- •1.Основні наукові підходи до визначення культури
- •2.Основні сфери культури
- •3.Морфологія культури: її основні риси
- •4. Культура і цивілізація: відмінність і взаємодія
- •5. Поняття класичної і сучасної культури
- •6.Предмет теорії культури
- •7.Характеристика основних методів вивчення культури: історичний, соціального, соціально – психологічного, семіотичного, семантичного, аксіологічний, герменивтичного
- •8.Характеристика основних парадигм вивчення культури: цивілізаційна, формаційна, природно – географічна, інформаційна
- •10.Основні риси природно-символічного типу культури(первісне суспільство)
- •9.Поняття типу культури
- •11.Основні риси антропокосмічного типу культури(античність).
- •12.М. Бердяєв про три стадії розвитку культури: їхня характеристика.
- •13.Циклічність I нepiвномірність розвитку культури.
- •14.Поняття культури особистості: основні риси.
- •15.Політична культура: її елементи і сфера дії.
- •16.Моральні засади культури.
- •17.Співвідношення моральних норм і наукового знання.
- •18.Співвідношення моралі і релігії.
- •19.Поняття національної культури: її основні риси.
- •20.Співвідношення космополітичного і національного в культурі.
- •21.Основні риси маргінальної культури.
- •22.Поняття релігійної культури
- •23.Основні риси теорії культури і цівілізації о.Шпенглера.
- •24.Співвідношення релігії і моралі
- •25.Співвідношення релігії і моралі в сучасній культурі
- •26. Поняття науки як явища культури
- •27.Позитивні і негативні впливи науки на культуру.
- •28.Природа і техніка: їх взаємодія
- •29.Взаємодія науки і моралі
- •30.Основні риси елітарної I масової культури
- •31. Форми сучасної масової культури.
- •32. Х.Ортега – і – Гасет про феномен масової людини.
- •33. Поняття субкультури:основні ознаки.
- •34. Особливості сучасної молодіжної субкультури.
- •35. Співвідношення субкультури і традиційної культури.
- •37. Свято як явище культури.
- •39. Державні і суспільні структури керівництва культурною сферою.
- •41. Культура в умовах ринкових відносин.
- •43. Естетична й ігрова природа мистецтва.
- •44. Розуміння й інтерпретації мистецького твору.
- •45. Авангардизм, модернізм, постмодернізм у культурі і мистецтві.
- •46. Філософія як явище культури.
- •47. Технологія як явище культури: взаємодія технології і культури в сучасного супільстві.
- •48. Генезис культури і генезис в культурі: спільні риси і відмінність.
- •49. Культурна динаміка, зміни і прогрес: їх взаємозвязок.
- •50. Характеристика основних теорій культургенезису: інструментально – виробничої; комунікативно – символічної; психоаналітичної; гральної (Homo Ludens).
- •51)Визначення категорії культурного прогресу
- •54)Характерні основи културних функцій
- •Поняття типу культури в сучасній гуманітарній науці
- •56)Основні історичні типи культури
- •57)Типологія культурної динаміки
- •59)Символічна теорія культури е.Касирера
- •61. Основні ідеї теорії культурного зростання а.Крьоберга.
- •62. Основні риси сучасної інформаційної культури.
- •63. Роль традицій, символів і ритуалів в культурі.
- •64. Основні елементи цівілізації.
- •65. Поняття стилю культури.
- •66. Поняття релігійного мистецтва: його жанрові і тематичні особливості.
- •67. Техніка і технологія як культурний артефакт
- •68. Національна культура в умовах глобалізації: здобутки і проблеми.
- •69. Поняття мультикультуралізму: його основні риси.
- •70. Поняття культурної динаміки.
