Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
42 Кб
Скачать
☆

2. Використання загальнонаукових методів пізнання у інформаційно - аналітичній діяльності

Теоретичне обґрунтування пізнавального процесу, інформаційно-аналітичної діяльності базується на використанні таких понять як метод, методика., методологія.

Метод – певний спосіб дослідження, шлях до поставленої мети. Це - сукупність прийомів і операцій теоретичного пізнання і практичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання. Наукові методи ґрунтуються на певних принципах, теоріях і законах..

Методологія наукового пізнання - вчення про систему наукових принципів, форм і способів дослідницької діяльності.

Методика – система певних методів (прийомів, операцій) та правил їх використання, що спрямована на дослідження певних об’єктів та процесів.

Сучасна наука володіє потужним арсеналом різноманітних методів, які призначені для розв'язування різних за своїм характером наукових задач. При проведенні конкретного наукового дослідження використовуються ті методи, які спроможні дати глибоку й всебічну характеристику досліджуваного явища. Вибір їх залежить від мети і задач дослідження, специфіки предмета пізнання та інформацій­ного забезпечення.

Усі методи можна поділити на філософські або загальні (діалектичний, соціологічний, структурно-функціональний, системний, діяльнісний, порівняльний, історичний та ін.), загальнонаукові (емпіричні, теоретичні, емпірично-теоретичні,) та спеціальні (методи емпіричних досліджень конкретних наук).

Загальнонаукові методи дослідження умовно поділяють на три групи:

1. методи емпіричного дослідження (спостереження, експеримент, вимірювання, оцінювання, порівняння, візуально-графічні методи).

2. методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (індукція, дедукція, системний підхід).

3. методи, що використовуються як на теоретичному, так і на емпіричному рівнях дослідження (формалізація, абстрагування, аналіз і синтез, систематизація, узагальнення, моделювання),

Сутність методів, що використовуються на теоретичному рівні, коротко викладено в табл. 1.

Методи емпіричного рівня дослідження поділяються на універсальні і специфічні. Одні методи «працюють» на усіх етапах пізнавального процесу, адаптуючись до специфіки об'єкта до­слідження та наявної інформації (формули, таблиці, графіки то­що), інші - на окремих його етапах (експертні оцінки, екстраполяція тощо).

Таблиця 1. Сутність методів теоретичного рівня пізнання

Метод

Сутність методу

Індукція

Умовивід від окремого до загального

Дедукція

Умовивід від загального до окремого

Аналіз

Поділ предмета дослідження на складові з ме­тою всебічного його вивчення

Синтез

Об'єднання раніше виділених частин предмета в єдине ціле

Аргументація

Раціональний спосіб переконання шляхом обґрунтування та оцінювання доводів на захист певної тези

Абстрагування

Відокремлення істотного від неістотного

Формалізація

Відображення об'єкта чи явища в знаковій фо­рмі

Моделювання

Заміна реального процесу певною конструкці­єю, яка відтворює основні, найістотніші риси процесу, абстрагуючись від другорядних, неіс­тотних

Системний підхід

Об'єкт дослідження розглядається як система, що об'єднує певну множину взаємодіючих еле­ментів в єдине ціле; взаємозв'язок системи і її складових підпорядковується діалектиці цілого і частинного, загального і окремого

Аналогія

Спосіб пізнання, за яким на основі подібності об'єктів за певними ознаками робиться умови­від щодо подібності їх за іншими ознаками

Інтерпретація

Розкриття змісту явища, тексту чн знакової фо­рми, що сприяє їх розумінню

Спеціальні (методи емпіричних досліджень конкретних наук) мають на меті одержання первинної інформації. До них у комерційній розвідці можна віднести спостереження, експеримент, аналіз документів, статистику.

Метод спостереження

Один з найпоширеніших прийомів наукового пізнання є спостереження— цілеспрямоване сприйняття предметів і явищ у їхньому природному виді, тобто такими, які вони є в реальності.

Спостереження - сплановане, науково організоване зби­рання даних про будь-які соціально-економічні явища та процеси шляхом реєстрації фактів чи опитування респондентів. Масове спостереження дає інформаційну базу для узагальнень і характе­ристики об'єктивних закономірностей. Ефективність спостереження залежить від обсягу попередніх знань дослідника про об'єкт спостереження, від його уміння правильно формулювати мету дослідження, від його наполегливості в досягненні цієї мети, від уміння точно і всебічно описати отримані результати.

Підслуховування

З психологічної точки зору спостереження і підслуховування базуються на використанні органів відчуття – зору і слуху. Завдяки цім методам одержується первина інформація. Підслуховування проводиться з використання спеціальної апаратури і проводиться у вигляді літерного заходу. Літерні заходи – це оперативні заходи, які проводяться з метою з’ясування якихось даних про особу або групу осіб. Наприклад, "Т" ("Тетяна") - слуховий контроль приміщень за допомогою дротяних і радіоканалів, "С" ("Сергій") - слуховий контроль телефонних переговорів.

Опитування (бесіда)

В установці головний метод отримання інформації - опитування, бесіда. Співробітником СБ людям (наприклад, сусідам, колегам) задаються непрямі питання про певну кількість осіб. Таким чином, в загальній масі маскується особа, що його цікавить. Установщик працює під прикриттям.

Порівняння

Порівняння - один і найпоширеніших методів пізнання, який встановлює подібність або відмінність різних об'єктів дослідження за певними ознаками. Результатом порівняння є відносна величина, яка показує, у скільки разів порівнювана ве­личина більша (менша) за базисну, Іноді - скільки одиниць одні­єї величини припадає на 100, на 1000 і т.д. одиниць іншої, базисної величини. Відзначимо три аспекти порівняння.

Порівняння з еталоном - нормативом, стандартом, оптимальним рівнем. Це стосується виконання договірних зобов'язань, використання виробничих потужностей, відповідність стандар­там тощо. Такі порівняння відіграють важливу роль в аналізі досліджуваних явищ, адже будь-яке відхилення відносної величини від 1 чи 100% свідчить про порушення оптимальності процесу. Наприклад, для проведення своїх операцій та підтримки ліквідності фірма протягом року має тримати в обігу щонаймен­ше 400 тис. грн. Фактично в обігу фірми 368 тис. грн., що стано­вить 92% від потреби (368 : 400 = 0,92).

Для показників, які не мають визначеного еталона (захворюваність, злочинність тощо), базою порівняння може бути максимальне чи мінімальне значення або середній рівень.

Експеримент

Часткою случаємо спостереження є експеримент, тобто такий метод наукового дослідження, що припускає втручання в природні умови існування предметів і явищ у спеціально створених умовах для вивчення їх без супутніх обставин, що ускладнюють процес.

Експериментальне вивчення об'єктів у порівнянні зі спостереженням має ряд переваг: а) у процесі експерименту стає можливим вивчення того чи іншого явища в «чистому виді»; б) експеримент дозволяє досліджувати властивості об'єктів дійсності в екстремальних умовах; в) важливим достоїнством експерименту є його повторюваність.

У контррозвідці застосовується оперативний експеримент. Це активне спостереження за поводженням визначеної особи (об'єкта оперативної зацікавленості) у керованих (чи контрольованих) умовах, або проведення інших дій, безпосередньо не зв'язаних з поводженням даної особи, для одержання оперативно значимої інформації, з метою перевірки й уточнення наявних зведень. Наприклад, про можливу причетність його до агентури супротивника.

Експеримент - це метод наукового пізнання, при якому результат одержується на основі втручання дослідника у хід явищ, процесів, подій шляхом створення умов, які дозволяють визначити певні зв`язки явищ і повторити їх.