметрів CRD і IAD як залежність їх від інтенсивності (замість позначень структурних об’єктів та їх кількостей CR, IA використаємо змінну CL):
CLd(BIM) = {CLd1(BIM), CLd2(BIM), …, CLd (BIM)}, (4.37)
де ΔCL(BIM) = 256 / 8.
Застосуємо вісім інтервалів для інтегральної інтенсивності BIM : 0÷31, 32÷63, 64÷95, ... , 224÷255.
Гістограмна модель для структурних коефіцієнтів залежить від їх розміру наступним чином:
CLd (S) = {CLd1(S), CLd2(S), …, CLd (S)}, (4.38)
де інтервал гістограми є Δ = S(P)/8.
Для формування розподілених в просторі характеристик образу за гістограмною моделлю покриваємо регіонами або зв’язними областями образ сіткою із кроком, наприклад, 4×2. На рис. 4 .26 представлено розбиття образу на 8 прямокутників (для кращого розуміння процедури прямокутники рознесені).
а
б
Рис. 4.26. Розбиття образу на 8 прямокутників: кластери (а) і регіони (б), що входять до відповідного прямокутника
Для кожного кроку сітки обчислюємо кількість регіонів або зв’язних областей, що покривають його. Таким чином, отримуємо розподілені в просторі кількісні характеристики структурних об’єктів:
CLd(XY) = {CLd1(XY), CLd2(XY), …, CLd8(XY)}, (4.39)
Обчислюючи інтегральні інтенсивності для кожного кроку сітки з відповідним структурним об’єктом отримуємо для образу його розподілені в просторі характеристики яскравостей:
BId(CL, XY) = {BId1(CL, XY), BId2(CL, XY), ... , BId8(CL, XY)}, (4.40)
де: ΔXY= S(P)/8,
BIM(CL) = (1/CL) ∑ Bi(CL),
Ip(CL)
– підмножина індексів відповідних
структурних об’єктів.
Обчислюючи кількість структурних об’єктів, що покривають крок сітки, отримуємо розподілені в просторі кількісні структурні властивості – кількість відповідних структурних об’єктів в кожному підпросторі:
Kvd(P)= {Kvd1(CL, XY), Kvd2(CL, XY), , Kvd 8(CL, XY)}, (4.41)
де: ΔXY= S(P)/8,
Kvd
(CLp)
= (1 / CLp)
∑
∙KVi(CL-1))
,
Ip(CLp-1) – підмножина індексів структурних об’єктів, що формують кластери рівня CLp.
3.4.Представлення структурних властивостей за допомогою гістограмних моделей
Приклади образів у форматі JPEG із розмірами 256×384 пікселів представлено на рис. 4 .27.
В табл. 4 .3 зведено деякі інтегральні та розподілені характеристики для першого образу з рис. 4 .27.
Рис. 4.27. Приклади образів для дослідження структурних властивостей
Таблиця 4.3. Структурні характеристики образу
Інтегральні структурні характеристи образу |
||||||||||||
PX |
MC |
C |
CR |
IA |
|
|
|
|
|
|
MS(CR) |
DS(CR) |
23750 |
23747 |
15425 |
13282 |
132 |
0,6496 |
0,8611 |
0,0099 |
0,5593 |
0,0086 |
0,0056 |
1,7879 |
39,5683 |
Розподілені в просторі структурні характеристики образу |
|||||||||||||
Секції |
PX |
MC |
C |
CR |
IA |
|
|
|
|
|
|
MS(CR) |
DS(CR) |
1 |
2968.75 |
3353 |
1746 |
1443 |
35 |
0,5207 |
0,8265 |
0,0243 |
0,4304 |
0,0201 |
0,0104 |
5,2065 |
119,8750 |
2 |
2968.75 |
3296 |
1087 |
883 |
30 |
0,3298 |
0,8123 |
0,0339 |
0,2679 |
0,0276 |
0,0091 |
7,3466 |
152,9238 |
3 |
2968.75 |
3432 |
1404 |
1201 |
40 |
0,4091 |
0,8554 |
0,0333 |
0,3499 |
0,0285 |
0,0117 |
5,4463 |
131,0601 |
4 |
2968.75 |
3222 |
1305 |
1159 |
38 |
0,4050 |
0,8881 |
0,0328 |
0,3597 |
0,0291 |
0,0118 |
5,3649 |
133,1993 |
5 |
2968.75 |
3077 |
2676 |
2340 |
35 |
0,8697 |
0,8744 |
0,0149 |
0,7605 |
0,0131 |
0,0114 |
1,3295 |
1,1678 |
6 |
2968.75 |
3147 |
2667 |
2327 |
43 |
0,8475 |
0,8725 |
0,0185 |
0,7394 |
0,0161 |
0,0137 |
1,3687 |
1,3930 |
7 |
2968.75 |
3148 |
2614 |
2260 |
46 |
0,8304 |
0,8646 |
0,0204 |
0,7179 |
0,0176 |
0,0146 |
1,4035 |
1,9537 |
8 |
2968.75 |
3146 |
2701 |
2357 |
42 |
0,8586 |
0,8726 |
0,0178 |
0,7492 |
0,0156 |
0,0134 |
1,3623 |
1,6453 |
На рис. 4 .28, а – в представлено відповідно до рис. 4 .27 їх структурні властивості: CRD(BIM) – кількість регіонів за зваженою яскравістю (1ий ряд), IAD(BIM) – кількість зв’язних областей за зваженою яскравістю (2ий ряд), BID(CR, XY) – розподіл зваженої інтенсивності регіонів за секціями зображення (3ій ряд), BID(IA, XY) – розподіл зваженої інтенсивності областей за секціями зображення (4ий ряд), CRD(XY) – розподіл кількості регіонів за секціями зображення (5ий ряд), IAD(XY) – розподіл кількості областей за секціями зображення (6ий ряд).
1
2
3
4
5
6
а б в
Рис. 4.28. Графічні представлення гістограмних моделей образів
