Лабораторна робота №3 Тема: Мікрохімічні реакції на білки, жири і вуглеводи

Мета роботи: Вивчити хімічний склад клітин рослин за допомогою якісних реакцій.

Матеріали: рослинні об’єкти (корені моркви, цибулини,лист капусти, виноград, зернівки злаків, бульби картоплі,замочене насіння бобових, соняшника, льону).

Прилади: мікроскопи,скальпелі, препарувальні голки, предметні скельця,покривні скельця, скляні палички, склянки з водою, пінцети, фільтрувальний папір, рідина Фелінга, розчин йоду в калії йодистому за Грамом ( в 100 г води розчинити 3 г калія йодистого, а потім 0,2 г йоду ), 7 %-й розчин мідного купоросу, концентрована HNO3, 50 % - й розчин NaOH або KOH, 0,5-1 %-й водний розчин нінгідріну, 5 %-й розчин три хлороцтової кислоти, розчин судана III, гліцерин.

Основною речовиною цитоплазми є білки: прості (протеїни) і складні (протеїди). Білки — це складні високомолекулярні органічні речовини. Елементарний склад білків не постійний. Вони в основному складаються з вуглецю, водню, кисню, азоту та сірки. Макромолекули білків дуже складні. Білки становлять біля 70% сухої ваги цитоплазми. Висока пластичність білків, здатність їх до швидких перебудов обумовлюють значну роль, яку вони відіграють в житті живої клітини. Білки здатні з’єднуватись з іншими компонентами цитоплазми небілкової природи, утворюючи постійні сполуки протеїди: ліпопротеїди (сполуки ліпоїдів з білками), глюкопротеїди (сполуки вуглеводів з білками), нуклеопротеїди (сполуки нуклеїнових кислот з білками), фосфопротеїди (сполуки фосфорної кислоти з білками. До складних білкових компонентів належать також ферменти — біологічні каталізатори, які найчастіше складаються з двох компонентів — білкової частини та небілкової, приєднаної до неї (йон металу, який має змінну валентність Cu, Mg, Fe).

Жири (ліпоїди) утворюють велику групу різноманітних сполук. До складу жирів входять вуглець, водень, кисень. Ліпоїди нерозчинні у воді але розчиняються в органічних розчинниках (бензині, ефірі і т.д.). до ліпоїдів належать прості жири або масла, воски, фосфоліпоїди, глюколіпоїди. До цієї ж групи належать каротиноїди і хлорофіл — розчинні в жирах пігменти.

Вуглеводи в живій клітині відіграють роль запасних поживних речовин, використовуються як енергетичний матеріал. Вони складаються з вуглецю, водню і кисню. Поділяються на: моно-, ди- та полісахариди. Моносахариди, або прості цукри мають загальну формулу (C6 H12 O6 )n . до цієї групи належать представники: глюкоза та фруктоза.Дисахариди мають складнішу формулу (C12 H22 O11 )n . найбільш поширеним представником є буряковий цукор.Полісахариди мають формулу (C6 H10 O5 )n . До цієї групи належить крохмаль, інулін, геміцелюлоза. Крохмаль — це один з найбільш поширених запасних речовин. Розрізняють первинний крохмаль, який синтезується в хлоропластах та вторинний, який синтезується в лейкопластах — амілопластах.

План роботи

1. Виготовити препарати з поперечних зрізів з рослинних об’єктів. Для цього рослинні об’єкти затиснути між двома половинками серцевини бузини чи моркви. Шматочки серцевини бузини чи моркви нарізати товщиною 1-2 см. Потрібно стежити, щоб об’єкт не був косо розтшований між частинами бузини. Зрізати потрібно лезом перпендикулярно до затиснутого об’єкта. Після цього зрізи обережно зняти з леза голкою у чашку Петрі з дистильованою водою.

2. Зробити не дуже тонкі зрізи моркви чи інших рослин та відмити їх у воді. Препарати викласти у краплину рідини Фелінга на предметне скло та нагріти. При наявності в досліджуваному об’єкті глюкози і фруктози в краплині рідини утвориться цегляно-червоний осад міді.

3. Зробити поперечний розріз жилок листка капусти. На предметне скельце нанести розчин йоду в калії йодистому за Грамом, відтягнути йод смужкою фільтрувального паперу та додати 33%-й розчин сірчаної кислоти. Під дією кислоти клітковина переходить у амілоїді забарвлюється в синій колір.

4. Зробити зрізи зародків пшениці та бобових культур. Препарати помістити на 5 хвилин у 7% - й розчин мідного купоросу в часовому скельці. Об’єкти промити у воді і перенести у краплину 50%-го розчину NaOH або KOH на 10-60 хвилин до виявлення забарвлення. В лужному середовищі білки і поліпептиди дають забарвленні з’єднання з іонами міді (рожеве, фіолетове забарвлення). Частину зрізів помістити на предметне скло в краплину концентрованої HNO3 і підігріти при цьому білки набувають жовтого забарвлення.

5. Зробити поперечні зрізи жилок листка капусти. Частину зрізів на 10-15 хвилин помістити в 5%-й розчин три хлороцтової кислоти на часовому скельці та прмити водою. На предметне скельце помістити всі виготовленні препарати в краплину розчину нінгідріну та підігріти до появи синього забарвлення. При цьому азот амінокислот приєднується донінгідріну, внаслідок чого виникає забарвлення. Збереження забарвлення після обробки кислотою свідчить про виявлення аміногруп білка, а без обробки- аміногруп, як білк, так і вільних амінокислот.

6. Зріз насінин олійних культур помістити в розчин судана III. Про наявність жирів свідчить поява через декілька хвилин яскраво-оранжевого забарвлення.

7. Замалювати клітини розглянутих об’єктів. Зробити висновки.

Висновки: