Лицьовий відділ черепа.

Нижня щелепа (mandibula) утворює нижню кісткову основу ротової порожнини, має тіло та щелепні гілки. На тілі є луночки для зубів: різце­вих, іклів та корінних. У товщі тіла проходить нижньоще­лепний канал, у якому розміщені судини й нерви і відкривається в передній частині тіла підборідним отвором. Верхні кінці гілок мають відростками:вінцевий для прикріплення скроневого м'яза та суглобовий для зчленування нижньої щелепи зі скроневою кісткою і утворення щелепного суглоба. Ла­теральна поверхня гілки має ямку для прикріплення великого жувального м'яза, а медіальна — крилоподібного м'яза. Між тілом і гілкою є судинна вирізка, де проходить лицьова артерія, на ній можна відчути пульс тварини.

Верхня щелепа (maxilla) утворює бокову стінку носової і верхню стінку ротової по­рожнин і складається з тіла з зубним і беззубим краями, піднебінного відростка та но­сової і лицьової пластинок, між якими розміщена гайморова пазуха. На лицьовій плас­тинці відкривається підочний отвір, сполучений з підочним каналом, де проходять су­дини й нерви.

Різцева, або міжщелепна, кістка (os incisivum) формує передню частину лицьово­го черепа, має тіло і два відростки: носовий і піднебінний.У коня й свині тіло масивне й має луночки (альвеоли) для різцевих зубів. У рогатої худоби зубів немає, замість них — зубна пластинка. У свиней до тіла ще примикає невелика хоботкова кістка — (os rostrale), яка є ос­новною хоботка (п'ятачка).

Носова кістка (os nasale) утворює кісткову основу спинки носа й має вигляд двох довгих пластинок із загостреними передніми кінцями.

Слізна кістка (os lacrimale) бере участь у формуванні нижньої стінки очної орбі­ти, складається з двох пластинок: лицьової й очноямкової. На очноямковій пластинці є ямка слізного мішка, звідки починається слізно-носовий канал.

Вилична кістка (os zygomaticum) бере участь у формуванні очної орбіти та ви­личної дуги, має лицьову поверхню, що є місцем прикріплення жувальних м'язів, очно­ямкову поверхню, скроневий відросток і лобний відросток, який з'єднується з виличним відростком лобної кістки, утворюючи задній край очної орбіти.

Піднебінна кістка (os palatinum) бере участь у формуванні твердого піднебіння й разом з крилоподібною кісткою утворює вихід з носової порожнини — хоани. У ній роз­різняють горизонтальну й перпендикулярну пластинки.

Крилоподібна кістка (os pterygoideum) має вигляд вузької тонкої пластинки, що прилягає до клиноподібної і піднебінної кістки. Утворює бокові стінки хоан.

Леміш, або сошник (vomer), — жолобоподібна кістка, яка лежить на дні носової порожнини і є опорою носової хрящової перегородки.

М ал. Під'язикова кістка:

А — корови; Б — коня; В — свині;

Г— собаки; 1 — тіло; 2 — язиковий ріг; 3 — дистальний,

4 — середній і 5 — проксимальні членики;

6 — гортанні роги; 7 — язиковий відросток,

Під'язикова кістка (os hyoideum)— кісткова основа для язика та глот­ки, має тіло з язиковим відростком, який заходить у товщу кореня язика, та парні гілки, що складаються з великих і малих рогів. Великі роги з'єднуються з щитоподібним хрящем гортані. Малі роги з'єднуються з під'язиковим відростком кам'янистої кістки.

Носові раковини (верхня і нижня) — conche nasales — згорнуті спіралеподібно кісткові пластинки, які прикріплюються до бокових стінок носової порожнини, утворюю­чи носові ходи. Вони є продовженням лабіринту решітчастої кістки і основою для сли­зової оболонки носа.