- •Тема : ф’ючерсний ринок та його особливості. Питання:
- •Література:
- •Історія виникнення світових ф'ючерсних бірж.
- •Питання 2. Обов’язки по ф’ючерсних контрактах.
- •Якщо витрати перевищують заставу, клієнт повинен її погасити. Заставні кошти клієнта можуть бути реалізовані, якщо:
- •Механізм торгівлі валютними ф'ючерсами.
- •Тривалість торгів за однією позицією може бути, наприклад, такою:
- •Процес купівлі-продажу.
- •Питання 3. Суть ф’ючерсних цін на процентні ставки та арбітражу.
- •Угода не реєструється у разі, якщо:
- •Висновки
- •Однак при видимій зовнішній подібності існують такі суттєві відмінності ф'ючерсних валютних операцій від форвардних:
- •Наявність вітчизняного ф'ючерсного ринку дозволить:
Висновки
До строкових валютних операцій, які здійснюються на валютних біржах та валютних відділах товарних і фондових бірж, належать також ф'ючерсні валютні операції і опціони.
Ф'ючерсні валютні операції — це строкові угоди на біржах, що являють собою купівлю-продаж золота, валюти, фінансових та кредитних інструментів за фіксованою в момент укладання контракту ціною, з виконанням операції через певний проміжок часу (більше від трьох днів і до двох-трьох років). Розрахунки здійснюються через клірингову палату, яка виступає посередником між продавцем та покупцем і гарантує виконання сторонами своїх зобов'язань.
Як видно, сутність ф'ючерсних валютних операцій дещо подібна до форвардних. Так, ф'ючерсні операції, як і форвардні, здійснюються з поставкою валюти на термін понад три дні з дня укладання контракту, при цьому ціна виконання контракту в майбутньому визначається в день його підписання.
Однак при видимій зовнішній подібності існують такі суттєві відмінності ф'ючерсних валютних операцій від форвардних:
• якщо форвардні операції здійснюються на міжбанківському валютному ринку, то ф'ючерсні — переважно на біржовому, що приводить до визначення термінів і обсягів операцій за форвардними контрактами на основі взаємної домовленості сторін, тоді як умови виконання ф'ючерсних контрактів прив'язані до певних дат роботи бірж (наприклад, перший понеділок кожного третього місяця), тобто стандартизовані за термінами, обсягами та умовами поставок;
• індивідуальні контракти, що укладаються між клієнтом і банком при форвардних валютних операціях, як правило, більш дорогі порівняно із стандартизованими ф'ючерсними контрактами. Завдяки цьому форвардні операції супроводжуються більшою маржею (спредом) і призводять до більших витрат для клієнта порівняно з ф'ючерсними;
• доступ на форвардні валютні ринки для невеликих фірм обмежений, оскільки мінімальна сума для укладання контракту становить у переважній більшості випадків 500 тис. дол. США. Ф'ючерсний ринок доступний як для індивідуальних, так і малих інституціональних інвесторів;
• якщо форвардні валютні операції на 95% закінчуються поставкою валюти за контрактом, то ф'ючерсні операції, навпаки, на 95% закінчуються укладанням зворотної (офсетної) угоди, при якій не здійснюється реальної поставки валюти, а учасники цієї операції одержують лише різницю між початковою ціною укладання контракту і ціною, що існує на день здійснення зворотної (офсетної) угоди;
• при формуванні форвардного валютного контракту набір валют практично не обмежений. Ф'ючерсні валютні операції здійснюються з обмеженим набором, як правило, резервних валют — долара США, німецької марки, французького франка, японської єни, англійського фунта стерлінгів тощо.
Наявність вітчизняного ф'ючерсного ринку дозволить:
1) Зміцнити прямі зв'язки між виробниками і споживачами біржової продукції за рахунок надання їм можливості застрахувати себе від зміни рівня цін.
2) Значно спростити процес реалізації товару за рахунок упровадження системи обороту складських зобов'язань (варрантів) - товаророзпорядчих документів, що дають право його власнику одержати товар прямо зі складу.
3) Додати угодам, чиненим на біржі, масовий характер за рахунок організації біржової торгівлі зобов'язаннями перед розрахунковою палатою чи прийняти поставити стандартну партію товару у виді передачі складських свідчень (варрантів).
4) гарантувати виконання будь-якої угоди, вчиненої на біржі.
5) забезпечити збалансованість між попитом та пропозицією за рахунок створення при розрахунковій палаті гарантійного фонду і внесення кожним учасником біржової торгівлі гарантійних внесків у розрахункову палату.
6) значно збільшити швидкість обороту коштів.
7) різко скоротити витрати звертання.
8) надавати банками й іншими кредитними установами, що є членами розрахункової палати, своїм клієнтам новий вид послуг - здійснення онкольних угод (до-зажадання).
