- •Тестові питання по темах: обмін речовин, обмін енергії і виділення
- •Фізіологія серцево-судинної системи
- •Фізіологія дихання
- •Фізіологія системи крові
- •Фізіологія травлення
- •Фізіологія збудливих тканин
- •Тестові питання по темі: «Вища нервова діяльність»
- •Тестові питання по темах: «Розмноження» і «Лактація»
- •Тестові питання по темі ” Центральна нервова система”
- •16.Підвищують рівень цукру в крові гормони:
Тестові питання по темі: «Вища нервова діяльність»
Вища нервова діяльність є основною функцією: а) спинного мозку; б) довгастого мозку; в) мозочка; г) кори головного мозку.
Нижча нервова діяльність є основною функцією: а) спинного мозку; б) довгастого мозку; в) проміжного мозку; г) кори головного мозку.
Вчення про вищу нервову діяльність базується на рефлексах: а) умовних; б) безумовних; в) соматичних; г) вегетативних.
Нижча нервова діяльність проявляється у формі рефлексів: а) умовних; б) безумовних; в) соматичних; г) вегетативних.
Безумовні рефлекси є: а) набутими; б) видовими; в) спадковими; г) незмінними.
Умовні рефлекси є: а) набутими; б) індивідуальними; в) видовими; г) спадковими.
Умовні рефлекси утворюються на основі рефлексів: а) безумовних; б) умовних; в) вегетативних; г) а + б.
При виробленні умовного рефлексу умовний подразник повинен: а) діяти після безумовного; б) діяти на один рецептор з безумовним; в) діяти до безумовного; г) не має значення коли буде діяти.
При виробленні умовних рефлексів сила умовного подразника в порівнянні з силою безумовного повинна бути: а) меншою; б) більшою; в) рівною; г) не має значення якою.
У с/г тварин умовні рефлекси утворюються за участю: а) спинного мозку; б) довгастого мозку; в) мозочка; г) кори великих півкуль.
Для утворення умовних рефлексів необхідні такі умови: а) діяльний стан кори; б) умовний подразник сильніший за безумовного; в) умовний подразник керує дії безумовного; г) дія двох подразників повторюється неодноразово.
При утворенні умовного рефлексу ступінь збудження центру безумовного рефлексу повинен бути: а) підвищений; б) знижений; в) рівний з іншими центрами; г) а + б.
Дуга умовного рефлексу складається із наступної кількості частин: а) 2; б) 3; в) 4; г) 5.
Біологічне значення умовних рефлексів проявляється в: а) пристосуванні до нових умов існування; б) орієнтуванні в нових умовах існуванні; в) захисних реакціях; г) локомоторних реакціях.
До основних видів гальмування в коді головного мозку відносяться: а) безумовне і зовнішнє; б) умовне і безумовне; в) умовне і згасаюче; г) умовне і позамежне.
В умовах, коли умовний показник не підкріплюється безумовним на протязі тривалого часу, виникає гальмування; а) зовнішнє; б) запізнювальне; в) згашувальне; г) позамежне.
Дія низки незмінних подразнень середовища на тварину відбувається в діяльності її кори головного мозку у формі: а) умовних рефлексів; б) безумовних рефлексів; в) динамічного стереотипу; г) збудження і гальмування.
Найважливішим виявленням діяльності кори великих півкуль є: а) збудження; б) гальмуванні; в) аналіз подразнень; г) синтез подразнень; д) в + г.
По І. Павлову в основі розвитку сну лежить процес: а) зовнішнього гальмування; б) концентрації гальмування; в) іррадіації гальмування; г) а+ б+ в.
Основними властивостями нервових процесів збудження і гальмування в корі головного мозку є: а) сила нервових процесів; б) рухливість нервових процесів; в) врівноваженість нервових процесів.
Сукупність індивідуальних властивостей нервової системи, яка зумовлена спадковістю і життєвим досвідом, називається: а) домінантною; б) типом нервової системи; в) а+ б; г) першою сигнальною системою.
В залежності від співвідношення сил збуджуючого і гальмівного процесів нервові процеси можуть бути: а) рухливими або малорухливими; б) сильними або слабкими; в) врівноваженими або неврівноваженими; г) б+ в.
В залежності від швидкості перебігу нервових процесів, вони поділяються на: а) сильні і слабкі; б) врівноважені і неврівноважені; в) рухливі або інертні; г) а+ б.
Ступінь виявлення процесів збудження і гальмування характеризується: а) сила; б) рухливість; в) урівноваженість; г) а+ б+ в.
Легко пристосовуються до швидкозмінних умов середовища тварини з типом нервової системи: а) сильним, урівноваженим, рухливим; б) сильним, неврівноваженим; в) сильним, урівноваженим, малорухливим; г) а + в.
