3.3. Експортний лізинг

Експортний лізинг відносять до альтернативних форм кредитування міжнародної торгівлі. Лізинг — це кредит, що надається під основні засоби. Число учасників лізингової угоди залежно від економічних умов може бути різним.

Здебільшого у лізинговій операції беруть участь три сторони: продавець товару (експортер), лізингоотримувач (імпортер) та лізингодавець.

Лізингодавцем може бути банк або лізингова компанія (часто лізингова компанія є дочірньою компанією банку). При укладенні угод на великі суми кількість учасників може досягати семи осіб, до числа яких увіходять брокерські та трастові фірми.

Лізинг дає змогу експортерові негайно і в повному обсязі отримати платіж, оскільки обладнання продається лізингодавцеві і експортер звільняється від усіх фінансових проблем, пов’язаних з цим товаром, за винятком зобов’язань за гарантійними строками.

Переваги використання лізингу для експортера:

1) Усунення ризику можливого неплатежу;

2) Поліпшення ліквідності та рентабельності;

3) Можливість реалізації на певний час обладнання, яке не використовується;

4) можливостей (відсутня потреба у банківських кредитах);

5) Використання лізингу, як засіб маркетингу;

6) Прискорення оновлення продукції.

Лізинг, як інструмент кредитування у сфері зовнішньоекономічних відносин, є особливо вигідним тоді, коли через механізм лізингу можна отримати податкові чи митні пільги. Правовий та митні аспекти міжнародного лізингу є досить складними у зв’язку з неоднаковою інтерпретацією його у законодавстві різних країн (проте можна спостерігати тенденцію щодо уніфікації правил здійснення лізингових операцій). Слід враховувати також валютні ризики та ризики країни, які виникають при цій операції. Для того щоб зменшити притаманні лізингу негативні риси, лізингові компанії (банки) створюють об’єднання з лізинговими компаніями інших країн, які володіють правовою ситуацією у своїй країні і можуть передбачити її розвиток. Ще однією можливістю здійснення міжнародного лізингу є відкриття дочірньої лізингової фірми за кордоном.

Для міжнародного лізингу характерне залучення мобільних інвестиційних товарів (машини, технологічне обладнання). До об’єктів лізингу також відносять великі виробничі об’єкти (фабрики, заводи, нафтові платформи). Зауважимо, що об’єкти лізингу можуть використовуватися не тільки в країні лізингоотримувача.