43. Страховий захист в екологічному страхуванні пов’язано з процесом:

а) відшкодування збитків потерпілим реципієнтам, які постраждали внаслідок виникнення та реалізації аварії природного або техногенного характеру;

б) проведення екологічного страхування;

в) розподілу фінансових ресурсів між суб’єктами страхування;

г) мінімізації витрат на підприємстві.

44. Страхове відшкодування в екологічному страхуванні не може перевищувати:

а) розмір вартості втраченого майна фізичної особи;

б) розмір вартості втрачено майна підприємства;

в) розмір реальних збитків у межах страхової суми;

г) суми сплачених страхових платежів.

45. Вигодонабувачі як суб’єкти екологічного страхування – це:

а) громадяни, юридичні особи, органи державної влади та місцевого самоврядування, яким може бути заподіяна шкода внаслідок порушення екологічної рівноваги, на користь яких укладається договір екологічного страхування;

б) юридичні особи, зареєстровані у встановленому порядку, до обов’язків яких належить виплата страхового відшкодування особам, яким заподіяні збитки діяльністю страхувальника;

в) громадяни та юридичні особи, діяльність яких пов’язана з підвищеною екологічною небезпекою;

г) учасники процесу екологічного страхування.

46. Страховим випадком в обов’язковому страхуванні цивільної відповідальності суб’єктів господарювання, пов’язаних з екологічною небезпекою є:

а) проведення лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів серед населення;

б) заподіяння прямої шкоди третім особам внаслідок пожежі та/або аварії на об’єкті підвищеної небезпеки;

в) небезпечна подія техногенного характеру, яка виникла під час експлуатації об’єкту підвищеної небезпеки;

г) небезпечна подія природного характеру, яка виникла під час експлуатації об’єкту підвищеної небезпеки.

47. Страховий тариф в екологічному страхуванні залежить від:

а) виду ризиків, які охоплюють страхування;

б) ступеню екологічної небезпеки виробництва;

в) виду ризиків, які охоплюють страхування та ступеню екологічної небезпеки виробництва;

г) платоспроможності страхувальника.

48. Екологічний кредит надається на такі цілі:

а) фінансування оборотних активів на підприємстві;

б) розширення обсягу виробництва продукції;

в) випуск екологічно безпечної продукції;

г) освоєння нових ринків збуту продукції.

49. Метою функціонування екологічного банку є:

а) активізація руху грошових потоків щодо реалізації інвестиційних проектів з підвищеним рівнем економічної ефективності;

б) активізація руху грошових потоків щодо реалізації інвестиційних проектів з екологічною спрямованістю;

в) створення сприятливих умов для бізнес середовища;

г) розвиток банківського сегменту ринку фінансових послуг.

50. Фінансові ресурси екологічного банку мають бути спрямовані на:

а) кредитування природоохоронних заходів на підприємствах;

б) інвестування природоохоронних заходів на підприємствах;

в) забезпечення відтворювальних процесів на підприємствах;

г) кредитування та інвестування природоохоронних заходів на підприємствах.

51. Амортизація як інструмент екологічної політики спрямований на:

а) формування на підприємстві додаткового зовнішнього джерела для фінансування природоохоронних заходів;

б) формування на підприємстві додаткового джерела для фінансування природоохоронних заходів;

в) формування фіскальної політики на підприємстві;

г) забезпечення умов для екологізації процесу виробництва.

52. Субсидування екологічних програм здійснюється за рахунок:

а) коштів державного та місцевих бюджетів;

б) коштів підприємств;

в) коштів міжнародних організацій;

г) коштів благодійних фондів.

53. Дія механізму екологічного лізингу спрямована на :

а) оновлення технологічного обладнання на підприємстві;

б) впровадження інновацій на підприємстві;

в) використання обладнання яке не завдає шкоди навколишньому природному середовищу;

г) заощадження коштів на природоохоронну діяльність.

54. Екологічне інвестування розглядається, як:

а) всі види майнових цінностей, які вкладаються в народногосподарський обіг, основною метою яких є запобігання, обмеження, усунення і відновлення забруднень навколишнього природного середовища;

б) всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в народногосподарський обіг, основною метою яких є запобігання, обмеження, усунення і відновлення забруднень навколишнього природного середовища;

в) всі види інтелектуальних цінностей, які вкладаються в народногосподарський обіг, основною метою яких є запобігання, обмеження, усунення і відновлення забруднень навколишнього природного середовища;

г) всі види фінансових ресурсів, які вкладаються в народногосподарський обіг, основною метою яких є запобігання, обмеження, усунення і відновлення забруднень навколишнього природного середовища.