- •І технологічна частина
- •Конструкція, призначення і технологічний аналіз інструмента
- •1.1.1 Конструкція та призначення інструмента
- •1.1.2 Аналіз технологічності
- •1.1.3 Аналіз технічних вимог
- •1.1.4 Матеріал інструменту та його властивості
- •1.2 Вибір типу виробництва та його характеристика
- •1.3 Вибір оптимального методу одержання заготовки
- •1.5 Вибір і обґрунтування вибору обладнання та технічного оснащення
- •1.5.1 Вибір обладнання
- •1.4 Розробка запропонованого технологічного процесу
- •1.5.2 Вибір технологічної оснастки
- •1.5.3 Вибір різального інструменту
- •1.5.4 Вибір допоміжного інструменту
- •1.5.5 Вибір контрольного інструменту
- •1.6 Розбивка операцій на установи,позиції,технологічні переходи,робочі ходи
- •1.7 Вибір та обгрунтування технологічних баз по кожній операції технологічного процесу
- •1.8 Визначення припусків міжопераційних розмірів
- •1.8.1 Визначення припусків аналітичним методом на одну поверхню
- •1.8.2 Визначення припусків за нормативами на одну поверхню
- •1.8.3 Розрахунок припусків,міжопераційних розмірів на всі поверхні за нормативами
- •1.9 Розрахунок режимів різання
- •1.9.1 На токарну операцію детально розрахувати режими різання за емпіричними формулами
- •1.9.2 На горизонтально-фрезерну операцію детально визначити режими різання за нормативами
- •1.9.3 Визначення режимів різання на всі операції технологічного процесу
- •1.10 Розрахунок норм часу
- •1.10.1 Визначення норм часу на дві операції
- •1.10.2 Визначення технічних норм часу на всі операції
- •2 Рахунково - контрукторська частина
- •2.1 Розрахувати контрольний інструмент для контролю поверхні розміром
- •2.1.1 Аналіз конструкції і методики виконання контролю
- •2.1.2 Розрахунок основних параметрів контрольного інструмента
1.1.3 Аналіз технічних вимог
Таблиця 1.2 – Аналіз технічних вимог
№ |
Зміст технічних вимог |
Метод забеспечення |
Метод контролю |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
56…60 HRC |
загартувати Направляючу частину |
На приладі Роквелла по шкалі С
|
2 |
35…40 HRC |
Хвостовик |
На приладі Роквелла по шкалі С
|
3 |
Конус Морзе № 2 |
Чистовим шліфуванням |
Калібр-втулка
|
4 |
Радіальне биття Конуса Морзе відносно осі не більше 0,01 мм
|
Обробкою в центрах при шліфуванні |
Індикатор |
5 |
Маркувати |
Набором твердосплавних клейм
|
Візуально |
1.1.4 Матеріал інструменту та його властивості
Інструментальними є матеріали, основне значення яких – оснащення робочої частини інструментів. До них відносяться інструментальні вуглеродні, легіровані та швідкоріжучі сталі, тверді сплави, мінералокераміка, надтверді матеріали.
По хімічному складу, степені легірованості інструментальні сталі поділяються на: інструментальні вуглеродні, інструментальні легіровані та швидкоріжучі сталі.
Ріжучі властивості швидкоріжучих сталей визначаються об’ємом основних карбідоутворюючих елементів – вольфрам, молібдена, ванадія и легіруючих елементів – кобальта, азота.
Швидкорізальною
називається високолигована інструментальна
сталь, яка містить 6 – 18 % вольфраму, 3 –
4,6 % хрому та інструмент, що виготовляється
із неї витримує в процесі різання нагрів
до температури 600 – 700
і не втрачає твердості та різальних
властивостей. Ця температура відповідає
темно-червоному колінню, тому високу
теплостійкість називають червоностійкістю.
Червоностійкість дозволяє вести обробку металів на високих швидкостях різання.
Усі властивості металів поділяються на фізичні, хімічні, механічні та технологічні.
До хімічних властивостей металів слід віднести їх здатність чинити опір хімічному чи електрохімічному впливу різних середовищ при нормальних та високих температурах.
Фізичні властивості металів характеризуються кольором, питомою вагою, густиною, температурою плавління, тепловим поширенням, теплотою, електропровідністю, магнітністю.
Механічними властивостями металів називають сукупність властивостей, які характеризують здатність матеріалів чинити опір впливу зовнішніх зусиль. До них відносяться: твердість, міцність, в’язкість та крихкість.
Механічні властивості визначають шляхом статичних та динамічних випробувань. При статичних випробуваннях металевий зразок піддається впливу сталого навантаження, яке зростае вкрай повільно. При динамічних випробуваннях на металевий зразок діє навантаження, яке зростає дуже швидко.
Таблиця 1.5 – Фізико-механічні властивості сталі 9ХС
Марка сталі |
Вуглець С, % |
Хром Сr, % |
Вольфрам W, % |
Ванадій V, % |
Кобальт Со, % |
Молібден Мо, % |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
9ХС |
0,95 |
1,25 |
0,2 |
0,15 |
6 |
0,2 |
Марка
Сталі |
|
Твердість |
Після загартовки |
Температура,
|
Тепло-стійкіс
|
|||||
Після відпал |
Після гартування і відпал
|
МПа |
МПа |
Гартування
|
Відпус |
|
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||
9ХС |
7,83 |
88,5 |
415 |
241 |
700 |
2200 |
0,25 |
250 |
||
Таблиця 1.6 – Фізико-механічні властивості сталі 9ХС
Марка
Сталі |
,
|
Межа міцності при розтягувані
|
Після загартовки |
HRC |
||
, МПа |
, МПа |
|||||
1 |
2 |
3 |
5 |
6 |
9 |
|
9ХС |
7,83 |
600 |
241 |
700 |
60 |
|
Технологічні властивості металів та сплавів характеризують їх здатність піддаватися різним методам гарячої та холодної обробки.
До технологічних властивостей металів та сплавів відносяться литійні властивості, ковкість, здатність до зварювання, можливість обробки різальними інструментами.
Таблиця 1.7 –
Технологічні властивості сталі 9ХС
Марка сталі |
Пластичність при температурах |
|
|
Схильність до перегріву |
Схильність до безвуглецювання
|
|||||||
900
|
1000 |
1100 |
1200 |
|
|
|
|
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||||
9ХС |
9,5 |
9,4 |
7,4 |
5,2 |
1,0 |
0,8 |
так |
Підвищена |
||||
[14;табл.4.7,92]
- коефіцієнт обробляємості твердосплавним різцем сталі у стані постачання.
- коефіцієнт шліфуємості у термічнообробленому стані
Таблиця 1.8 – Технологічні властивості сталі 9ХС
Марка сталі |
Коефіціент оьробляемості |
Зварюваємість |
Температура
ковкості,
|
|||
|
|
|||||
1 |
2
|
3 |
4 |
5 |
||
9ХС
|
1,0 |
1,0 |
З підігріванням |
800-1200 |
||

,
,
,
С