2.Основні сфери культури
Буденна і професійна культури - сфери високо диференційованої культури. Професійна культура - це необхідний захід узгодженості офіційних і неофіційних відносин між собою і з особистістю працівника. Професійна культура передбачає єдність організаційної і професійної ідентифікації працівників; тоді можливі прагнення до спільної мети, ентузіазм пошуку, зростання професійної майстерності.В структуру професійної культури включають: інтелектуальну культуру фахівця; спосіб з'єднання людини з технологією виробництва; модель трудової поведінки; зразки, норми, цінності загальної культури колективу, відбиті в поведінці еталонних груп. Інфраструктурою розвитку професійної культури є механізми залучення, ідентифікації і інституціоналізації індивідів зайнятих даною професією. Виняткову роль у професійній культурі грає інтелектуальна культура особистості; вона забезпечує гнучкість мислення, а також адаптацію до мінливих умов праці та життя. Професійна культура особистості - результат спільних зусиль суспільства і індивіда. Соціокультурні інститути покликані формувати механізми залучення молоді до необхідних суспільству професій, забезпечуючи рівень життя і статус професіоналам. Ринки праці та освітніх послуг повинні бути поєднані. Професійно зайняті люди складають соціально-професійну піраміду суспільства. Стрункість і стійкість соціокультурної піраміди обумовлено широкою основою і тісним зв'язком між шарами. Стимулювання поведінки професіонала всередині піраміди дозволяє суспільству підтримувати стійкість і динамічність культури в цілому. Буденна культура (іноді ототожнюється з повсякденною культурою) несе в собі історично мінливий досвід відтворення життя людей. Елементами структури повсякденного культури називають культуру побуту, культуру навколишнього середовища, культуру підтримки і відтворення життєвого циклу людини. У зміст повсякденного культури входять: їжа, одяг, житло, тип поселення, техніка та засоби спілкування, цінності сім'ї, спілкування, домоведення, художня творчість, організація дозвілля і відпочинку, повсякденне мислення, поведінку та інші.
3.Морфологія культури: її основні риси
Морфологія культури - це розділ культурології, присвячений структурному аналізові культури як соціального феномена, вивченню закономірностей побудови та процесів формоутворення культурних явищ.
Риси культури:Базисні одиниці культурної статики називають елементами або рисами культури. Риси культури діляться на: універсальні, загальні та специфічні.
Універсальні риси культури притаманні всьому людському роду і відрізняють його від інших видів живих істот. Перш за все гго соціобіологічні риси, зокрема, тривалий період дитинства, постійний (а не сезонний) характер репродуктивної функції і складно влаштований мозок, властива усім людям потребу тривалого і турботливого виховання потомства і прихильність дітей до батьків. До соціальних универсалиям можна віднестиколективну життя, розподіл їжі і побудова сім'ї.
Загальні риси культури притаманні цілому ряду товариств і народів, тому їх ще називають регіональними. Існує кілька причин регіонального подібності. Перша полягає в тому, що деякі народи спілкуються і обмінюються між собою культурними досягненнями більш активно, ніж з іншими народами. Друга причина - особлива етнічна предки. Третя причина подібності пояснюється однаковими, але незалежними один від одного культурними винаходами, зробленими одночасно у різних народів.
Специфічні риси культури часто називають екзотичними, незвичними або не загальноприйнятими. В одних культурах вважається, що пишними повинні бути похорон, а не іменини людей. В інших культурах думають інакше. Різниця в підході до одного й того ж події у різних народів можна пояснити культурними чинниками.
Поряд з цими рисами культури існують ще дев'ять фундаментальних, притаманних усім культурам, а саме: мова (мова); матеріальні риси;мистецтво; міфологія і наукове знання; релігійна практика; сім'я і соціальна система; власність; уряд; війна. Їх можна назвати універсальними патернами (структурами, зразками) культури. Інакше патерни називають культурними темами. Наприклад, одні культури побудовані навколо таких тем, як рівність і соціальна справедливість, інші - індивідуальна відповідальність і грошовий успіх, треті - військова доблесть і полювання тощо
