1. Політична влада

• Найвищим органом влади була військова рада.

• Військова, політична, адміністративна належала гетьману та козацькій старшині.

• Козацькі ради розв’язували найважливіші питання внутрішньої та зовнішньої політики, але їхнє значення неухильно знижувалося.

• Всі органи влади підпорядковувалися гетьманському урядові

• Генеральний уряд 

• Генеральний писар — керував Генеральною військовою канцелярією, відав зовнішньою політикою

• Генеральні судді — очолювали Генеральний військовий суд 

• Генеральний обозний — керував військовим постачанням і артилерією 

• Генеральний підскарбій — контролював прибутки та видатки Генеральної  військової скарбниці

• Генеральні старшини з особливих доручень при гетьмані: 

осавули — військові ад’ютанти гетьмана;

хорунжий — хранитель військової коругви, ад’ютант гетьмана;

бунчужний — хранитель гетьманського бунчука, ад’ютант гетьмана;

наказний гетьман — тимчасовий командуючий військами на час проведення окремих операцій

2. Територією  Гетьманщини були завойовані українськими військами землі.

• Її кордони змінювали україно-польські договори

• Київщина залишалася козацькою.

3. Політико-адміністративний устрій складався з полків, що ділилися на сотні.

• Кількість полків змінювалася; за Зборівським договором, їх було 16.; на правому березі Дніпра: Чигиринський, Черкаський, Канівський, Корсунський, Білоцерківський, Уманський, Брацлавський, Кальницький і Київський; на лівому березі: Переяславський, Миргородський, Полтавський, Прилуцький, Ніжинський, Чернігівський і Стародубський.

• На чолі полків стояли полковники, які були заразом начальниками полків як військових одиниць і правителями полку, округи.

• Полки ділилися на сотні, що на їх чолі стояли виборні старшини — одночасно і військові начальники, й правителі округи-сотні.

• Полк міг охоплювати від 11 до 22 сотень.

• У кожному полку була своя старшина; полковий писар, суддя, обозний, осавули, що складали раду при полковникові і виконували в полку обов’язки, що їх по цілому війську виконували старшини генеральні.

• Великі міста зберігали магдебурзьке право, і влада в них належала магістратам.

• Рештою міст керували городові отамани, а селами – сільські отамани; посада отамана була виборною.

• Запорозька Січ була автономною й не входила до жодного полку.

4. Право та судочинство

• ґрунтувалися на нормах звичаєвого, козацького, магдебурзького права, Литовських статутах.

• Польське законодавство в Гетьманщині не діяло.

• Були встановлені покарання за зраду українському народові, відмову надати допомогу у битві.

5. Фінансова система та податки: 

• введено посаду генерального підскарбія (1654 р.), який опікувався бюджетною сферою, податкову й митну системи;

• є згадки про карбування власної монети (втім, жодна монета не збереглася).

6. Соціальна структура населення

• включала п’ять станів: козацтво, шляхетство, духовенство, міщанство, селянство.

• До привілейованих верств населення належали українська шляхта, козацька старшина, вище православне духовенство та міська знать.

• Селяни, які мешкали на «державних землях» - здобули особисту свободу і право володіти землею  вільні військові села  сплачували державі фіксований податок.

• Селяни, які мешкали на приватних землях – зобов’язані виконувати всі повинності  відновлення панування шляхти  селяни не визнавали Зборівської угоди.

• Гетьман примушував селян коритися панам.