1. Вимоги до виконання курсового проекту

Матеріал для виконання курсового проекту вибираються з таксаційного опису, планових матеріалів, проекту органі­зації та розвитку лісового господ-дарства, матеріалів відводу лі­сосік, книги доглядових рубань та інших господарчих документів, порадників та правил, кліматичного довідника та літературних джерел.

Природно-історичні умови (розділ І) включають клімат, геологічну та геоморфологічну характеристику території відповідного лісництва, ґрунти, характеристику конкретного типу лісу, лісовий фонд.

Для кліматичної характеристики району необхідно зіб­рати показники про середню, найбільшу і найменшу річну кількість опадів та температуру повітря з розподілом їх за місяцями, тривалість вегетаційного періоду, пізні весняні та ранні осінні заморозки, абсолютний мінімум і максимум температур, переважаючі напрямки вітрів та кліматичні фактори, які впливають на деревну рослинність і обгрунтувати організаційно-технічні показники рубок.

Виклад проводиться з точки зору відповідності природ­них умов до екології головних порід, для яких складається проект доглядових рубань та рубок головного користування.

Для опису гідрографії та гідрологічних умов збираються дані про наявність на території лісництва річок, озер і інших водних басейнів, динаміку зволоженості ґрунтів та її зна­чення для переважаючого типу лісорослинних умов.

Описуючи геоморфологію району необхідно приводити дані про всю різноманітність форм рельєфу, структуру, вік, поход­ження, просторове по-ширення форм рельєфу.

Характеристика грунтового покриву аналізованого типу лісу дається на підставі літературних джерел. Для переважаючого типу грунтів про­водиться опис генетичних горизонтів. Тип лісорослинних умов та тип лісу характеризуються на основі конкретних даних про їх питому вагу в даному лісництві. Для складання проекту рубок необхідно:

1. Провести аналіз доглядових рубань і головних рубок в умовах певного типу лісу. Матеріалами для характеристи­ки рубок служать дані про обсяги рубок за площею і масою деревини в порівнянні з розрахунковою лісосікою, інтенсивність і чер­говість рубок догляду в різних типах лісу. Методи і способи проведення рубок, хід природного відновлення, заходи по сприянню природному відновленню.

2. Вивчити стан механізації доглядових рубань та ефектив­ність викорис-тання механізмів (порівняти собівартість робіт, що виконуються з допомогою механізмів і ручними знаряд­дями).

3. Виписати з отриманого завдання характерис­тику всіх зімкнутих насаджень для даного типу лісу, об'єдна­ти їх у вікові групи, які відповідають певному виду рубок догляду і звести в таблицю.

Насадження віку освітлення.

Насадження віку прочищення.

Насадження віку прорідження.

Насадження віку прохідної рубки.

4. Виписати з довідкової літератури дані виходу ділової деревини (грубої, середньої, дрібної) за сортами у відсотках.

5. Студенту видаються дані пробної площі в насадженнях віку про-чисток та проріджень. Для насаджень віку освітлення і прочистки перелік дерев проводиться за 1 см ступенями товщини без розподілу їх на ділові і дро­в'яні. Для прорідження і прохідної рубки перелік дерев про­водиться за 2-4 см ступенями товщини (починаючи з діамет­ру 8 см) з розподілом дерев за категоріями якості. Для кожної виданої ділянки необхідно скласти технологічну карту розробки лісосіки і обгрунтувати спосіб валки дерев, спосіб трелювання, трелювальні механізми, місце обрубки сучків.

6. Встановити реалізаційну вартість рубанців, хворосту і хмизу для міс-цевості у якій проектується проведення доглядових рубань.

7. Виписати таксаційні показники ділянок, відведених в рубку головного користування на наступний рік за формою (табл. 1 ).

З табл.1 студент вибирає дві ділянки, які вимагають різних способів головної рубки. Враховуючи склад насадження, екологічні умови, біологіч­ні властивості головних деревних порід, студент повинен обгрунтувати відповідний спосіб рубки головно­го користування (суцільна та поступова рубка). Для кожної ділянки студент повинен скласти викопіровку плану ділянки, за даними отриманої перелікової відомості проводить матеріально-грошову оцінку та складає техно­логічну карту.