Типи уроків математики

Як ми вже вказували програма з математики допоміжної школи досить деталізована. Але все ж вона не може передбачати оптимального розподілу матеріалу на кожен урок. Таку деталізацію змушений робити сам вчитель. Вона має здійснюватись у напрямку розподілу, матеріалу тієї чи іншої теми на частини, тобто на уроки. В цих умовах перехід до тематичного планування — єдиний надійний спосіб забезпечення послідовності й систематичності у вивченні програмного матеріалу. Педагог не може лише на основі річного плану забезпечити оптимальне розташування уроків у відповідності з характером навчального матеріалу. Плануючи систему занять на кожну тему, він, так би мовити, бачить у перспективі весь хід її вивчення, проектує процес навчання наперед і уникає стихійності, яка може виникнути без такого планування.

Ефективність тематичного планування залежить від правильного врахування вчителем особливостей уроків, їх типових ознак. Тип уроків — це група подібних за структурою навчальних занять. Типи уроків математики визначаються й відрізняються один від одного в першу чергу тими основними дидактичними цілями, які на них вирішуються. Звичайно, кожен урок переслідує не одну, а кілька дидактичних цілей. Вони визначаються місцем даного уроку в системі інших, змістом його і рівнем засвоєння знань учнями.

У загальній педагогіці (А.М.Алексюк, С.П.Баранов, Т.А.Ільїна, Т.Ф.Харламов та інші) уроки ділять на такі типи: 1) повідомлення нових знань; 2) формування й закріплення знань та вмінь; 3) узагальнення та систематизації знань; 4) перевірки та оцінки знань, умінь та навичок; 5) комбіновані.

У спеціальній дидактиці автори не дійшли до єдиної типології уроків. Так, В.В.Коркунов у своїх ранніх роботах повністю погоджується з класифікацією, запропонованою спеціалістами загальноосвітніх шкіл.

Класифікація уроків в допоміжній школі

М.М.Перова у четвертому виданні (1999) свого підручника виділяє шість типів уроків: 1) урок засвоєння нових знань; 2) корекції і закріплення нового матеріалу; 3) вироблення практичних умінь; 4) повторення, узагальнення і систематизації знань; 5) перевірки, оцінки й корекції знань; 6) комбіновані.

Дещо іншого погляду на класифікацію уроків у допоміжній школі дотримуються дефектологи-методисти України. Так, І.Г.Єременко виділяє шість типів уроків: 1) пропедевтичні; 2) формування нових знань, умінь та навичок; 3)додаткової корекції знань та умінь; 4) систематизації та узагальнення знань та вироблення узагальнюючих способів дій; 5) застосування знань, умінь та навичок; 6)перевірки якості засвоєння знань та вмінь.

Далі він вказує, що комбінованого уроку в допоміжній школі не потрібно виділяти, адже його ознаки притаманні майже всім типам. Та у підручнику "Олігофренопедагогіка" (1985) виділяє дев'ять типів уроків: 1) пропедевтичні; 2)формування нових знань та прийомів діяльності; 3) удосконалення знань та вмінь; 4) систематизації та узагальнення знань, умінь та навичок; 5) корекції знань, умінь та навичок; 6) практичні уроки; 7) контрольні уроки; 8) комбіновані уроки; 9) уроки — навчальні екскурсії. На наш погляд така класифікація найбільш оптимальна, адже дозволяє вчителю вибрати у конкретній ситуації найбільш доцільний тип, що дає можливість правильно пояснити, коригувати, закріпити або повторити математичний матеріал.

* Коркунов В.В. Урок во вспомогательной школе / Воспитание и обучение детей вспомогательной школы. - М.: Школа-Пресс, 1994,-С. 169.

** Перова М.Н. Методика преподавания математики в специальной (коррекционной) школе VIII вида. – М.: Владос, 1999.

*** Основи спеціальної дидактики / За ред. Ї.Г.Єременко. - К.: Радянська школа, 1986.

**** Єременко І.Г. Олігофренопедагогіка. - К.: Радянська школа, 1985.

Структура уроку систематизації та узагальнення знань, умінь, навичок. Вони можуть мати приблизно таку структуру: І) організація учнів на урок; 2) перевірка домашнього завдання; 3) повідомлення теми і мети уроку; 4) всебічна перевірка, відтворення і узагальнення знань; 5)узагальнення знань учнів вчителем; 6) домашнє завдання; 7) підведення підсумків.

Урок перевірки знань, умінь та навичок.

Перевірка знань учнів проводиться вчителем практично на кожному уроці з математики як у формі усного опитування, так і у формі виконання невеликих за обсягом письмових завдань. Такі письмові роботи у молодших класах повинні тривати не більше 15, а у старших - 25-30 хвилин. Але для перевірки знань учнів з тієї чи іншої важливої теми або розділу,, визначення ефективності використовуваних педагогом форм і методів роботи, в кінці чверті, півріччя і навчального року обов'язково проводяться спеціальні уроки у вигляді виконання контрольних робіт.

Для школярів, які працюють за індивідуальною програмою контрольна робота складається у відповідності з їхніми можливостями. Реалізація диференційованого підходу до учнів під час перевірки контрольних робіт проводиться шляхом підбору завдань, різних як за складністю, так і за об'ємом, у відповідності з індивідуальними здібностями школярів.

Письмові контрольні роботи діляться на однорідні (школярам пропонується лише розв'язувати задачі, проводити обчислення прикладів або виконувати завдання геометричного змісту) і комбіновані, на яких еони одночасно працюють над арифметичним і геометричним матеріалом. Контрольна робота повинна бути обов'язково перевірена, оцінена і проаналізована.

Урок даного типу може мати приблизно таку структуру; 1) організація учнів на урок; 2) повідомлення мети уроку; 3) ознайомлення зі змістом завдань і інструктаж школярів щодо виконання; 4) контроль за самостійною роботою учнів; 5) організоване закінчення роботи.

Незважаючи на різноманіття дидактичних цілей одного уроку, завжди можна виділити його основну мету. Залежно від неї і від логічності побудови процесу навчання розрізняють кілька типів уроків, а саме;