Кримінологічна характеристика особистості необережного злочинця.

При скоєнні необережних злочинів поведінка винного визначається її ставленням до навколишньої дійсності, до дотриманню і правил поведінки, встановлених у суспільстві.

Матеріали різних досліджень свідчать, що переважна більшість осіб, які вчинили необережні злочину, негативно ставляться до громадським нормам. Їх поведінка характеризується зневажливе ставлення до тих правилам, що непокоять суспільство виробило задля забезпечення своєї ж безпеки.

Для кримінологічної характеристики осіб, які вчинили необережні злочину, цікаві такі їх ознаки, як підлогу, вік, освітній рівень, професійних навиків і особливо морально-психологічні властивості.

Серед осіб, які вчинили необережні злочину, переважають чоловіки, що значно пояснюється їх переважним через участь у професійної діяльності, яка передбачає використання технічних засобів, дотримання правил техніки безпеки і охорони навколишнього середовища.

• Необережних злочинців відрізняє переважання у тому числі осіб середнього віку. Так, віком засуджених скоєння дорожньо-транспортних злочинів ці діяння розподіляються так: 14—17 років— близько 1%; 18—24 року — 31,2%; 25—29 років — 23,6%; 30—49 років — 39,6%, 50 років і більше — 5,6%. Отже, найбільш криміногенної є група30—49-летнего віку. Такий стан пояснюється лише тим, що з людей, досягли цього віку і її які мають досвідом водіння автомобіля, з'являються необґрунтована упевненість у можливості уникнути шкідливих наслідків у разі порушення правил дорожнього руху, а й у зневага встановленими правилами.

Освітній рівень, сімейний стан і соціально-рольова характеристика осіб, які вчинили необережні злочину, немає істотної різниці від відповідної характеристики осіб, не залучалися до кримінальної відповідальності.

• Морально-псигологічні властивості особистості необережних злочинців характеризуються недооцінкою нею суспільної небезпечності порушення чинних правил, їх недотриманням, почуттям безвідповідальності.

Особам, які заподіяли необережні злочину, притаманні такі риси, як егоїзм, байдужість до соціальним наслідків своїх прийняття рішень та дій, якщо вони видаються особі вигідними чи зручними, формальне ставлення до правил професійної діяльності (зокрема експлуатації джерела підвищеної небезпеки). Саме тому не можна розглядати необережні злочину як наслідок лише невмілих дій у складній ситуації. Звісно, велика частина необережних злочинів пов'язані з незнанням (неповним знанням) правил безпеки професійної чи побутовий діяльності або з невмінням їх запровадити у конкретної обстановці, наприклад, через недостатньою професіональною підготовкою, малого досвіду. Проте чи менш 55—60% порушень цих правил відбуваються усвідомлено, у звичайній, а чи не екстремальній ситуації. Більшість необережних злочинців спостерігається розвиток зрушень і спотворень нормативних орієнтаціях особистості. Констатуються пріоритетні орієнтації легковажно і безвідповідально (щодо безпеки інших, майна) естетично-споживча поведінка (фахове й побутове) або на поєднання те й інше. Так, вивчення справ про порушення правил техніки безпеки дозволило виявити наявність в винних явно легковажного, безтурботного ставлення до своїх обов'язків в 86% випадків таких порушень. Поширена також явно завищена ними самооцінка своїх і здібностей до безпечним дій у складних ситуаціях. Нерідкими є злочину, зроблених у результаті благополучного результату попередніх порушень, професійного невміння розпізнавати небезпечні ситуації та уникати їх.

Свідченням цього можуть бути, зокрема, дані про те, тобто майже три п'ятих обстежених осіб, які вчинили необережні злочину, пов'язані з оцінкою професійною діяльністю, які були допускали подібні порушення правил обережності. Показово й те, що в багатьох випадках необережні злочину відбуваються в стадії сп'яніння (наприклад, під час проведення понад третину фактів необережного заподіяння смерті).

У цьому слід пам'ятати, що зрушення та спотворення морально-психологічних властивостей особистості необережних злочинців носять найчастіше локальний характері і виявляються саме у ситуаціях, де допускається зневажливе ставлення до правил безпеки, обережності. Вони поєднуються з цілком позитивної загалом професійної і побутової характеристиками більшості з цих осіб (лише з п'яти-семи винних мав негативну характеристику). Проте за систематично скоєних порушеннях й не виключається поширення зневажливого ставлення до правил безпеки і інших сфер регульованої правом діяльності. Сказане дає можливість окреслити в контингенті необережних злочинців переважно ситуаційний нестійкий типи, рідше — злісний тип порушників правил безпеки, обережності. Зазначимо, що остання їх є результат подальшої деформації особистості порушників попередніх типів.