4. Об’єкти авторського права

Об’єктом авторського права є твори літератури, науки, мистецтва – результат творчої діяльності, виражені в будь-якій об’єктивній формі (письмовій, усній, звуко- або відеозапису, зображенні, об’ємно-просторовій або інших формах). Відповідно до Цивільного кодексу України (ст. 433), Закону України „Про авторське право і суміжні права”, об’єктами авторського права є

• літературні і художні твори, зокрема:

  • романи, поеми, статті та інші письмові твори

  • лекції, промови, проповіді та інші усні твори

  • драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші сценічні твори

  • твори живопису, архітектури, скульптури та графіки

  • фотографічні твори

  • твори ужиткового мистецтва

  • іллюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки

  • переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів (похідні твори)

  • збірники творів, інші складні твори, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної власності

• компьютерні програми

• компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності

• інші твори

Основними ознаками твору, який визнано об’єктом авторського права є творчий, оригінальний характер і об’єктивна форма вираження.

Твір визнається об’єктом правової охорони незалежно від його призначення, жанру, хуждожнього рівня, а також змісту і способу його вираження, як оприлюднені, так і неоприлюднені, як завершені, так і незавершені.

Згідно ст. 10 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, не є об’єктами авторського права:

• Повідомлення про новини дня або поточні подіїї, що мають характер звичайної прес-інформації

• Твори народної творчості (фольклор)

• Видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;

• Державні символи України, державні нагороди

• Символи і знаки органів державної влади, Збройних сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад, символи та знаки підприємств, установ та організацій

• Грошові знаки

• Розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).

Об’єкти суміжних прав.

Відповідно до цивільного кодексу України (ст. 449), Закону України „Про авторське право і суміжні права”, об’єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об’єктів та незалежно від їх призначення змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є виконання, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення. Слід зазначити, що до прийняття Закону України „Про авторське право і суміжні права”, цивільне законодавство України не передбачало охорони суміжних прав.

Суміжні права безпосередньо пов’язані з авторськими правами, саме тому вони називаються „суміжними” і охороняються одним законом.

Суміжні права останнім часом набули прискореного розвитку. Сучасні технічні засоби надають можливість певним чином фіксувати виконання будь-якого виконавця (артиста, диригента, клоуна тощо) без його дозволу і в такий спосіб одержувати неправомірні доходи із чужої майстерності і таланту. Щоб цьому запобігти і запроваджено охорону суміжних прав.

Під суміжними правами розуміють права виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення.

Надання правової охорони об’єкту суміжних прав не потребує виконання будь-яких формальстей, проте виробники фонограм, відеограм і виконавці про сповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм та відеограм або на їх упаковках використовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак складається з латинської літери Р у колі, імені (назви) особи, якій належить суміжне право і зазначення року першої публікації фонограми (відеограми).

Об’єктом правової охорони виконання стає, коли воно здійснюється будь-якою особою – професіоналом чи любителем, якщо ця особа виконує роль, співає, грає на музичному інструменті чи будь-яким іншим способом виконує твір літератури чи мистецтва.

Виконання стає об’єктом правової охорони лише за певних умов: якщо воно вперше виконано на території України; виконання вперше зафіксоване на фонограмі (відеограмі), що охороняється в Україні; виконання не зафіксоване на фонограмі (відеограмі), але воно включене в передачу організаціїї мовлення, передачі яких охороняються в Україні.