3. Здійснити перетворення (робота в парах – один учень біля дошки, один – на місці):

N₂ → NO → NO₂ → HNO₃ → NH₄NO₃ → N₂

N₂ → NH₃ → NO → NO₂ → HNO₃ → NаNO₃

Р → Са₃Р₂ → РН₃ → P₂O₅ → Н₃РО₄ → Са₃(РО₄)₂

Iіі. Мотивація теми уроку, визначення його мети

Нещодавно вчені зробили висновок про те, що Земля як планета, як довкілля не вічна. Вона не встигає загоювати рани, завдані людською діяльністю, особливо внаслідок розвитку техніки і виробництва.

Природу не можна розуміти тільки як світ тварин і рослин. Природа - це все, що оточує нас від народження. Вона дає можливість людині жити, задовольняючи її фізичні потреби, збагачує її духовний світ своєю красою та активізує її розум, демонструючи зразки найкращого, найдосконалішого у світі. Коли ж людина починає шкодити природі, вона шкодить і собі, адже людина - також складова природи

Отже, для того щоб Земля не загинула, слід кардинально змінити ставлення людини до природи.

Всі ґрунти мають запас поживних речовин, але більша їх частина знаходиться в малодоступній формі. Тому для оптимізації живлення рослин в ґрунт вносять добрива.

Наука про живлення рослин і застосування добрив з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур та поліпшення якості врожаю називається агрохімією.

Велику роль у становленні агрохімії відіграли:

- французький вчений Ж. Буссенго, який дослідив кругообіг речовин у землеробстві та роль Нітрогену в живленні рослин;

- німецький хімік Ю. Лібіх, який обґрунтував теорію виснаження ґрунтів (1840 р.) через винесення поживних речовин рослинами і показав необхідність повернення цих речовин у ґрунт у вигляді мінеральних добрив;

- російський вчений Д.І.Менделєєв, який передбачав майбутнє фосфорних добрив» Ера фосфорних добрив ще настане», досліджував роль вапнування ґрунтів, був ініціатором вивчення в грунтових умовах ефективності кісткового борошна;

- російський вчений К. А. Тиміря́зєв, природознавець-дарвініст, біолог, фізіолог, один з основоположників російської і радянської школи фізіологів рослин, працював експериментально та теоретично над розробкою поняття фотосинтезу, розробив питання водного режиму та мінерального живлення рослин;

- російський вчений Д.М.Прянишніков, спеціаліст у галузі агрохімії, фізіології рослин і рослинництва, який розробив теорію нітратного живлення рослин, називав амоніак альфою й омегою в живленні рослин;

- український вчений П.А.Власюк, спеціаліст у галузі агрохімії, фізіології рослин, ґрунтознавства, який розробив органо-мінеральну систему добрив рослин у сівозмінах.

(демонстрація учнівських презентацій)

Тому, метою нашого уроку є:

• сформувати поняття про добрива;

• визначити їх класифікацію;

• встановити склад азотних та фосфорних добрив;

• дослідити та вивчити фізичні властивості деяких добрив;

• систематизувати отримані компетентності

(інтерактивна технологія колективно-групового навчання – «дерево рішень», учитель на дошці записує мету, до якої повертається в кінці уроку)

ІV. Формування загальнонавчальних компетентностей учнів