Тип нервової системи на продуктивність тварин: а) впливає; б) не впливає; в) а + б; г) впливає вибірково.
Сильний, урівноважений, рухливий тип нервової системи по І. Павлову відповідає темпераменту у людини по Гіппократу: а) сангвінічному; б) флегматичному; в) меланхолічному; г) холеричному.
Тестові питання по темі: Аналізатори
1.Кожен аналізатор має такі відділи: а)центральний, б)рецепторний, в)провідниковий, г)виконавчий.
2.До дистантних (контактних) дицепторів належить: а)оманові дицептори, б)рецептори слуху, в)талетипоні рецептори, г)інтерорецептори.
3.Аналізаторам властива адаптація-пристосування до сили і тривалості дії подразника. Не адаптуються такі аналізатори: а)смаку і нюху, б)слуху і вісцеральний, в)шкірний і зору, г)руховий і вестибулярний.
4.кожний аналізатор складається із такої кількості відділів: а)2-х, б)3-х, в) 4-х, г)5-х.
5.Кіркова зона аналізатора зору знаходиться в: а)проміжному мозку, б)скроневій долі, в)потиличній зоні, г)лобовій долі.
6.Рецептори зорового аналізатора є: а)горбики, б)палички, в)колбочки, г)ямочки.
7.Здатність пристосовувати зір до темряви втрачається при відсутності в організмі вітаміну: а)Е, б)А, в)В, г)Д.
8.Перетворення світлової енергії в біоелектричну енергію проходить в паличках (колбочках) сітківки ока при участі а)опсину, б)меланіну, в)родопсину, г)родопсину.
9.Пігмент йодопсин (родопсин) міститься в: а)паличках, б)колбочках, в) а+б, г)райдужці.
10.Механізм акомодації ока забезпечує фокусування світлових променів на: а)дочівку, б)сітківку, в)зоровий нерв, г)райдужку.
11.Акомодація ока дозволяє бачити предмети. а)поблизу, б)вдалені, в)а+б, г)не впливає на чіткість зображення.
12.Парасимпатичні (симпатичні) нерви викликають: а)звуження зіниці, б)розширення зіниці, в)а+б.
13.Колбочки сітківки ока: а)сприймають світлові промені в сутінках, б)функціонують в умовах яскравого світла, в)сприймають кольори, г)б+в.
14.Центральна ланка слухового аналізатора розміщена в: а)лобовій долі кори, б)таламусі, в)скроневій долі кори,г)а+б.
15.Завнішні слуховий хід барабанна перетинка, слухові кісточки складають: а)звукоаналізуючу систему, б)звукосприймальну систему , в)звукопровідну систему, г)а+б.
16.До слухових кісточок відносять: а)палички, б)стремінце, в)колбочки, г)молоточок.
17.Рецепторний орган слухового аналізатора розміщений в: а)середньому вусі, б)барабанній перетинці, в)завитку внутрішнього вуха, г)б+в.
18.Рецептоним органом слухового аналізатора є: а)нейрон, б)мейснеровий орган, в) кришталик, г)кортів орган.
19.Кристали вуглекислого кальцію (отоліти) знаходяться в: а)ендолімфі півколових каналів, б)ендолімфі присінка, в)пере лімфі завитка, г)б+в.
20.При кутових прискореннях (зміна напряму руху)подразнюються рецептори: а)завитка, б)присінка, в)півколових каналів, г)а+б+в.
21.Шкірні рецептори сприймають дію таких подразників: а)дотику, б)тиску, в)холоду, г)болю.
22.Вільні закінчення чутливих нервів у шкірі реагують на: а)тепло і холод, б)дотик, в)болеві подразнення, г)а+б.
23.Нюхові рецептори знаходяться: а)в нижньому носовому ходу, б) у верхній частині порожнини носа, в)на всій слизовій оболонці порожнини носа, г)в середньому носовому ході.
24.Нюховий аналізатор: а)швидко адаптується до запахових речовин, б)повільно адаптується, в)немає властивості адаптації, г)а+б.
25.До макросоматиків (мікросоматиків) відносяться: а)Кані, б)ВРХ, в)свині, г)кури.
26.Смакові рецептори (смакові цибулини) розміщені на. а)язику, б)губах, в)піднебінні, г) а+б+в.
27.Вісцерорицепторами називаються рецептори, які розташовані: а)в судинах і шкірі, б)в скелетних м’язах і зв’язках,в)в судинах і внутрішніх органах, г)а+б.
28.Відчуття положення тіла в просторі забезпечують слідуючі аналізатори: а)зору, б)руховий, в)шкірний, г)вестибулярний
