Політична система Франції
Глава держави - президент, який обирається загальним прямим голосуванням абсолютною більшістю голосів строком на 5 років (до 2002 р. - 7 років). Якщо більшості голосів не набрано в 1 турі голосування, проводиться 2 тур. Президентом Французької республіки є Франсуа Олланд, обраний 22 квітня і 6 травня 2012 року.
Повноваження президента: призначає прем'єр-міністра і за його поданням - міністрів без затвердження їх парламентом; має право розпускати Національні збори і після попередніх консультацій з їх головою, призначати нові вибори; головує в Раді міністрів і Вищій раді оборони; є верховним головнокомандувачем ЗС; виносить на референдум проекти законів; оприлюднює закони тощо.
Законодавча влада
Законодавча влада здійснюється парламентом, який складається з 2 палат: Національної Асамблеї (нижня палата) і Сенату (верхня палата).
Депутати Нац. Асамблеї обираються за мажоритарною системою у 2 тури строком на 5 років. Національна Асамблея складається з 577 чоловік, 22 з яких обираються в заморських департаментах. Голова Нац. Асамблеї - Бернар Аккуфйє (з 26 червня 2007 р.).
Сенат (346 осіб) обирається колегією виборців, яка складається з депутатів обласних, генеральних, муніципальних рад, строком на 6 років з поновленням кожні 3 роки наполовину. Сенатором може бути обраний громадянин віком від 30 років. Голова Сенату - Жерар Ларше (СПНР), обраний 1 жовтня 2008 р.
Згідно з Конституцією 1958 р. створено Конституційну раду - вищий орган, який здійснює контроль над дотриманням Конституції. До ради входять 9 чол., які призначаються на 9 років (їхній мандат не відновлюється), і всі колишні президенти республіки довічно. Троє членів ради призначаються президентом, троє - головою Національних зборів. Голова Конституційної ради призначається президентом з числа членів ради. Конституційна рада здійснює контроль за виборами президента, депутатів і сенаторів, стежить за правильністю проведення референдумів і оголошує їх результати. Запити до цього органу можуть надсилати президент, прем'єр-міністр, голови обох палат парламенту, а також група депутатів або сенаторів (не менше 60 осіб). Рішення Констит. ради оскарженню не підлягають. Голова Конституційної ради Жан-Луі Дебре.
Виконавча влада
Виконавча влада здійснюється Президентом і Радою Міністрів (урядом). Рада Міністрів сформована 14 листопада 2010 р. В уряд входять представники Союзу на підтримку народного руху (СПНР), Нового центру (НЦ) і безпартійні. 2007–2012 р. прем'єр-міністром Французької Республіки був Франсуа Фійон. Від 15 травня 2012 р. уряд Франції очолює Жан-Марк Еро.
Економіка
Франція - індустріально-аграрна країна. За розмірами ВВП і обсягом промислового виробництва Франція посідає одне з провідних місць в світі (разом зі США, Німеччиною, Великобританією та ін.). Провідна галузь промисловості - машинобудування. Розвинуті автобудування, суднобудування, тракторо- і авіабудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість, а також хімічна (виробництво соди, добрив, хімічних волокон, пластмас), нафтопереробна і нафтохімічна промисловість. Головні морські порти - Марсель, Гавр, Руан, Нант, Бордо. Головні водні магістралі - Сена і каналізована р. Мозель (шлях для експорту лотаринзької руди і металу, а також імпорту вугілля); на ці шляхи припадає понад 4/5 перевезень.
Важливим сектором економіки Франції є с\г. Якісний ґрунт та сприятливий клімат сприяють розвитку сільськогосподарської продукції - пшениця, ячмінь, кукурудза, цукрові буряки, овочі, виноград. Виноробством славляться Бургундія, Бордо.
Прямі закордонні інвестиції - $ 12,5 млрд. Імпорт (машини та обладнання, нафта, кам'яне вугілля, кольорові метали, бавовна, вовна, деревина) - $ 334 млрд (Німеччина -17,2 %; Італія - 9,9 %; США - 8,8 %; Великобританія - 8,4 %; Бенілюкс - 7,7 %). Експорт (транспортне обладнання, автомобілі, літаки, сільськогосподарські і продовольчі товари, одяг, галантерея, вино, ювелірні вироби, шовк, фрукти (яблука) - $ 377,8 млрд (Німеччина - 16 %; Великобританія - 10 %; Італія - 9 %; Іспанія - 8,7 %; Бенілюкс - 7,7 %).
Франція - найбільш відвідувана країна в світі (за кількістю іноземців, що приїжджають); Париж - найбільш туристичне місто; Ейфелева вежа - найвідвідуваніший монумент. Проте дохід від міжнародного туризму вищий в США (81,7 мілрд дол.), ніж у Франції (42 млрд дол.), що пояснюється коротшим перебуванням туристів у Франції: ті хто приїжджають до Європи прагнуть відвідати і сусідні, не менш привабливі країни.
У 2000 р. Францію відвідало близько 75,5 мільйонів туристів (рекорд). Зовнішній баланс французького туризму позитивний: у 2000 р. дохід від туризму склав 32,8 млрд. євро, тоді як французи, що подорожували за кордон, витратили тільки 17,5 млрд. євро.
