Теми рефератів

1.Біблейський традиціоналізм і ретроспективність середньовічного філософствування.

2. Ідея прометеїзму – людини як співтворця світу, співробітника Бога у творчості філософів Відродження.

3. Наукова революція і філософія XVII ст.

4. Суспільно-правовий ідеал Просвітництва.

5. Здоровий спосіб життя особистості як умова реалізації концепції „природної людини” доби Просвітництва.

Проблемно-пошукові питання

1. Які є підстави вважати середньовічне мислення теоцентричним?

2. Чим пояснити зміну змістових наголосів у філософській парадигмі Відродження?

3. Як ви розумієте антиномію сцієнтизму і гуманізму в дуалістичній системі Декарта? Чому для механістичного матеріалізму і раціоналізму Нового часу стали зайвими не тільки Бог, а й сама людина?

4. В чому ви бачите наступність і принципову розбіжність у філософському мисленні обох епох (Відродження та Нового часу)?

5. Як вирішувалася колізія „приватного інтересу” та „загальної справедливості” у філософії Просвітництва?

Заняття 3. Класична німецька філософія Словник термінів:

імператив, відчуження, зняття, аутентичність, практика, апріорі, апостеріорі, антиномії, трансцендентне, трансцендентальне, діалектика, абсолютна ідея.

План

1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії:

а) генетична база німецької класичної філософії як останньої форми класичної європейської філософії;

б) критичний період у філософії Канта, „коперніканський переворот у філософії”;

в) антропологічний період у філософії Канта, категоричний імператив.

2. Філософія Гегеля як найвище досягнення німецької класичної філософії:

а) створення діалектики як теоретичної системи, її історичне значення та обмеженість;

б) рух категорій як прояв діалектики, її основні закони. „Тріада” у філософії Гегеля.

3. Антропологічний матеріалізм і гуманізм Фейєрбаха.

4. Гуманістичні тенденції у філософії К.Маркса. Марксистське вчення про практику та соціально-діяльнісну сутність людини.

5. Ментальні особливості російського марксизму.

6. Еволюція філософії марксизму (ХІХ-ХХІ ст.).

Теми рефератів

1. Закон моральної поведінки у філософії Канта і сучасне розуміння здорового способу життя.

2. Роль філософії Гегеля у розвитку європейської свідомості.

3. Антропологізм Л.Фейєрбаха.

4. К.Маркс як соціальний філософ.

5. Марксистська філософія і сучасні реалії.

Проблемно-пошукові питання

1. Що робить Кант предметом філософії?

2. Моральність як вирішальна складова здорового способу життя у філософії Канта.

3. Яка головна ідея лежить в основі діалектичного методу Гегеля?

4. В чому полягає гуманізм філософії Фейєрбаха?

5. Схарактеризуйте вчення К.Марса про суспільно-історичну, предметно-практичну сутність людини.

Заняття 4. Сучасна філософія ХХ-ХХІ століття

Словник термінів:

верифікація, волюнтаризм, сцієнтизм, герменевтика, сублімація, архетип, персоналізм, прагматизм, наррація, постмодернізм, симулякр, деконструкція, епістема.

План

1. Зміна парадигми філософського мислення у ХІХ на початку ХХ ст. Класична і некласична філософія.

2. Філософський ірраціоналізм:

а) „філософія життя” та її різновиди. „Філософія волі” А.Шопенгауера;

б) філософські погляди Ф.Ніцше, В.Дільтея, А.Бергсона.

3. Еволюція психоаналітичної філософії:

а) З.Фрейд, К.Г.Юнг;

б) А.Адлер, К.Хорні, Е.Фром.

4. Основні течії антропологічного напряму філософії ХХ ст.:

а) екзистенціалізм;

б) філософська антропологія;

5. Персоналізм.

6. Еволюція релігійної філософії.

7. Методологія наукового пізнання в позитивізмі, неопозитивізмі та постпозитивізмі.

8. Філософія структуралізму та постструктуралізму (постмодерн).

Теми рефератів

1. А.Шопенгауер і Ф.Ніцше (від класичної філософії до ірраціоналізму та нігілізму).

2. Психоаналітична філософія: лінії розвитку.

3. Буття індивідуальності, здоровий спосіб життя як переважний об’єкт дослідження у філософії екзистенціалізму.

4. Філософія науки: від логічного позитивізму до епістемологічного анархізму.

5. Проблема людини в сучасній релігійній філософії.

Проблемно-пошукові питання

1. Що ви розумієте під некласичною філософією кінця ХІХ початку ХХ ст.?

2. Схарактеризуйте вихідні ідеї філософії позитивізму.

3. Яке місце посідає філософська антропологія у сучасній західній філософії?

4. Чому саме творча суб’єктивність людини є предметом філософського дослідження у персоналізмі?

5. Чи можна вважати екзистенціальну філософію гуманістичною?

Заняття 5. Філософська думка в Україні, її місце в історії світової духовної культури

Словник термінів:

етнос, антеїзм, кордоцентризм, міфопоетика, інтровертність, автохтон, емоційність, символічний світ, національна ідея, ноосфера, філософія серця, федералізм

План

1. Загальні особливості української філософії.

2. Філософська думка Київської Русі – ідейний фундамент філософської традиції українського народу:

а) джерела філософських ідей Київської Русі (міфопоетична свідомість давнього слов’янства);

б) екзистенціально-софійне спрямування києворуського „любомудрія”;

3. Гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України (кінець ХV – XVII ст.):

а) київські книжники і ідеї українського передвідродження;

б) агіографічна література й українська світоглядна ментальність.

4. Філософія України доби бароко:

а) синтез ідей гуманізму, реформації та раннього просвітництва у філософських системах професорів Києво-Могилянської академії;

б) морально-етична проблематика у працях діячів Академії.

5. Класична доба української філософії:

а) філософські погляди Г.Сковороди: здоровий спосіб життя як умова самореалізації людини.

6. Філософія просвітництва і романтизму в Україні (ХVІІІ – XIХ ст.).

7. Філософія національної ідеї у творчості українських мислителів.

8. Українська філософія ХХ ст.:

а) київська екзистенціально-філософська школа;

б) українське філософське відродження 20-х років (М.Хвильовий, В.Юринець);

в) філософія „другого відродження” (П.Копнін, В.Шинкарук, В.Нічик, І.Бичко).

9. Філософія національного радикалізму в Україні (Д.Донцов, М.Міхновський).

10. Філософські погляди української діаспори (В.Липинський, Д.Чижевський, І.Лисяк-Рудницький).