- •Лабораторний практикум
- •Лабораторний практикум
- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 1
- •Мета і завдання
- •Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 2
- •Мета і завдання Мета роботи полягає у оволодінні методикою побудови палеотектонічних профілів та їх аналізу для оцінки перспектив нафтогазоносності окремих територій.
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Вихідні дані для роботи Початкова геологічна ситуація
- •Порядок виконання роботи
- •Рекомендації до виконання графічних побудов:
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення ступеня перспективності територій за критерійними ознаками Мета і завдання
- •Основні теоретичні положення
- •Критерії оцінки нафтогазоносності надр
- •Порядок проведення роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота № 4
- •Регіональний прогноз нафтогазоносності територій
- •Мета і завдання
- •Мета роботи полягає у набутті практичних навиків проведення регіонального прогнозу нафтогазоносності надр.
- •Основні теоретичні положення
- •Вихідні дані для роботи Початкова геологічна ситуація
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5
- •Експертна оцінка локальних структур
- •Мета і завдання
- •Мета роботи полягає у набутті практичних навиків обгрунтування доцільності проведення на площі пошукового буріння для виявлення промислових покладів нафти і газу.
- •Основні теоретичні положення
- •Вихідні дані для роботи Початкова геологічна ситуація
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6
- •Мета і завдання Мета роботи полягає в оволодінні студентами методики оцінки прогнозних ресурсів.
- •Основні теоретичні положення
- •Вихідні дані для роботи Початкова геологічна ситуація
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7
- •Мета і завдання Мета роботи полягає у набутті практичних навиків проведення локального прогнозу нафтогазоносності надр та оволодінні методикою виділення його складових частин.
- •Основні теоретичні положення
- •Вихідні дані для роботи Початкова геологічна ситуація
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Перелік літературних джерел
- •Додаток а
- •Додаток е
Вихідні дані для роботи Початкова геологічна ситуація
За результатами вивчення геологічної будови родовищ нафти і газу передового прогину встановлено, що переважна більшість покладів завжди екранується поперечними порушеннями. Екранування покладу поздовжніми порушеннями не спостерігається тоді, коли лінія флюїдоконтакту не перетинається з лінією насуву. Загалом, екрануючий характер поверхні насувів не викликає сумнівів, тоді як поперечні скидо-зсуви можуть володіти протилежними властивостями: екрануючими або провідними.
Дослідженнями встановлено, що екранування пасток, і відповідно, покладів поперечними тектонічними порушеннями може мати місце при дотриманні наступних умов:
1) коли гідравлічний тиск у розломі буде врівноважувати виштовхувальну силу, яка виникає за рахунок різниці між густинами води та нафти або газу. Це є умова існування гідродинамічних пасток, коли тектонічне порушення виступає провідником для пластових флюїдів;
2) коли відбувається зниження проникності в результаті відкладання яких-небудь мінералів, наприклад, кальциту. При цій умові тектонічне порушення не пропускає пластові флюїди і для існування тектонічно екранованої пастки достатньо на структурній карті мати замкнутий контур між ізогіпсами пласта та тектонічним порушенням, незалежно від того, які породи контактують через порушення.
Однак, як свідчить практика ведення пошуково-розвідувальних робіт, у більшості випадків можливість існування тектонічно екранованих пасток залежить від фільтраційних властивостей порід, що межують через розривне порушення. В більшості випадків спостерігається, що через площину порушення проходить контакт пласта-колектора одночасно як з проникними, так і з непроникними породами. При цьому важко дати відповідь, чи існує пастка та яка її висота (особливо по відношенню до опущених блоків). Метод, який дозволяє дати однозначну відповідь на поставлені питання полягає у виконанні наступних графічних побудов. На одному листі паперу будується два геологічні профільні розрізи в різних тектонічних блоках паралельно розривному порушенню і на невеликій відстані від нього. Точка перетину покрівель проникних пластів-колекторів обох тектонічних блоків і буде відповідати нижній границі можливої пастки в опущеному блоці. Саме від цієї точки необхідно розраховувати висоту пастки (рис. 7.1). Це, в свою чергу, служить основою для оцінки перспектив нафтогазоносності відповідних пластів та вибору оптимальних місць для закладання пошукових і розвідувальних свердловин.
Ізольовані пастки в опущених тектонічних блоках можуть існувати при наступних умовах:
1) коли вертикальна амплітуда зміщення блоків по площині тектонічного порушення перевищує товщину продуктивної частини розрізу (рис. 7.2а);
2) коли гірські породи в обох блоках мають однакові кути падіння (однаковий нахил крил) і через порушення породи-колектори контактують з непроникними породами (рис. 7.2б);
3) коли горизонтальна амплітуда зміщення блоків по площині тектонічного порушення дорівнює або перевищує половину ширини складки в піднятому блоці (рис. 7.2в).
Крім вказаних випадків, слід звернути увагу на те, що в блоках, де є замкнуті ізогіпси або ізогіпси, які зрізаються лінією насуву, пастка буде існувати і без тектонічного екранування поперечними порушеннями. Можливі також різні комбінації вищезазначених умов, що можуть привести або до існування тектонічно ізольованої пастки в опущеному блоці, або до її відсутності. Це слід розглядати в кожному конкретному випадку. При наявності поперечного порушення провідного характеру можливе існування в суміжних блоках покладу, який контролюється єдиним ВНК. Відбувається це при умові, що блоки розташовані між тектонічними порушеннями, які є екранами або принаймні піднятий блок обмежений порушенням-екраном.
Таким чином, у відповідності з одержаною від викладача конкретною ситуацією (номер варіанту) кожний студент повинен встановити наявність ізольованої пастки в опущеному тектонічному блоці.
Рисунок 7.1 – Схема визначення умов тектонічного екранування пасток
Рисунок 7.2 – Необхідні умови існування тектонічно екранованих пасток
